Особливості надання психологічної підтримки військовослужбовцям після повернення до цивільного життя

Abstract

Магістерська робота присвячена проблемі психосоціальної реабілітації ветеранів, яка є однією з ключових у сучасному українському суспільстві. У дослідженні розглянуто теоретичні засади, діагностичні інструменти та практичні методи психологічної підтримки осіб, що зазнали травматичного досвіду. Метою роботи стало розроблення та апробація диференційованої моделі психокорекційної допомоги, спрямованої на зниження рівня тривожності, підвищення стресостійкості та покращення соціальної адаптації ветеранів. У першому розділі здійснено аналіз сучасних наукових підходів до психосоціальної реабілітації, визначено ключові проблеми та обґрунтовано доцільність інтегративної моделі, що поєднує гуманістичний, когнітивно-поведінковий та ресурсно-орієнтований підходи. Другий розділ містить опис психодіагностичного комплексу, який включає стандартизовані методики (тест Спілбергера–Ханіна, шкала Коннор–Девідсон, показники соціальної адаптації). Результати діагностики засвідчили високий рівень тривожності та середній рівень стресостійкості у більшості досліджуваних. У третьому розділі представлено розроблений психокорекційний тренінг, що складається з модулів емоційної безпеки, когнітивної перебудови, ресурсного відновлення та соціальної інтеграції. Апробація тренінгу показала його ефективність: учасники продемонстрували зниження тривожності, підвищення стресостійкості та покращення соціальної адаптації. Практичне значення роботи полягає у можливості застосування запропонованої моделі у реабілітаційних центрах, соціальних службах та громадських організаціях. Результати дослідження можуть стати основою для подальшого вдосконалення програм психологічної підтримки ветеранів та інших вразливих груп населення

This master’s thesis addresses the issue of psychosocial rehabilitation of veterans, which has become one of the most pressing challenges in contemporary Ukrainian society. The study explores theoretical foundations, diagnostic tools, and practical methods of psychological support for individuals who have experienced traumatic events. The aim of the research was to develop and test a differentiated model of psychocorrectional assistance designed to reduce anxiety levels, enhance resilience, and improve social adaptation among veterans. The first chapter provides an analysis of current scientific approaches to psychosocial rehabilitation, identifies key problems, and substantiates the relevance of an integrative model that combines humanistic, cognitive-behavioral, and resource-oriented approaches. The second chapter presents a psychodiagnostic toolkit, including standardized methods such as the Spielberger–Khanin Anxiety Test, the Connor–Davidson Resilience Scale, and indicators of social adaptation. Diagnostic results revealed high levels of anxiety and moderate resilience among most participants. The third chapter introduces a psychocorrectional training program consisting of modules on emotional safety, cognitive restructuring, resource recovery, and social integration. The training was tested and proved effective: participants demonstrated reduced anxiety, increased resilience, and improved social adaptation. The practical significance of the thesis lies in the possibility of applying the proposed model in rehabilitation centers, social services, and community organizations. The findings may serve as a basis for further development of psychological support programs for veterans and other vulnerable groups, contributing to improved outcomes in psychosocial rehabilitation practices