Зовнішньоекономічна діяльність аграрних підприємств України: виклики нестабільності й можливості посилення експортного потенціалу

Abstract

Досліджено особливості функціонування й трансформації зовнішньоекономічної діяльності українських сільськогосподарських підприємств в умовах війни та зростаючої глобальної нестабільності. Особлива увага приділяється впливу воєнних ризиків, руйнування логістичної інфраструктури, блокади морських портів, волатильності світових цін, коливань валютних курсів та інституційних обмежень на стабільність та ефективність експортних операцій. Проаналізовано динаміку виробництва та експорту агропродовольчої продукції у 2021–2024 роках, визначено ключові структурні зміни як у товарному, так і в географічному складі експорту. Обґрунтовано, що переорієнтація експортних потоків у бік країн ЄС, збільшення частки сухопутної та річкової логістики, а також зрушення в структурі продукції стали вимушеними відповідями на зовнішні шоки. Експортний потенціал трактується як інтегрована, багатовимірна система, що поєднує виробничу, фінансову, логістичну, інституційну, управлінську та стратегічну складові. У цих рамках розроблено інтегральну модель оцінювання експортного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Модель базується на системі кількісних та якісних показників, згрупованих за функціональними блоками та агрегованих у композитний індекс. Модель була протестована з використанням статистичних даних за 2021–2024 роки. Результати дослідження демонструють різке зниження інтегрального показника у 2022 році через масштабні логістичні збої та зростання трансакційних витрат, а потім поступову стабілізацію та часткове відновлення у 2023–2024 роках. Логістична складова виявилася найбільш вразливою та чутливою до зовнішніх шоків. Дослідження демонструє, що експортний потенціал формується як складна система, що інтегрує виробничі потужності, фінансову стійкість, управлінську адаптивність, інституційну підтримку та позиціонування на ринку. Обґрунтовано необхідність переходу від переважно сировинної експортної моделі до стратегії, орієнтованої на продукцію з вищою доданою вартістю, як ключову умову посилення міжнародної конкурентоспроможності. Визначено та систематизовано основні ризики зовнішньоекономічної діяльності – логістичний, валютний, ціновий та регуляторний. Запропоновано адаптивний механізм зовнішньоекономічної діяльності, що включає комплексне оцінювання ризиків, трансформацію бізнес-процесів, диверсифікацію ринків збуту, розвиток альтернативних логістичних маршрутів та впровадження інструментів стратегічного управління. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування запропонованої інтегральної моделі та механізму адаптації для прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення стійкості й конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на міжнародних ринках.

The article explores the peculiarities of the functioning and transformation of the foreign economic activity of Ukrainian agricultural enterprises under conditions of war and growing global instability. Special attention is paid to the impact of military risks, destruction of logistics infrastructure, blockade of seaports, volatility of world prices, currency fluctuations, and institutional restrictions on the stability and efficiency of export operations. The study analyzes the dynamics of production and export of agri-food products in 2021–2024, identifying key structural changes in both the commodity and geographical composition of exports. It is substantiated that the reorientation of export flows toward EU countries, the increase in the share of land and river logistics, and shifts in product structure became forced responses to external shocks. Export potential is interpreted as an integrated, multidimensional system that combines production, financial, logistics, institutional, managerial, and strategic components. Within this framework, an integral model for assessing the export potential of agricultural enterprises is developed. The model is based on a system of quantitative and qualitative indicators grouped by functional blocks and aggregated into a composite index. The model was tested using statistical data for 2021–2024. The results reveal a sharp decline in the integral indicator in 2022 due to large-scale logistical disruptions and increased transaction costs, followed by gradual stabilization and partial recovery in 2023–2024. The logistics component proved to be the most vulnerable and sensitive to external shocks. The research demonstrates that export potential is formed as a complex system integrating production capacity, financial resilience, managerial adaptability, institutional support, and market positioning. The necessity of transitioning from a predominantly raw-material export model toward a strategy focused on higher value-added products is substantiated as a key condition for strengthening international competitiveness. The main risks of foreign economic activity-logistical, currency, price, and regulatory – are identified and systematized. An adaptive mechanism for foreign economic activity is proposed, incorporating comprehensive risk assessment, transformation of business processes, diversification of sales markets, development of alternative logistics routes, and implementation of strategic management tools. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the proposed integral model and adaptation mechanism for managerial decision-making aimed at enhancing the resilience and competitiveness of agricultural enterprises in international markets.