Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/51141| Назва: | Вплив медіарелігійності особистості на психоемоційний стан в умовах війни |
| Інші назви: | The influence of media religiosity of an individual on the psycho-emotional state in war conditions |
| Автори: | Салайдяк, Володимир Петрович Salaydiak, Volodymyr |
| Бібліографічний опис: | Салайдяк В. П. Вплив медіарелігійності особистості на психоемоційний стан в умовах війни : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спеціальністю „053 — психологія“ / В. П. Салайдяк. — Тернопіль: ТНТУ, 2025 —87 с. Salaydyak V. P. The influence of media religiosity of an individual on the psycho-emotional state in war conditions: qualification work for obtaining the degree of master in the specialty "053 - psychology" / V. P. Salaydyak. — Ternopil: TNTU, 2025 —87 p. |
| Дата публікації: | 24-гру-2025 |
| Дата подання: | 24-гру-2025 |
| Дата внесення: | 5-січ-2026 |
| Видавництво: | ТНТУ |
| Країна (код): | UA |
| Місце видання, проведення: | Тернопільський націоналний технічний університет імені Івана Пулюя |
| Науковий керівник: | Вишньовський, Василь Володимирович Vyshnevsky, Vasyl |
| УДК: | 159.9 |
| Теми: | медіарелігійність media religiosity релігійність особистості personal religiosity, медіарелігійний контент, media religious content психоемоційний стан psycho-emotional state тривожність anxiety стрес stress емоційна стабільність emotional stability психологічна адаптація psychological adaptation копінг-стратегії coping strategies умови війни war conditions |
| Діапазон сторінок: | 87 |
| Короткий огляд (реферат): | Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «Магістр» за спеціальністю 053 – «Психологія» – Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя. – Тернопіль, 2025.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу медіарелігійності особистості на психоемоційний стан в умовах війни. У сучасному інформаційному просторі медіарелігійність постає як особлива форма релігійності, що реалізується через споживання та взаємодію з релігійним контентом у цифрових і масмедійних середовищах. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційної напруженості населення в умовах воєнних дій та підвищенням ролі медіаресурсів як джерел психологічної підтримки, смислотворення і подолання кризових переживань.
У роботі проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення релігійності та медіарелігійності особистості в психології, а також розкрито психологічні механізми впливу медіарелігійного контенту на емоційно-мотиваційну, когнітивну та поведінкову сфери особистості. Емпірична частина дослідження спрямована на виявлення особливостей психоемоційного стану осіб з різним рівнем медіарелігійності, зокрема рівнів тривожності, емоційної напруги та стресостійкості в умовах війни.
Отримані результати дозволяють розглядати медіарелігійність як значущий психологічний ресурс, що може виконувати адаптаційну, регулятивну та підтримувальну функції, сприяючи зниженню негативних психоемоційних проявів і підвищенню відчуття внутрішньої стабільності. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів дослідження в психологічному консультуванні, кризовій допомозі та розробці програм психоемоційної підтримки населення в умовах воєнних викликів. The qualification work is devoted to the study of the influence of media religiosity of an individual on the psycho-emotional state in war conditions. In the modern information space, media religiosity appears as a special form of religiosity, which is realized through the consumption and interaction with religious content in digital and mass media environments. The relevance of the study is due to the increase in psycho-emotional tension of the population in war conditions and the increasing role of media resources as sources of psychological support, meaning-making and overcoming crisis experiences. The work analyzes the main theoretical approaches to the study of religiosity and media religiosity of an individual in psychology, and also reveals the psychological mechanisms of the influence of media religious content on the emotional-motivational, cognitive and behavioral spheres of the individual. The empirical part of the study is aimed at identifying the features of the psycho-emotional state of individuals with different levels of media religiosity, in particular, levels of anxiety, emotional tension and stress resistance in war conditions. The obtained results allow us to consider media religiosity as a significant psychological resource that can perform adaptive, regulatory and supportive functions, contributing to the reduction of negative psycho-emotional manifestations and increasing the sense of internal stability. The practical significance of the work lies in the possibility of using the results of the study in psychological counseling, crisis assistance and the development of programs for psycho-emotional support of the population in conditions of military challenges. |
| Опис: | даній кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження впливу медіарелігійності особистості на її психоемоційний стан в умовах війни. Досягнення поставленої мети забезпечувалося послідовним розв’язанням визначених завдань, що дозволяє сформулювати такі узагальнені висновки. За результатами аналізу теоретичних підходів до релігійності та медіарелігійності особистості у психології встановлено, що релігійність традиційно розглядається як важливий чинник психоемоційної регуляції, сенсотворення та внутрішньої стабілізації особистості. У межах психоаналітичного, гуманістичного та когнітивно-поведінкового підходів релігійний досвід інтерпретується як механізм подолання внутрішніх конфліктів, зниження тривожності та підтримки психологічної рівноваги. Медіарелігійність, як сучасна форма релігійності, поєднує духовний досвід із можливостями цифрового медіапростору та виступає самостійним психологічним феноменом, що набуває особливої значущості в умовах кризових і воєнних обставин. У ході виявлення механізмів впливу медіарелігійного контенту на психоемоційний стан в умовах воєнного стресу встановлено, що такий вплив реалізується через когнітивні, емоційно-мотиваційні та поведінкові механізми. Медіарелігійний контент сприяє переосмисленню травматичних подій, формуванню відчуття сенсу та надії, зниженню рівня тривожності, депресивних проявів і емоційного виснаження. Водночас надмірне або некритичне споживання релігійного медіаконтенту може виступати чинником емоційного перенавантаження, що потребує психологічного супроводу. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо використання медіарелігійності як ресурсу психологічної адаптації. Обґрунтовано доцільність усвідомленого та дозованого використання медіарелігійного контенту з метою емоційної стабілізації, підтримки сенсотворчих процесів та розвитку адаптивних стратегій копінгу. Підкреслено 81 важливість поєднання медіарелігійних практик із психологічними методами саморегуляції та психопрофілактики. Запропоновано практичні напрями психологічної підтримки особистості з урахуванням рівня її медіарелігійності. Визначено диференційований підхід до психологічного супроводу осіб із низьким, середнім і високим рівнем медіарелігійності, що передбачає використання індивідуальних і групових форм роботи, корекційно-розвивальних програм, психоосвітніх заходів та підтримки психологічної резильєнтності в умовах війни. Таким чином, результати кваліфікаційної роботи підтверджують, що медіарелігійність особистості є значущим психологічним ресурсом, який за умови усвідомленого використання сприяє стабілізації психоемоційного стану, підвищенню адаптаційних можливостей і підтримці психологічної стійкості в умовах воєнного стресу. Отримані висновки мають як теоретичну цінність для розвитку психології релігійності та медіапсихології, так і практичну значущість для системи психологічної допомоги населенню в кризових ситуаціях. |
| Зміст: | ВСТУП ... 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІАРЕЛІГІЙНОСТІ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ.... 8 1.1. Релігійність особистості у психологічних теоріях ... 8 1.2. Феномен медіарелігійності: сутність, види та психологічні особливості .. 11 1.3. Медіарелігійність у контексті цифрової психології ...14 1.4. Психологічні механізми впливу медіарелігійності на психоемоційний стан особистості ...18 Висновок до розділу І ....21 РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МЕДІАРЕЛІГІЙНОСТІ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ ... 23 2.1. Організація та етапи емпіричного дослідження... 23 2.2. Методики дослідження медіарелігійності та психоемоційного стану....26 2.3. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження ....35 Висновок до розділу ІI ... 52 РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ З УРАХУВАННЯМ МЕДІАРЕЛІГІЙНОСТІ .. 54 3.1. Медіарелігійність як психологічний ресурс адаптації в умовах війни ... 54 3.2. Психологічні рекомендації щодо використання медіарелігійного контенту ..57 3.3. Корекційно-розвивальна програма використання медіарелігійності як психологічного ресурсу адаптації в умовах війни... 59 3.4. Практичні напрями психологічного супроводу осіб із різним рівнем медіарелігійності ... 65 Висновок до розділу ІІІ .... 69 РОЗДІЛ ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ .. 71 4.1. Основні групи причин виробничого травматизму і професійні захворювання… 71 4.2. Інформаційна безпека ... 74 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ... 80 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... 82 ДОДАТКИ…88 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/51141 |
| Власник авторського права: | Салайдяк Володимир Петрович |
| Перелік літератури: | 1. Абсалямова Л. М. Психологія релігії: навч. посіб. Київ: Либідь, 2020. 248 с. 2. Американська психологічна асоціація (APA). Religion and Spirituality. URL: https://www.apa.org/topics/religion-spirituality (дата звернення: 15.11.2025). 3. . Балашова О. О. Релігійна свідомість особистості: психологічний аспект. Практична психологія та соціальна робота. 2018. № 5. С. 12–18. 4. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості. Педагогіка і психологія. 2019. № 1. С. 124–129.4. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості. Педагогіка і психологія. 2019. № 1. С. 124–129. 5. Боднар А. М. Психологія віри: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. 412 с 6. Васильєва О. С., Філатов Ф. Р. Психологія здоров’я людини: еталони, уявлення, установки. Київ: Академвидав, 2018. 352 с. 7. Вишньовський В. В., Періг І. М. Вплив психологічних інтервенцій на психологічне здоров’я людини в умовах війни. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Психологія» Прикладна психологія. Професійна й організаційна психологія. Том 36 (75) № 1. 2025. С. 35-40 8. Вінтюк Ю. В. Медіапсихологія: психологічні аспекти впливу медіа на особистість в умовах інформаційної війни. Вісник Національного університету оборони України. 2022. Вип. 1(65). С. 45–52 9. Вітвіцька О. М. Медіаграмотність як складова інформаційної культури особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2019. Вип. 1(10). С. 22–25. 10. Всесвітня організація охорони здоров’я. Mental Health and Psychosocial Support in War Conditions. URL: https://www.who.int/health-topics/mental-health (дата звернення: 20.11.2025) 11. Горностай П. П. Особистість і роль: рольовий підхід у психології особистості. Київ: Інтерпрес ЛТД, 2019. 311 с 12. Гундертайло Ю. Д. Психологічні особливості релігійного копінгу у ветеранів АТО/ООС. Психологічний часопис. 2021. Т. 7. № 3. С. 34–48 13. Данилюк І. В., Онуфрієва Л. А. Психологічні механізми подолання травматичного досвіду учасниками бойових дій. Проблеми сучасної психології. 2020. Вип. 47. С. 78–95 14. Дембицька Н. М. Духовність як ресурс психологічної стійкості особистості в умовах війни: монографія. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2023. 324 с. 15. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Психологічна допомога в умовах війни. URL: http://ispp.org.ua (дата звернення: 10.11.2025). 16. Карпенко З. С., Зливков В. Л., Луценко О. Л. Психологія травми та психотерапія посттравматичного стресу: теорія, досвід, практика: монографія. Київ: Видавничий дім «Слово», 2022. 368 с. 17. Кисельова О. О. Медіарелігійність як феномен сучасної духовної культури. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2020. Вип. 81. С. 126–137 18. Климишин О. І. Релігійна свідомість особистості в умовах соціальних трансформацій. Психологія і особистість. 2021. № 1(19). С. 166–180 19. Колодний А. М. Релігія в контексті духовності. Київ: Світ знань, 2018. 244 с. 20. Колтунович Т. А., Гоменюк О. М. Вплив релігійності на психологічне благополуччя внутрішньо переміщених осіб. Проблеми сучасної психології. 2023. Вип. 59. С. 112–128. 21. Лунов В. Є. Психологічна допомога постраждалим від травматичних подій: практичний посібник. Київ: ТОВ «Наш формат», 2021. 280 с 22. Маслоу А. Мотивація і особистість / пер. з англ. Київ: Вид-во Жупанського, 2020. 416 с. 23. Москалець В. П. Психологія релігії: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2019. 240 с 24. Національний інформаційний портал «Релігія в Україні». URL: https://religion.in.ua (дата звернення: 25.10.2025). 25. Охорона праці та цивільний захист. Конспект лекцій : навчальний посібник для здобувачів ступеня бакалавра. / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Ю.О. Полукаров, Н.А. Праховнік, О.В. Землянська. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. 306 с 26. Павлик Н. В. Психологія гідності особистості: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019. 490 с. 27. Панок В. Г., Титаренко Т. М., Чепелєва Н. В. Основи практичної психології. Київ: Либідь, 2019. 536 с. 28. Періг І. М., Вишньовський В. В. Професійна діяльність: психологічний супровід в умовах сучасних викликів. Habitus. Видавничий дім «Гельветика». Том 2. №69. 2025. С. 106-110 29. Пістун І.П., Кочубей В.І. Безпека життєдіяльності : підручник. Суми : Університетська книга, 2023. 560 с 30. Полякова Н.О. Безпека життєдіяльності: конспект лекцій. Київ, 2023. 64 с. 31. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості. Київ: ІПППО АПН України, 2019. 416 с. 32. Рудкевич О. О., Бойко О. В. Психологічні механізми формування життєстійкості особистості в умовах воєнного конфлікту. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2024. Вип. 1. С. 89–96 33. Савчин М. В. Духовний потенціал людини. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2020. 508 с. 34. Семиченко В. А. Психологія особистості. Київ: Видавець Ешке О. М., 2019. 427 с. 35. Синяков О. Е. Психологічні особливості подолання посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. 2019. Вип. 2(51). С. 177–183 36. Ставицька С. О. Цифрова релігійність: трансформація релігійних практик в епоху медіатизації. Філософські обрії. 2022. Вип. 47. С. 67–81 37. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості. Київ : Либідь, 2018. 320 с 38. Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018. 160 с. 39. Ткачук Р. Л. Медіапсихологія: навч. посіб. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 286 с 40. Український науковий журнал «Практична психологія та соціальна робота». URL: http://www.praktична-psihologiya.com.ua (дата звернення: 05.11.2025). 41. Франкл В. Людина в пошуках смислу / пер. з англ. Київ: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 368 с. 42. Хомуленко Т. Б., Данилюк І. В., Бєлінська О. В. Методологічні проблеми сучасної психології війни та миру. Київ: Логос, 2020. 272 с 43. Чепа М.-Л. А. Релігійність особистості: соціально-психологічний вимір. Практична психологія та соціальна робота. 2017. № 12. С. 1–7 44. Чуйко Г. В., Чаплак Я. В., Вишньовський В. В. Студентські наукові роботи з психології: академічне письмо. Перспективи та інновації науки. 2025. № 5(51). С. 2368-2381. 45. Ягіяєв І. А. Особливості соціально-психологічної адаптації комбатантів в умовах тривалого воєнного стресу. Український психологічний журнал. 2023. № 2(18). С. 154–169. |
| References: | 46. Hill P. C., Pargament K. I. Advances in the conceptualization and measurement of religion and spirituality: Implications for physical and mental health research. American Psychologist. 2003. Vol. 58(1). P. 64–74 47. Hood R. W., Hill P. C., Spilka B. The Psychology of Religion: An Empirical Approach. 4th ed. New York: Guilford Press, 2009. 618 p. 48. Koenig H. G. Religion, Spirituality, and Health: The Research and Clinical Implications. ISRN Psychiatry. 2012. Vol. 2012. Article ID 278730. 33 p 49. Koenig H. G., McCullough M. E., Larson D. B. Handbook of Religion and Health. New York: Oxford University Press, 2001. 712 p. 50. Lazarus R. S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer Publishing Company, 1984. 456 p. 51. Loewenthal K. M. Religion, Culture and Mental Health. Cambridge: Cambridge University Press, 2007. 238 p. 52. Pargament K. I. The Psychology of Religion and Coping: Theory, Research, Practice. New York: Guilford Press, 1997. 548 p. 53. Pargament K. I., Koenig H. G., Perez L. M. The many methods of religious coping: Development and initial validation of the RCOPE. Journal of Clinical Psychology. 2000. Vol. 56(4). P. 519–543 54. Spilka B., Hood R. W., Hunsberger B., Gorsuch R. The Psychology of Religion: An Empirical Approach. 3rd ed. New York: Guilford Press, 2003. 608 p. |
| Тип вмісту: | Master Thesis |
| Розташовується у зібраннях: | 053 — психологія |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| avtorska_magistr_Salaydiak_V_2025-1.doc | 52,5 kB | Microsoft Word | Переглянути/відкрити | |
| Магістерська Салайдяк В-1.pdf | 969,21 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
Інструменти адміністратора