Empreu aquest identificador per citar o enllaçar aquest ítem: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/51141
Registre complet de metadades
Camp DCValorLengua/Idioma
dc.contributor.advisorВишньовський, Василь Володимирович-
dc.contributor.advisorVyshnevsky, Vasyl-
dc.contributor.authorСалайдяк, Володимир Петрович-
dc.contributor.authorSalaydiak, Volodymyr-
dc.date.accessioned2026-01-05T19:36:31Z-
dc.date.available2026-01-05T19:36:31Z-
dc.date.issued2025-12-24-
dc.date.submitted2025-12-24-
dc.identifier.citationСалайдяк В. П. Вплив медіарелігійності особистості на психоемоційний стан в умовах війни : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. „053 — психологія“ / наук. кер. В. В. Вишньовський. Тернопіль : ТНТУ, 2025. 87 с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/51141-
dc.descriptionданій кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження впливу медіарелігійності особистості на її психоемоційний стан в умовах війни. Досягнення поставленої мети забезпечувалося послідовним розв’язанням визначених завдань, що дозволяє сформулювати такі узагальнені висновки. За результатами аналізу теоретичних підходів до релігійності та медіарелігійності особистості у психології встановлено, що релігійність традиційно розглядається як важливий чинник психоемоційної регуляції, сенсотворення та внутрішньої стабілізації особистості. У межах психоаналітичного, гуманістичного та когнітивно-поведінкового підходів релігійний досвід інтерпретується як механізм подолання внутрішніх конфліктів, зниження тривожності та підтримки психологічної рівноваги. Медіарелігійність, як сучасна форма релігійності, поєднує духовний досвід із можливостями цифрового медіапростору та виступає самостійним психологічним феноменом, що набуває особливої значущості в умовах кризових і воєнних обставин. У ході виявлення механізмів впливу медіарелігійного контенту на психоемоційний стан в умовах воєнного стресу встановлено, що такий вплив реалізується через когнітивні, емоційно-мотиваційні та поведінкові механізми. Медіарелігійний контент сприяє переосмисленню травматичних подій, формуванню відчуття сенсу та надії, зниженню рівня тривожності, депресивних проявів і емоційного виснаження. Водночас надмірне або некритичне споживання релігійного медіаконтенту може виступати чинником емоційного перенавантаження, що потребує психологічного супроводу. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо використання медіарелігійності як ресурсу психологічної адаптації. Обґрунтовано доцільність усвідомленого та дозованого використання медіарелігійного контенту з метою емоційної стабілізації, підтримки сенсотворчих процесів та розвитку адаптивних стратегій копінгу. Підкреслено 81 важливість поєднання медіарелігійних практик із психологічними методами саморегуляції та психопрофілактики. Запропоновано практичні напрями психологічної підтримки особистості з урахуванням рівня її медіарелігійності. Визначено диференційований підхід до психологічного супроводу осіб із низьким, середнім і високим рівнем медіарелігійності, що передбачає використання індивідуальних і групових форм роботи, корекційно-розвивальних програм, психоосвітніх заходів та підтримки психологічної резильєнтності в умовах війни. Таким чином, результати кваліфікаційної роботи підтверджують, що медіарелігійність особистості є значущим психологічним ресурсом, який за умови усвідомленого використання сприяє стабілізації психоемоційного стану, підвищенню адаптаційних можливостей і підтримці психологічної стійкості в умовах воєнного стресу. Отримані висновки мають як теоретичну цінність для розвитку психології релігійності та медіапсихології, так і практичну значущість для системи психологічної допомоги населенню в кризових ситуаціях.uk_UA
dc.description.abstractКваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «Магістр» за спеціальністю 053 – «Психологія» – Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя. – Тернопіль, 2025. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу медіарелігійності особистості на психоемоційний стан в умовах війни. У сучасному інформаційному просторі медіарелігійність постає як особлива форма релігійності, що реалізується через споживання та взаємодію з релігійним контентом у цифрових і масмедійних середовищах. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційної напруженості населення в умовах воєнних дій та підвищенням ролі медіаресурсів як джерел психологічної підтримки, смислотворення і подолання кризових переживань. У роботі проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення релігійності та медіарелігійності особистості в психології, а також розкрито психологічні механізми впливу медіарелігійного контенту на емоційно-мотиваційну, когнітивну та поведінкову сфери особистості. Емпірична частина дослідження спрямована на виявлення особливостей психоемоційного стану осіб з різним рівнем медіарелігійності, зокрема рівнів тривожності, емоційної напруги та стресостійкості в умовах війни. Отримані результати дозволяють розглядати медіарелігійність як значущий психологічний ресурс, що може виконувати адаптаційну, регулятивну та підтримувальну функції, сприяючи зниженню негативних психоемоційних проявів і підвищенню відчуття внутрішньої стабільності. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів дослідження в психологічному консультуванні, кризовій допомозі та розробці програм психоемоційної підтримки населення в умовах воєнних викликів.uk_UA
dc.description.abstractThe qualification work is devoted to the study of the influence of media religiosity of an individual on the psycho-emotional state in war conditions. In the modern information space, media religiosity appears as a special form of religiosity, which is realized through the consumption and interaction with religious content in digital and mass media environments. The relevance of the study is due to the increase in psycho-emotional tension of the population in war conditions and the increasing role of media resources as sources of psychological support, meaning-making and overcoming crisis experiences. The work analyzes the main theoretical approaches to the study of religiosity and media religiosity of an individual in psychology, and also reveals the psychological mechanisms of the influence of media religious content on the emotional-motivational, cognitive and behavioral spheres of the individual. The empirical part of the study is aimed at identifying the features of the psycho-emotional state of individuals with different levels of media religiosity, in particular, levels of anxiety, emotional tension and stress resistance in war conditions. The obtained results allow us to consider media religiosity as a significant psychological resource that can perform adaptive, regulatory and supportive functions, contributing to the reduction of negative psycho-emotional manifestations and increasing the sense of internal stability. The practical significance of the work lies in the possibility of using the results of the study in psychological counseling, crisis assistance and the development of programs for psycho-emotional support of the population in conditions of military challenges.uk_UA
dc.description.tableofcontentsВСТУП ... 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІАРЕЛІГІЙНОСТІ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ.... 8 1.1. Релігійність особистості у психологічних теоріях ... 8 1.2. Феномен медіарелігійності: сутність, види та психологічні особливості .. 11 1.3. Медіарелігійність у контексті цифрової психології ...14 1.4. Психологічні механізми впливу медіарелігійності на психоемоційний стан особистості ...18 Висновок до розділу І ....21 РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МЕДІАРЕЛІГІЙНОСТІ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ ... 23 2.1. Організація та етапи емпіричного дослідження... 23 2.2. Методики дослідження медіарелігійності та психоемоційного стану....26 2.3. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження ....35 Висновок до розділу ІI ... 52 РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ З УРАХУВАННЯМ МЕДІАРЕЛІГІЙНОСТІ .. 54 3.1. Медіарелігійність як психологічний ресурс адаптації в умовах війни ... 54 3.2. Психологічні рекомендації щодо використання медіарелігійного контенту ..57 3.3. Корекційно-розвивальна програма використання медіарелігійності як психологічного ресурсу адаптації в умовах війни... 59 3.4. Практичні напрями психологічного супроводу осіб із різним рівнем медіарелігійності ... 65 Висновок до розділу ІІІ .... 69 РОЗДІЛ ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ .. 71 4.1. Основні групи причин виробничого травматизму і професійні захворювання… 71 4.2. Інформаційна безпека ... 74 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ... 80 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... 82 ДОДАТКИ…88uk_UA
dc.format.extent87-
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТНТУuk_UA
dc.subjectмедіарелігійністьuk_UA
dc.subjectmedia religiosityuk_UA
dc.subjectрелігійність особистостіuk_UA
dc.subjectpersonal religiosityuk_UA
dc.subjectмедіарелігійний контентuk_UA
dc.subjectmedia religious contentuk_UA
dc.subjectпсихоемоційний станuk_UA
dc.subjectpsycho-emotional stateuk_UA
dc.subjectтривожністьuk_UA
dc.subjectanxietyuk_UA
dc.subjectстресuk_UA
dc.subjectstressuk_UA
dc.subjectемоційна стабільністьuk_UA
dc.subjectemotional stabilityuk_UA
dc.subjectпсихологічна адаптаціяuk_UA
dc.subjectpsychological adaptationuk_UA
dc.subjectкопінг-стратегіїuk_UA
dc.subjectcoping strategiesuk_UA
dc.subjectумови війниuk_UA
dc.subjectwar conditionsuk_UA
dc.titleВплив медіарелігійності особистості на психоемоційний стан в умовах війниuk_UA
dc.title.alternativeThe influence of media religiosity of an individual on the psycho-emotional state in war conditionsuk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
dc.rights.holder© Салайдяк Володимир Петрович, 2025uk_UA
dc.coverage.placenameТернопільський націоналний технічний університет імені Івана Пулюяuk_UA
dc.subject.udc159.9uk_UA
dc.relation.references1. Абсалямова Л. М. Психологія релігії: навч. посіб. Київ: Либідь, 2020. 248 с.uk_UA
dc.relation.references2. Американська психологічна асоціація (APA). Religion and Spirituality. URL: https://www.apa.org/topics/religion-spirituality (дата звернення: 15.11.2025).uk_UA
dc.relation.references3. . Балашова О. О. Релігійна свідомість особистості: психологічний аспект. Практична психологія та соціальна робота. 2018. № 5. С. 12–18.uk_UA
dc.relation.references4. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості. Педагогіка і психологія. 2019. № 1. С. 124–129.4. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості. Педагогіка і психологія. 2019. № 1. С. 124–129.uk_UA
dc.relation.references5. Боднар А. М. Психологія віри: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. 412 сuk_UA
dc.relation.references6. Васильєва О. С., Філатов Ф. Р. Психологія здоров’я людини: еталони, уявлення, установки. Київ: Академвидав, 2018. 352 с.uk_UA
dc.relation.references7. Вишньовський В. В., Періг І. М. Вплив психологічних інтервенцій на психологічне здоров’я людини в умовах війни. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Психологія» Прикладна психологія. Професійна й організаційна психологія. Том 36 (75) № 1. 2025. С. 35-40uk_UA
dc.relation.references8. Вінтюк Ю. В. Медіапсихологія: психологічні аспекти впливу медіа на особистість в умовах інформаційної війни. Вісник Національного університету оборони України. 2022. Вип. 1(65). С. 45–52uk_UA
dc.relation.references9. Вітвіцька О. М. Медіаграмотність як складова інформаційної культури особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2019. Вип. 1(10). С. 22–25.uk_UA
dc.relation.references10. Всесвітня організація охорони здоров’я. Mental Health and Psychosocial Support in War Conditions. URL: https://www.who.int/health-topics/mental-health (дата звернення: 20.11.2025)uk_UA
dc.relation.references11. Горностай П. П. Особистість і роль: рольовий підхід у психології особистості. Київ: Інтерпрес ЛТД, 2019. 311 сuk_UA
dc.relation.references12. Гундертайло Ю. Д. Психологічні особливості релігійного копінгу у ветеранів АТО/ООС. Психологічний часопис. 2021. Т. 7. № 3. С. 34–48uk_UA
dc.relation.references13. Данилюк І. В., Онуфрієва Л. А. Психологічні механізми подолання травматичного досвіду учасниками бойових дій. Проблеми сучасної психології. 2020. Вип. 47. С. 78–95uk_UA
dc.relation.references14. Дембицька Н. М. Духовність як ресурс психологічної стійкості особистості в умовах війни: монографія. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2023. 324 с.uk_UA
dc.relation.references15. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Психологічна допомога в умовах війни. URL: http://ispp.org.ua (дата звернення: 10.11.2025).uk_UA
dc.relation.references16. Карпенко З. С., Зливков В. Л., Луценко О. Л. Психологія травми та психотерапія посттравматичного стресу: теорія, досвід, практика: монографія. Київ: Видавничий дім «Слово», 2022. 368 с.uk_UA
dc.relation.references17. Кисельова О. О. Медіарелігійність як феномен сучасної духовної культури. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2020. Вип. 81. С. 126–137uk_UA
dc.relation.references18. Климишин О. І. Релігійна свідомість особистості в умовах соціальних трансформацій. Психологія і особистість. 2021. № 1(19). С. 166–180uk_UA
dc.relation.references19. Колодний А. М. Релігія в контексті духовності. Київ: Світ знань, 2018. 244 с.uk_UA
dc.relation.references20. Колтунович Т. А., Гоменюк О. М. Вплив релігійності на психологічне благополуччя внутрішньо переміщених осіб. Проблеми сучасної психології. 2023. Вип. 59. С. 112–128.uk_UA
dc.relation.references21. Лунов В. Є. Психологічна допомога постраждалим від травматичних подій: практичний посібник. Київ: ТОВ «Наш формат», 2021. 280 сuk_UA
dc.relation.references22. Маслоу А. Мотивація і особистість / пер. з англ. Київ: Вид-во Жупанського, 2020. 416 с.uk_UA
dc.relation.references23. Москалець В. П. Психологія релігії: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2019. 240 сuk_UA
dc.relation.references24. Національний інформаційний портал «Релігія в Україні». URL: https://religion.in.ua (дата звернення: 25.10.2025).uk_UA
dc.relation.references25. Охорона праці та цивільний захист. Конспект лекцій : навчальний посібник для здобувачів ступеня бакалавра. / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: Ю.О. Полукаров, Н.А. Праховнік, О.В. Землянська. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. 306 сuk_UA
dc.relation.references26. Павлик Н. В. Психологія гідності особистості: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019. 490 с.uk_UA
dc.relation.references27. Панок В. Г., Титаренко Т. М., Чепелєва Н. В. Основи практичної психології. Київ: Либідь, 2019. 536 с.uk_UA
dc.relation.references28. Періг І. М., Вишньовський В. В. Професійна діяльність: психологічний супровід в умовах сучасних викликів. Habitus. Видавничий дім «Гельветика». Том 2. №69. 2025. С. 106-110uk_UA
dc.relation.references29. Пістун І.П., Кочубей В.І. Безпека життєдіяльності : підручник. Суми : Університетська книга, 2023. 560 сuk_UA
dc.relation.references30. Полякова Н.О. Безпека життєдіяльності: конспект лекцій. Київ, 2023. 64 с.uk_UA
dc.relation.references31. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості. Київ: ІПППО АПН України, 2019. 416 с.uk_UA
dc.relation.references32. Рудкевич О. О., Бойко О. В. Психологічні механізми формування життєстійкості особистості в умовах воєнного конфлікту. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2024. Вип. 1. С. 89–96uk_UA
dc.relation.references33. Савчин М. В. Духовний потенціал людини. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2020. 508 с.uk_UA
dc.relation.references34. Семиченко В. А. Психологія особистості. Київ: Видавець Ешке О. М., 2019. 427 с.uk_UA
dc.relation.references35. Синяков О. Е. Психологічні особливості подолання посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. 2019. Вип. 2(51). С. 177–183uk_UA
dc.relation.references36. Ставицька С. О. Цифрова релігійність: трансформація релігійних практик в епоху медіатизації. Філософські обрії. 2022. Вип. 47. С. 67–81uk_UA
dc.relation.references37. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості. Київ : Либідь, 2018. 320 сuk_UA
dc.relation.references38. Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018. 160 с.uk_UA
dc.relation.references39. Ткачук Р. Л. Медіапсихологія: навч. посіб. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 286 сuk_UA
dc.relation.references40. Український науковий журнал «Практична психологія та соціальна робота». URL: http://www.praktична-psihologiya.com.ua (дата звернення: 05.11.2025).uk_UA
dc.relation.references41. Франкл В. Людина в пошуках смислу / пер. з англ. Київ: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 368 с.uk_UA
dc.relation.references42. Хомуленко Т. Б., Данилюк І. В., Бєлінська О. В. Методологічні проблеми сучасної психології війни та миру. Київ: Логос, 2020. 272 сuk_UA
dc.relation.references43. Чепа М.-Л. А. Релігійність особистості: соціально-психологічний вимір. Практична психологія та соціальна робота. 2017. № 12. С. 1–7uk_UA
dc.relation.references44. Чуйко Г. В., Чаплак Я. В., Вишньовський В. В. Студентські наукові роботи з психології: академічне письмо. Перспективи та інновації науки. 2025. № 5(51). С. 2368-2381.uk_UA
dc.relation.references45. Ягіяєв І. А. Особливості соціально-психологічної адаптації комбатантів в умовах тривалого воєнного стресу. Український психологічний журнал. 2023. № 2(18). С. 154–169.uk_UA
dc.relation.referencesen46. Hill P. C., Pargament K. I. Advances in the conceptualization and measurement of religion and spirituality: Implications for physical and mental health research. American Psychologist. 2003. Vol. 58(1). P. 64–74uk_UA
dc.relation.referencesen47. Hood R. W., Hill P. C., Spilka B. The Psychology of Religion: An Empirical Approach. 4th ed. New York: Guilford Press, 2009. 618 p.uk_UA
dc.relation.referencesen48. Koenig H. G. Religion, Spirituality, and Health: The Research and Clinical Implications. ISRN Psychiatry. 2012. Vol. 2012. Article ID 278730. 33 puk_UA
dc.relation.referencesen49. Koenig H. G., McCullough M. E., Larson D. B. Handbook of Religion and Health. New York: Oxford University Press, 2001. 712 p.uk_UA
dc.relation.referencesen50. Lazarus R. S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer Publishing Company, 1984. 456 p.uk_UA
dc.relation.referencesen51. Loewenthal K. M. Religion, Culture and Mental Health. Cambridge: Cambridge University Press, 2007. 238 p.uk_UA
dc.relation.referencesen52. Pargament K. I. The Psychology of Religion and Coping: Theory, Research, Practice. New York: Guilford Press, 1997. 548 p.uk_UA
dc.relation.referencesen53. Pargament K. I., Koenig H. G., Perez L. M. The many methods of religious coping: Development and initial validation of the RCOPE. Journal of Clinical Psychology. 2000. Vol. 56(4). P. 519–543uk_UA
dc.relation.referencesen54. Spilka B., Hood R. W., Hunsberger B., Gorsuch R. The Psychology of Religion: An Empirical Approach. 3rd ed. New York: Guilford Press, 2003. 608 p.uk_UA
dc.coverage.countryUAuk_UA
Apareix a les col·leccions:053 — психологія

Arxius per aquest ítem:
Arxiu Descripció MidaFormat 
avtorska_magistr_Salaydiak_V_2025-1.doc52,5 kBMicrosoft WordVeure/Obrir
Магістерська Салайдяк В-1.pdf969,21 kBAdobe PDFVeure/Obrir


Els ítems de DSpace es troben protegits per copyright, amb tots els drets reservats, sempre i quan no s’indiqui el contrari.

Eines d'Administrador