Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/50938
Назва: Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я студентської молоді
Інші назви: Psychological support and preservation of mental health of youth students
Автори: Косовський, Святослав Вікторович
Kosovskyy, Svjatoslav
Бібліографічний опис: Косовський С. В. Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я студентської молоді : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. „053 — психологія“ / наук. кер. І. М. Періг. Тернопіль : ТНТУ, 2025. 95 с.
Дата публікації: 24-гру-2025
Дата подання: 24-гру-2025
Дата внесення: 4-січ-2026
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Тернопільський націоналний технічний університет імені Івана Пулюя
Науковий керівник: Періг, Ірина Мирославівна
Perig, Iryna
УДК: 159.9
Теми: ментальне здоров’я
mental health
молодь
youth
студенти
students
резильєнтність
resilience
стрес
stress
Діапазон сторінок: 95
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі описується проблема ментального здоров’я як один із найбільших викликів сучасності. Теоретичний аналіз дозволяє стверджувати, що ментальне здоров’я є динамічним і чутливим до соціальних умов показником, а забезпечення його збереження у молоді потребує комплексного, міждисциплінарного підходу, що охоплює як індивідуальну підтримку, так і створення сприятливого освітнього й соціального середовища. Визначено, що на стан молодої людини впливають як суб’єктивні чинники (емоційні переживання, самооцінка, рівень тривоги), так і зовнішні умови (соціальне середовище, навчальне навантаження, економічна нестабільність). Дані національних досліджень підтверджують високий рівень стресу серед українського населення у зв’язку з воєнними подіями, що особливо позначається на психологічній стійкості молоді. Проведене комплексне дослідження складових ментального здоров’я сучасних студентів дозволило отримати цілісне уявлення про емоційний стан, рівень психологічної стійкості та особливості реагування на стрес. Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що сучасні студенти перебувають у зоні підвищеного психологічного ризику, який проявляється через зростання депресивних тенденцій, високі показники тривожності та ригідності, середні рівні фрустрації та агресивності, а також недостатньо сформовану стресостійкість у частини респондентів. Водночас наявність значної кількості студентів із орієнтацією на вирішення проблем та високим рівнем резилієнтності свідчить про потенціал для розвитку адаптивних механізмів подолання труднощів. Отримані дані підкреслюють важливість системної психологічної підтримки, розвитку навичок емоційної регуляції, формування гнучкості мислення та впровадження профілактичних програм, спрямованих на зміцнення психічного здоров’я студентської молоді. Комплексні програми підтримки і збереження психічного здоров’я у закладах вищої освіти повинні охоплювати когнітивний, емоційний, поведінковий та ціннісно-мотиваційний компоненти та мають бути спрямовані на розвиток життєстійкості, формування навичок адаптації, опанування методів саморегуляції й утвердження психологічної культури серед студентів та працівників освітньої сфери.
The qualification paper describes the problem of mental health as one of the greatest challenges of our time. Theoretical analysis allows us to assert that mental health is a dynamic and sensitive indicator to social conditions, and ensuring its preservation in young people requires a comprehensive, interdisciplinary approach that encompasses both individual support and the creation of a favorable educational and social environment. It has been determined that the state of a young person is influenced by both subjective factors (emotional experiences, self-esteem, level of anxiety) and external conditions (social environment, academic load, economic instability). National research data confirm the high level of stress among the Ukrainian population due to military events, which particularly affects the psychological resilience of young people. A comprehensive study of the components of mental health of modern students allowed us to obtain a holistic picture of the emotional state, the level of psychological resilience, and the characteristics of the response to stress. Summarizing the results, it can be stated that modern students are in a zone of increased psychological risk, which is manifested through increased depressive tendencies, high levels of anxiety and rigidity, average levels of frustration and aggressiveness, as well as insufficiently developed stress resistance in some respondents. At the same time, the presence of a significant number of students with a problem-solving orientation and a high level of resilience indicates the potential for developing adaptive coping mechanisms. The data obtained emphasize the importance of systematic psychological support, the development of emotional regulation skills, the formation of flexibility of thinking, and the implementation of preventive programs aimed at strengthening the mental health of young students. Comprehensive programs for supporting and preserving mental health in higher education institutions should cover cognitive, emotional, behavioral, and value-motivational components and should be aimed at developing resilience, forming adaptation skills, mastering self-regulation methods and establishing psychological culture among students and educational workers.
Опис: Проблема ментального здоров’я є одним із найбільших викликів сучасності. У першому розділі було здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз проблеми ментального здоров’я молоді в умовах сучасних суспільних трансформацій. Розгляд наукових підходів до трактування поняття «ментальне здоров’я» засвідчив, що воно є багатовимірним феноменом, який об’єднує психічні, емоційні, соціальні, когнітивні та духовні аспекти функціонування особистості. Огляд ключових теорій і концепцій показав, що сучасне уявлення про ментальне здоров’я формується на перетині біопсихосоціального підходу, гуманістичної психології, позитивної психології, психоаналітичних і когнітивно-поведінкових моделей. Особливе значення має модель «стресу та резилієнтності», яка пояснює, що психологічне благополуччя залежить не стільки від наявності стресорів, скільки від індивідуальних і соціальних ресурсів особистості, а також від ефективності копінг-стратегій. Психологічне благополуччя, відповідно до сучасних наукових підходів, охоплює такі компоненти, як емоційна стабільність, цілеспрямованість, автономія, позитивні соціальні стосунки та відчуття сенсу життя. Визначено, що на стан молодої людини впливають як суб’єктивні чинники (емоційні переживання, самооцінка, рівень тривоги), так і зовнішні умови (соціальне середовище, навчальне навантаження, економічна нестабільність). Дані національних досліджень підтверджують високий рівень стресу серед українського населення у зв’язку з воєнними подіями, що особливо позначається на психологічній стійкості молоді. Аналіз студентства як вразливої вікової групи підтвердив, що саме цей період пов’язаний із низкою критичних життєвих переходів: адаптацією до професійного навчання, формуванням життєвих цілей, становленням особистісної ідентичності. Сукупність зовнішніх викликів і внутрішніх 75 суперечностей робить студентську молодь однією з найуразливіших категорій щодо впливу стресогенних факторів. Отже, теоретичний аналіз дозволяє стверджувати, що ментальне здоров’я є динамічним і чутливим до соціальних умов показником, а забезпечення його збереження у молоді потребує комплексного, міждисциплінарного підходу, що охоплює як індивідуальну підтримку, так і створення сприятливого освітнього й соціального середовища. Проведене комплексне дослідження складових ментального здоров’я сучасних студентів дозволило отримати цілісне уявлення про емоційний стан, рівень психологічної стійкості та особливості реагування на стрес. Застосування опитувальника депресії PHQ-9 показало, що понад половина опитаних (54 %) мають помірний рівень депресивності, а у 28 % спостерігається високий рівень проявів депресивної симптоматики. Це свідчить про те, що значна частка молоді стикається з емоційним виснаженням, зниженням мотивації, погіршенням настрою та іншими показниками психологічного неблагополуччя, що потребує уваги фахівців та впровадження превентивних заходів. За опитувальником «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» встановлено, що лише 21 % студентів перебувають у стані «процвітання» — оптимального психічного функціонування. У той же час більшість респондентів демонструють помірний (52 %) або пригнічений (27 %) типи психічного здоров’я, що вказує на недостатню емоційну стабільність, труднощі з реалізацією власного потенціалу та потребу у формуванні ефективніших стратегій підтримки психологічного благополуччя. Результати дослідження тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності свідчать про високий рівень емоційної напруги серед студентства. Підвищені показники тривожності (47 %) та ригідності (51 %) вказують на труднощі з гнучкою адаптацією до змін, схильність до фіксованих поведінкових реакцій та високу чутливість до стресорів. Середні рівні фрустрації (47 %) та агресивності (57 %) свідчать про здатність більшості 76 студентів частково контролювати негативні емоції, однак за умов тривалого навантаження внутрішня напруга може призводити до порушень емоційного балансу. Сукупність цих показників вказує на перебування значної частини молоді у стані емоційної вразливості та виснаження. Оцінка стресостійкості за методикою CD-RISC-10 демонструє нерівномірний розподіл резилієнтності: високий рівень мають 34 % респондентів, середній – 36 %, тоді як 19 % характеризуються низькою здатністю до подолання стресу. Студенти з високою стресостійкістю демонструють адаптивність, рішучість та вміння швидко відновлюватися після труднощів. Натомість низький рівень резилієнтності пов'язаний із підвищеною емоційною чутливістю, труднощами прийняття рішень та схильністю до виснаження під впливом життєвих труднощів. Аналіз копінг-стратегій (за методикою CISS) показав, що найпоширенішою стратегією серед студентської молоді є копінг, орієнтований на вирішення задачі (35 %), що вказує на схильність до раціональних та активних способів подолання складних ситуацій. Водночас значна частина студентів використовує емоційно орієнтовані (29 %) або уникальні стратегії (15 %), а також соціальне (13 %) чи загальне відволікання (16 %). Це свідчить про різноманітність індивідуальних підходів до подолання стресу та вказує на те, що частина молоді може обирати менш адаптивні механізми, що не завжди сприяють повноцінному вирішенню проблем. Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що сучасні студенти перебувають у зоні підвищеного психологічного ризику, який проявляється через зростання депресивних тенденцій, високі показники тривожності та ригідності, середні рівні фрустрації та агресивності, а також недостатньо сформовану стресостійкість у частини респондентів. Водночас наявність значної кількості студентів із орієнтацією на вирішення проблем та високим рівнем резилієнтності свідчить про потенціал для розвитку адаптивних механізмів подолання труднощів. Отримані дані підкреслюють важливість системної психологічної підтримки, розвитку навичок емоційної регуляції, 77 формування гнучкості мислення та впровадження профілактичних програм, спрямованих на зміцнення психічного здоров’я студентської молоді. Комплексні програми підтримки і збереження психічного здоров’я у закладах вищої освіти повинні охоплювати когнітивний, емоційний, поведінковий та ціннісно-мотиваційний компоненти та мають бути спрямовані на розвиток життєстійкості, формування навичок адаптації, опанування методів саморегуляції й утвердження психологічної культури серед студентів та працівників освітньої сфери. Практичний досвід соціально-психологічних служб українських університетів показує, що різноманіття форматів роботи — від фасилітаторських програм і арт-терапевтичних активностей до створення «просторів, дружніх до ментального здоров’я», музикотерапії, пет-терапії, гендерних ресурсних центрів чи антикризових ініціатив — дозволяє охопити широке коло потреб студентів і працівників. Такі інтервенції сприяють зниженню тривоги, формуванню навичок саморегуляції, розвитку комунікаційних умінь та посиленню психологічної стійкості спільноти.
Зміст: ВСТУП…5 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ…9 1.1. Наукові підходи до трактування поняття «ментальне здоров’я»… 9 1.2. Фактори впливу на психологічне благополуччя особистості...15 1.3. Студентство як вразлива вікова категорія до впливу стресогенних факторів…17 Висновок до розділу І… 20 РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ...22 2.1. Методологічні підходи до психодіагностики ментального здоров’я.. 22 2.2. Організація та проведення констатувального експерименту… 23 2.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження… 27 Висновок до розділу ІІ… 36 РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ…39 3.1. Аналіз програм психологічної підтримки психологічного благополуччя особистості…39 3.2 Структура групового курсу управління стресом «Самодопомога плюс»…53 Висновок до розділу ІІІ… 61 РОЗДІЛ ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ…64 4.1 Надання першої допомоги при знепритомненні, шоку, тепловому та сонячному ударах, опіку, обмороженні…64 4.2. Дії під час пожежі. Евакуація. План евакуації на випадок пожежі 69 4 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…74 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… 78 ДОДАТКИ… 83
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/50938
Власник авторського права: © Косовський Святослав Вікторович, 2025
Перелік літератури: 1. Авер’янова А. В. Дослідження психологічного благополуччя особистості в сучасному освітньому просторі. Ракурси психологічного благополуччя особистості: Зб. тез доповідей Всеукраїнського науковопрактичного семінару. Ніжин, НДУ ім. М. Гоголя, 2017. С. 24-26
2. Безпека життєдіяльності та охорона праці : підручник / В. В. Сокуренко, О. М. Бандурка, С. М. Бортник та ін. ; за заг. ред. В. В. Сокуренка ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків : ХНУВС, 2021. 308 с.
3. Балицька А.А., Демченко О.М., Карнацька О.С., Височанський В.В. Ментальне здоров’я студентської молоді на четвертий рік війни. Інноваційна педагогіка. Теорія і методика професійної освіти. №3. 2025. С.65- 70.
4. Бойко І. Ґендерна ідентичність та ґендерна соціалізація. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Психологія. 2015. Вип. 1(28). С. 9-14.
5. Василевська О. І. Психічне здоров’я особистості. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2012 рік. 2013. С. 289-291.
6. Вишньовський В.В., Періг І.М. Вплив психологічних інтервенцій на психологічне здоров’я людини в умовах війни. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. Т. 36 (75). №1. С.35-40.
7. Волков Д. С., Черних О. А. Особливості психічного здоров’я та особистісних властивостей студентів-психологів. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського : Психологія. 2021. Т. 32 (71), № 1. С. 14-20.
8. Володарська Н.Д. Вплив життєвих перспектив на почуття психологічного благополуччя особистості. Дніпровський науковий часопис 79 публічного управління, психології, права, 2021. № (3), С. 28–33. URL: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.5 (дата звернення: 05.03.2025)
9. Горбачук А.В. Ґендерна соціалізація як основа формування ґендерної ідентичності особистості. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Психологія. 2017. Вип. 37. С. 16-20.
10. Грибан В. Г., Фоменко А. Є., Казначеєв Д. Г. Безпека життєдіяльності та охорона праці : підруч. / В. Г. Грибан, А. Є. Фоменко, Д. Г. Казначеєв. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2022. 388 с.
11. Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору: Дєр Джудіт Герман; переклад з англ. Оксана Лизак, Оксана Наконечна, Олександр Шлапак. Львів, 2022. 424с.
12. Євтушенко І. В. Психологічне здоров’я : поняття, критерії та рівні. Вісник післядипломної освіти : соціальні та поведінкові науки. 2023. № 25 (54). С. 56-69.
13. Життя на паузі: наміри та перспективи біженців з України. URL: https://www.unhcr.org/ua/wp-content/uploads/sites/38/2023/10/UNHCR-LIVES- ON-HOLD-3-INTENTIONS-AND-PERSPECTIVES-OF-REFUGEES-FROM- UKRAINE_Ukr-_final.pdf (дата звернення: 26.03.2025)
14. Життя та економічне становище мігрантів з України в Польщі– вплив пандемії та війни на характер міграції в Польщі. URL: https://nbp.pl/wp- content/uploads/2023/04/Raport_Imigranci_UA.pdf (дата звернення: 20.03.2025).
15. Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» від 15.01.2025. № 4223-IX.
16. Каргіна Н. В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освітa: наук.-практ. журнал. 2015. № 3. С.48-55.
17. Каргіна Н. Теоретичні аспекти психологічного благополуччя в екзистенційному розумінні. Психологічні перспективи. 2019. Вип. 33. С. 127- 80 138. DOI: URL: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-127-138 (дата звернення: 22.04.2025).
18. Кічула М. Я., Заворотна В. М., Трущенкова Л. В., Вишньовський А. В. Психічне здоров’я студентів в умовах воєнного стану як соціальна парадигма. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2024. № 4. С. 23-28.
19. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В. Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с.
20. Кондратюк С.М. Активізація ресурсів особистості – запорука збереження психологічного здоров’я. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. №2. 2022. URL: https://chasopys- ppp.dp.ua/index.php/chasopys/article/view/197/173. (дата звернення 14.04.2025)
21. Коробка Л. М. Самовизначення особи та спільноти щодо здоров’я в контексті проблеми адаптації до умов і наслідків воєнного конфлікту. Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка : педагогічні науки. 2016. Т.3, № 6 (303). С. 263-272.
22. Кухар Т. В., Волеваха І. Б. Психологічні ресурси особистості в умовах сучасних викликів. Науковий вісник Сіверщини. Серія : Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2020. № 2. С. 94–104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ (дата звернення 14.04.2025)
23. Левченко К., Харитонова Н. Стан психічного здоров’я студентської молоді під час війни: наслідки психотравмуючих ситуацій через рік від початку повномаштабного вторгнення. 2023. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp- content/uploads/2023/06/273.pdf (дата звернення: 27.04.2025).
24. Лукомська С.О., Мельник О.В. Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО. Актуальні проблеми психології. 2023. 1(14). С. 233–242
25. Маланьїна Т. М. До проблеми психологічного здоров’я. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2015. № 128. С. 176- 179.
26. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / Л. Карамушка, О. Креденцер, К. Терещенко, В. Лагодзінська, В. Івкін, О. Ковальчук / за ред. Л. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.
27. Молодь та ментальне здоров’я: внутрішня точка опори. URL:https://ukraine.unfpa.org/uk/94696459 (дата звернення: 01.05.2025)
28. Періг І.М. Психологічний супровід учасників освітнього процесу закладів вищої освіти в контексті підтримки ментального здоров’я. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2024. Т. 35 (74). № 4. С. 120–124.
29. Періг І.М., Вишньовський В.В. Професійна діяльність: психологічний супровід в умовах сучасних викликів. Habitus. 2025. №69. С.106-110
30. Побут і становище українських біженців. URL: https://repository.wodc.nl/bitstream/handle/20.500.12832/3311/Pobut%20%D1%9 6%20stanoviwe%20ukra%D1%97ns%27kix%20b%D1%96zhenc%D1%96v-full- text.pdf?sequence=9&isAllowed=y (дата звернення: 06.05.2025).
31. Психічне здоров’я молоді в умовах воєнного стану. URL: http://eprints.zu.edu.ua/38284/1/10.pdf (дата звернення: 14.05.2025).
32. Психологія воєнного стану та посттравматичний синдром. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/06/22-2.pdf (дата звернення: 10.04.2025).
33. Самодопомога плюс. Груповий курс управління стресом для дорослих. URL: https://www.resilience.help/resources/samodopomoga-plyus- vazhlyvi-navychky-v-period-stresu/ (дата звернення: 01.11.2025).
34. Санько К.О. Психологічне благополуччя як основа повноцінного та психологічно здорового функціонування особистості. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Харків, 2016. Вип. 59. С. 42- 45.
35. Сергєєнкова О.П. Дослідження емоційної сфери в юнацькому віці. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 3. С. 243–247
36. Сердюк Л.З. Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Зб. наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 17. Київ, 2017. С. 124- 133.
37. Соціологічне дослідження. URL: https://suspilne.media/kyiv/649692-sociologi-doslidili-ak-vijna-vplivae-na- psihologicnij-stan-studentiv-kiivskih-visiv/ (дата звернення: 28.05.2025).
38. Терещенко К. Психічне здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2023. № 29 (2-3), С. 123-132
39. Титаренко Т.М. Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика, 2022. №. 1. С. 112–119.
40. Ти як? Всеукраїнська програма ментального здоров’я. URL: http://howareu.com (дата звернення: 21.10.2025).
41. Харитинський А.А. Теоретичне дослідження поняття благополуччя у іноземних та вітчизняних підходах. URL: http://visnyk.nuou.org.ua/article/view/249786/249299 (дата звернення: 21.05.2025).
42. Чайка Г. Психологічні характеристики, що впливають на особисту автономію, як чинник психологічного благополуччя. Психологічний часопис, 2020. 6(1). С. 18–28.
43. Штепа О. С. Особливості звʼязку психологічної та персональної ресурсності особистості. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 21. С. 782– 791.
44. Яворська Л.М. Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта. 2014. №12. С. 216–220
Тип вмісту: Master Thesis
Розташовується у зібраннях:053 — психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Авторська довідка_Косовський.docx19,7 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/відкрити
Магістерська Косовський С..pdf1,32 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора