Empreu aquest identificador per citar o enllaçar aquest ítem: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/50938
Registre complet de metadades
Camp DCValorLengua/Idioma
dc.contributor.advisorПеріг, Ірина Мирославівна-
dc.contributor.advisorPerig, Iryna-
dc.contributor.authorКосовський, Святослав Вікторович-
dc.contributor.authorKosovskyy, Svjatoslav-
dc.date.accessioned2026-01-04T16:35:56Z-
dc.date.available2026-01-04T16:35:56Z-
dc.date.issued2025-12-24-
dc.date.submitted2025-12-24-
dc.identifier.citationКосовський С. В. Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я студентської молоді : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. „053 — психологія“ / наук. кер. І. М. Періг. Тернопіль : ТНТУ, 2025. 95 с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/50938-
dc.descriptionПроблема ментального здоров’я є одним із найбільших викликів сучасності. У першому розділі було здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз проблеми ментального здоров’я молоді в умовах сучасних суспільних трансформацій. Розгляд наукових підходів до трактування поняття «ментальне здоров’я» засвідчив, що воно є багатовимірним феноменом, який об’єднує психічні, емоційні, соціальні, когнітивні та духовні аспекти функціонування особистості. Огляд ключових теорій і концепцій показав, що сучасне уявлення про ментальне здоров’я формується на перетині біопсихосоціального підходу, гуманістичної психології, позитивної психології, психоаналітичних і когнітивно-поведінкових моделей. Особливе значення має модель «стресу та резилієнтності», яка пояснює, що психологічне благополуччя залежить не стільки від наявності стресорів, скільки від індивідуальних і соціальних ресурсів особистості, а також від ефективності копінг-стратегій. Психологічне благополуччя, відповідно до сучасних наукових підходів, охоплює такі компоненти, як емоційна стабільність, цілеспрямованість, автономія, позитивні соціальні стосунки та відчуття сенсу життя. Визначено, що на стан молодої людини впливають як суб’єктивні чинники (емоційні переживання, самооцінка, рівень тривоги), так і зовнішні умови (соціальне середовище, навчальне навантаження, економічна нестабільність). Дані національних досліджень підтверджують високий рівень стресу серед українського населення у зв’язку з воєнними подіями, що особливо позначається на психологічній стійкості молоді. Аналіз студентства як вразливої вікової групи підтвердив, що саме цей період пов’язаний із низкою критичних життєвих переходів: адаптацією до професійного навчання, формуванням життєвих цілей, становленням особистісної ідентичності. Сукупність зовнішніх викликів і внутрішніх 75 суперечностей робить студентську молодь однією з найуразливіших категорій щодо впливу стресогенних факторів. Отже, теоретичний аналіз дозволяє стверджувати, що ментальне здоров’я є динамічним і чутливим до соціальних умов показником, а забезпечення його збереження у молоді потребує комплексного, міждисциплінарного підходу, що охоплює як індивідуальну підтримку, так і створення сприятливого освітнього й соціального середовища. Проведене комплексне дослідження складових ментального здоров’я сучасних студентів дозволило отримати цілісне уявлення про емоційний стан, рівень психологічної стійкості та особливості реагування на стрес. Застосування опитувальника депресії PHQ-9 показало, що понад половина опитаних (54 %) мають помірний рівень депресивності, а у 28 % спостерігається високий рівень проявів депресивної симптоматики. Це свідчить про те, що значна частка молоді стикається з емоційним виснаженням, зниженням мотивації, погіршенням настрою та іншими показниками психологічного неблагополуччя, що потребує уваги фахівців та впровадження превентивних заходів. За опитувальником «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» встановлено, що лише 21 % студентів перебувають у стані «процвітання» — оптимального психічного функціонування. У той же час більшість респондентів демонструють помірний (52 %) або пригнічений (27 %) типи психічного здоров’я, що вказує на недостатню емоційну стабільність, труднощі з реалізацією власного потенціалу та потребу у формуванні ефективніших стратегій підтримки психологічного благополуччя. Результати дослідження тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності свідчать про високий рівень емоційної напруги серед студентства. Підвищені показники тривожності (47 %) та ригідності (51 %) вказують на труднощі з гнучкою адаптацією до змін, схильність до фіксованих поведінкових реакцій та високу чутливість до стресорів. Середні рівні фрустрації (47 %) та агресивності (57 %) свідчать про здатність більшості 76 студентів частково контролювати негативні емоції, однак за умов тривалого навантаження внутрішня напруга може призводити до порушень емоційного балансу. Сукупність цих показників вказує на перебування значної частини молоді у стані емоційної вразливості та виснаження. Оцінка стресостійкості за методикою CD-RISC-10 демонструє нерівномірний розподіл резилієнтності: високий рівень мають 34 % респондентів, середній – 36 %, тоді як 19 % характеризуються низькою здатністю до подолання стресу. Студенти з високою стресостійкістю демонструють адаптивність, рішучість та вміння швидко відновлюватися після труднощів. Натомість низький рівень резилієнтності пов'язаний із підвищеною емоційною чутливістю, труднощами прийняття рішень та схильністю до виснаження під впливом життєвих труднощів. Аналіз копінг-стратегій (за методикою CISS) показав, що найпоширенішою стратегією серед студентської молоді є копінг, орієнтований на вирішення задачі (35 %), що вказує на схильність до раціональних та активних способів подолання складних ситуацій. Водночас значна частина студентів використовує емоційно орієнтовані (29 %) або уникальні стратегії (15 %), а також соціальне (13 %) чи загальне відволікання (16 %). Це свідчить про різноманітність індивідуальних підходів до подолання стресу та вказує на те, що частина молоді може обирати менш адаптивні механізми, що не завжди сприяють повноцінному вирішенню проблем. Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що сучасні студенти перебувають у зоні підвищеного психологічного ризику, який проявляється через зростання депресивних тенденцій, високі показники тривожності та ригідності, середні рівні фрустрації та агресивності, а також недостатньо сформовану стресостійкість у частини респондентів. Водночас наявність значної кількості студентів із орієнтацією на вирішення проблем та високим рівнем резилієнтності свідчить про потенціал для розвитку адаптивних механізмів подолання труднощів. Отримані дані підкреслюють важливість системної психологічної підтримки, розвитку навичок емоційної регуляції, 77 формування гнучкості мислення та впровадження профілактичних програм, спрямованих на зміцнення психічного здоров’я студентської молоді. Комплексні програми підтримки і збереження психічного здоров’я у закладах вищої освіти повинні охоплювати когнітивний, емоційний, поведінковий та ціннісно-мотиваційний компоненти та мають бути спрямовані на розвиток життєстійкості, формування навичок адаптації, опанування методів саморегуляції й утвердження психологічної культури серед студентів та працівників освітньої сфери. Практичний досвід соціально-психологічних служб українських університетів показує, що різноманіття форматів роботи — від фасилітаторських програм і арт-терапевтичних активностей до створення «просторів, дружніх до ментального здоров’я», музикотерапії, пет-терапії, гендерних ресурсних центрів чи антикризових ініціатив — дозволяє охопити широке коло потреб студентів і працівників. Такі інтервенції сприяють зниженню тривоги, формуванню навичок саморегуляції, розвитку комунікаційних умінь та посиленню психологічної стійкості спільноти.uk_UA
dc.description.abstractУ кваліфікаційній роботі описується проблема ментального здоров’я як один із найбільших викликів сучасності. Теоретичний аналіз дозволяє стверджувати, що ментальне здоров’я є динамічним і чутливим до соціальних умов показником, а забезпечення його збереження у молоді потребує комплексного, міждисциплінарного підходу, що охоплює як індивідуальну підтримку, так і створення сприятливого освітнього й соціального середовища. Визначено, що на стан молодої людини впливають як суб’єктивні чинники (емоційні переживання, самооцінка, рівень тривоги), так і зовнішні умови (соціальне середовище, навчальне навантаження, економічна нестабільність). Дані національних досліджень підтверджують високий рівень стресу серед українського населення у зв’язку з воєнними подіями, що особливо позначається на психологічній стійкості молоді. Проведене комплексне дослідження складових ментального здоров’я сучасних студентів дозволило отримати цілісне уявлення про емоційний стан, рівень психологічної стійкості та особливості реагування на стрес. Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що сучасні студенти перебувають у зоні підвищеного психологічного ризику, який проявляється через зростання депресивних тенденцій, високі показники тривожності та ригідності, середні рівні фрустрації та агресивності, а також недостатньо сформовану стресостійкість у частини респондентів. Водночас наявність значної кількості студентів із орієнтацією на вирішення проблем та високим рівнем резилієнтності свідчить про потенціал для розвитку адаптивних механізмів подолання труднощів. Отримані дані підкреслюють важливість системної психологічної підтримки, розвитку навичок емоційної регуляції, формування гнучкості мислення та впровадження профілактичних програм, спрямованих на зміцнення психічного здоров’я студентської молоді. Комплексні програми підтримки і збереження психічного здоров’я у закладах вищої освіти повинні охоплювати когнітивний, емоційний, поведінковий та ціннісно-мотиваційний компоненти та мають бути спрямовані на розвиток життєстійкості, формування навичок адаптації, опанування методів саморегуляції й утвердження психологічної культури серед студентів та працівників освітньої сфери.uk_UA
dc.description.abstractThe qualification paper describes the problem of mental health as one of the greatest challenges of our time. Theoretical analysis allows us to assert that mental health is a dynamic and sensitive indicator to social conditions, and ensuring its preservation in young people requires a comprehensive, interdisciplinary approach that encompasses both individual support and the creation of a favorable educational and social environment. It has been determined that the state of a young person is influenced by both subjective factors (emotional experiences, self-esteem, level of anxiety) and external conditions (social environment, academic load, economic instability). National research data confirm the high level of stress among the Ukrainian population due to military events, which particularly affects the psychological resilience of young people. A comprehensive study of the components of mental health of modern students allowed us to obtain a holistic picture of the emotional state, the level of psychological resilience, and the characteristics of the response to stress. Summarizing the results, it can be stated that modern students are in a zone of increased psychological risk, which is manifested through increased depressive tendencies, high levels of anxiety and rigidity, average levels of frustration and aggressiveness, as well as insufficiently developed stress resistance in some respondents. At the same time, the presence of a significant number of students with a problem-solving orientation and a high level of resilience indicates the potential for developing adaptive coping mechanisms. The data obtained emphasize the importance of systematic psychological support, the development of emotional regulation skills, the formation of flexibility of thinking, and the implementation of preventive programs aimed at strengthening the mental health of young students. Comprehensive programs for supporting and preserving mental health in higher education institutions should cover cognitive, emotional, behavioral, and value-motivational components and should be aimed at developing resilience, forming adaptation skills, mastering self-regulation methods and establishing psychological culture among students and educational workers.uk_UA
dc.description.tableofcontentsВСТУП…5 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ…9 1.1. Наукові підходи до трактування поняття «ментальне здоров’я»… 9 1.2. Фактори впливу на психологічне благополуччя особистості...15 1.3. Студентство як вразлива вікова категорія до впливу стресогенних факторів…17 Висновок до розділу І… 20 РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ...22 2.1. Методологічні підходи до психодіагностики ментального здоров’я.. 22 2.2. Організація та проведення констатувального експерименту… 23 2.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження… 27 Висновок до розділу ІІ… 36 РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ…39 3.1. Аналіз програм психологічної підтримки психологічного благополуччя особистості…39 3.2 Структура групового курсу управління стресом «Самодопомога плюс»…53 Висновок до розділу ІІІ… 61 РОЗДІЛ ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ…64 4.1 Надання першої допомоги при знепритомненні, шоку, тепловому та сонячному ударах, опіку, обмороженні…64 4.2. Дії під час пожежі. Евакуація. План евакуації на випадок пожежі 69 4 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…74 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… 78 ДОДАТКИ… 83uk_UA
dc.format.extent95-
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectментальне здоров’яuk_UA
dc.subjectmental healthuk_UA
dc.subjectмолодьuk_UA
dc.subjectyouthuk_UA
dc.subjectстудентиuk_UA
dc.subjectstudentsuk_UA
dc.subjectрезильєнтністьuk_UA
dc.subjectresilienceuk_UA
dc.subjectстресuk_UA
dc.subjectstressuk_UA
dc.titleПсихологічна підтримка та збереження ментального здоров’я студентської молодіuk_UA
dc.title.alternativePsychological support and preservation of mental health of youth studentsuk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
dc.rights.holder© Косовський Святослав Вікторович, 2025-
dc.coverage.placenameТернопільський націоналний технічний університет імені Івана Пулюяuk_UA
dc.subject.udc159.9uk_UA
dc.relation.references1. Авер’янова А. В. Дослідження психологічного благополуччя особистості в сучасному освітньому просторі. Ракурси психологічного благополуччя особистості: Зб. тез доповідей Всеукраїнського науковопрактичного семінару. Ніжин, НДУ ім. М. Гоголя, 2017. С. 24-26uk_UA
dc.relation.references2. Безпека життєдіяльності та охорона праці : підручник / В. В. Сокуренко, О. М. Бандурка, С. М. Бортник та ін. ; за заг. ред. В. В. Сокуренка ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків : ХНУВС, 2021. 308 с.uk_UA
dc.relation.references3. Балицька А.А., Демченко О.М., Карнацька О.С., Височанський В.В. Ментальне здоров’я студентської молоді на четвертий рік війни. Інноваційна педагогіка. Теорія і методика професійної освіти. №3. 2025. С.65- 70.uk_UA
dc.relation.references4. Бойко І. Ґендерна ідентичність та ґендерна соціалізація. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Психологія. 2015. Вип. 1(28). С. 9-14.uk_UA
dc.relation.references5. Василевська О. І. Психічне здоров’я особистості. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2012 рік. 2013. С. 289-291.uk_UA
dc.relation.references6. Вишньовський В.В., Періг І.М. Вплив психологічних інтервенцій на психологічне здоров’я людини в умовах війни. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. Т. 36 (75). №1. С.35-40.uk_UA
dc.relation.references7. Волков Д. С., Черних О. А. Особливості психічного здоров’я та особистісних властивостей студентів-психологів. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського : Психологія. 2021. Т. 32 (71), № 1. С. 14-20.uk_UA
dc.relation.references8. Володарська Н.Д. Вплив життєвих перспектив на почуття психологічного благополуччя особистості. Дніпровський науковий часопис 79 публічного управління, психології, права, 2021. № (3), С. 28–33. URL: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.5 (дата звернення: 05.03.2025)uk_UA
dc.relation.references9. Горбачук А.В. Ґендерна соціалізація як основа формування ґендерної ідентичності особистості. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Психологія. 2017. Вип. 37. С. 16-20.uk_UA
dc.relation.references10. Грибан В. Г., Фоменко А. Є., Казначеєв Д. Г. Безпека життєдіяльності та охорона праці : підруч. / В. Г. Грибан, А. Є. Фоменко, Д. Г. Казначеєв. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2022. 388 с.uk_UA
dc.relation.references11. Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору: Дєр Джудіт Герман; переклад з англ. Оксана Лизак, Оксана Наконечна, Олександр Шлапак. Львів, 2022. 424с.uk_UA
dc.relation.references12. Євтушенко І. В. Психологічне здоров’я : поняття, критерії та рівні. Вісник післядипломної освіти : соціальні та поведінкові науки. 2023. № 25 (54). С. 56-69.uk_UA
dc.relation.references13. Життя на паузі: наміри та перспективи біженців з України. URL: https://www.unhcr.org/ua/wp-content/uploads/sites/38/2023/10/UNHCR-LIVES- ON-HOLD-3-INTENTIONS-AND-PERSPECTIVES-OF-REFUGEES-FROM- UKRAINE_Ukr-_final.pdf (дата звернення: 26.03.2025)uk_UA
dc.relation.references14. Життя та економічне становище мігрантів з України в Польщі– вплив пандемії та війни на характер міграції в Польщі. URL: https://nbp.pl/wp- content/uploads/2023/04/Raport_Imigranci_UA.pdf (дата звернення: 20.03.2025).uk_UA
dc.relation.references15. Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» від 15.01.2025. № 4223-IX.uk_UA
dc.relation.references16. Каргіна Н. В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освітa: наук.-практ. журнал. 2015. № 3. С.48-55.uk_UA
dc.relation.references17. Каргіна Н. Теоретичні аспекти психологічного благополуччя в екзистенційному розумінні. Психологічні перспективи. 2019. Вип. 33. С. 127- 80 138. DOI: URL: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-127-138 (дата звернення: 22.04.2025).uk_UA
dc.relation.references18. Кічула М. Я., Заворотна В. М., Трущенкова Л. В., Вишньовський А. В. Психічне здоров’я студентів в умовах воєнного стану як соціальна парадигма. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2024. № 4. С. 23-28.uk_UA
dc.relation.references19. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В. Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с.uk_UA
dc.relation.references20. Кондратюк С.М. Активізація ресурсів особистості – запорука збереження психологічного здоров’я. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. №2. 2022. URL: https://chasopys- ppp.dp.ua/index.php/chasopys/article/view/197/173. (дата звернення 14.04.2025)uk_UA
dc.relation.references21. Коробка Л. М. Самовизначення особи та спільноти щодо здоров’я в контексті проблеми адаптації до умов і наслідків воєнного конфлікту. Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка : педагогічні науки. 2016. Т.3, № 6 (303). С. 263-272.uk_UA
dc.relation.references22. Кухар Т. В., Волеваха І. Б. Психологічні ресурси особистості в умовах сучасних викликів. Науковий вісник Сіверщини. Серія : Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2020. № 2. С. 94–104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ (дата звернення 14.04.2025)uk_UA
dc.relation.references23. Левченко К., Харитонова Н. Стан психічного здоров’я студентської молоді під час війни: наслідки психотравмуючих ситуацій через рік від початку повномаштабного вторгнення. 2023. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp- content/uploads/2023/06/273.pdf (дата звернення: 27.04.2025).uk_UA
dc.relation.references24. Лукомська С.О., Мельник О.В. Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО. Актуальні проблеми психології. 2023. 1(14). С. 233–242uk_UA
dc.relation.references25. Маланьїна Т. М. До проблеми психологічного здоров’я. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2015. № 128. С. 176- 179.uk_UA
dc.relation.references26. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / Л. Карамушка, О. Креденцер, К. Терещенко, В. Лагодзінська, В. Івкін, О. Ковальчук / за ред. Л. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.uk_UA
dc.relation.references27. Молодь та ментальне здоров’я: внутрішня точка опори. URL:https://ukraine.unfpa.org/uk/94696459 (дата звернення: 01.05.2025)uk_UA
dc.relation.references28. Періг І.М. Психологічний супровід учасників освітнього процесу закладів вищої освіти в контексті підтримки ментального здоров’я. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2024. Т. 35 (74). № 4. С. 120–124.uk_UA
dc.relation.references29. Періг І.М., Вишньовський В.В. Професійна діяльність: психологічний супровід в умовах сучасних викликів. Habitus. 2025. №69. С.106-110uk_UA
dc.relation.references30. Побут і становище українських біженців. URL: https://repository.wodc.nl/bitstream/handle/20.500.12832/3311/Pobut%20%D1%9 6%20stanoviwe%20ukra%D1%97ns%27kix%20b%D1%96zhenc%D1%96v-full- text.pdf?sequence=9&isAllowed=y (дата звернення: 06.05.2025).uk_UA
dc.relation.references31. Психічне здоров’я молоді в умовах воєнного стану. URL: http://eprints.zu.edu.ua/38284/1/10.pdf (дата звернення: 14.05.2025).uk_UA
dc.relation.references32. Психологія воєнного стану та посттравматичний синдром. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/06/22-2.pdf (дата звернення: 10.04.2025).uk_UA
dc.relation.references33. Самодопомога плюс. Груповий курс управління стресом для дорослих. URL: https://www.resilience.help/resources/samodopomoga-plyus- vazhlyvi-navychky-v-period-stresu/ (дата звернення: 01.11.2025).uk_UA
dc.relation.references34. Санько К.О. Психологічне благополуччя як основа повноцінного та психологічно здорового функціонування особистості. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Харків, 2016. Вип. 59. С. 42- 45.uk_UA
dc.relation.references35. Сергєєнкова О.П. Дослідження емоційної сфери в юнацькому віці. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 3. С. 243–247uk_UA
dc.relation.references36. Сердюк Л.З. Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Зб. наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 17. Київ, 2017. С. 124- 133.uk_UA
dc.relation.references37. Соціологічне дослідження. URL: https://suspilne.media/kyiv/649692-sociologi-doslidili-ak-vijna-vplivae-na- psihologicnij-stan-studentiv-kiivskih-visiv/ (дата звернення: 28.05.2025).uk_UA
dc.relation.references38. Терещенко К. Психічне здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2023. № 29 (2-3), С. 123-132uk_UA
dc.relation.references39. Титаренко Т.М. Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика, 2022. №. 1. С. 112–119.uk_UA
dc.relation.references40. Ти як? Всеукраїнська програма ментального здоров’я. URL: http://howareu.com (дата звернення: 21.10.2025).uk_UA
dc.relation.references41. Харитинський А.А. Теоретичне дослідження поняття благополуччя у іноземних та вітчизняних підходах. URL: http://visnyk.nuou.org.ua/article/view/249786/249299 (дата звернення: 21.05.2025).uk_UA
dc.relation.references42. Чайка Г. Психологічні характеристики, що впливають на особисту автономію, як чинник психологічного благополуччя. Психологічний часопис, 2020. 6(1). С. 18–28.uk_UA
dc.relation.references43. Штепа О. С. Особливості звʼязку психологічної та персональної ресурсності особистості. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 21. С. 782– 791.uk_UA
dc.relation.references44. Яворська Л.М. Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта. 2014. №12. С. 216–220uk_UA
dc.coverage.countryUAuk_UA
Apareix a les col·leccions:053 — психологія

Arxius per aquest ítem:
Arxiu Descripció MidaFormat 
Авторська довідка_Косовський.docx19,7 kBMicrosoft Word XMLVeure/Obrir
Магістерська Косовський С..pdf1,32 MBAdobe PDFVeure/Obrir


Els ítems de DSpace es troben protegits per copyright, amb tots els drets reservats, sempre i quan no s’indiqui el contrari.

Eines d'Administrador