Utilizza questo identificativo per citare o creare un link a questo documento:
http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/50935| Titolo: | Самонавіювання як психологічний механізм трансформації внутрішньої критики у ресурсну самопідтримку |
| Titoli alternativi: | Autosuggestion as a psychological mechanism for transforming inner criticism into resourceful self-support |
| Autori: | Островська, Валентина Василівна Оstrovska, Valentyna |
| Bibliographic description (Ukraine): | Островська В. В. Самонавіювання як психологічний механізм трансформації внутрішньої критики у ресурсну самопідтримку : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. „053 психологія“ / наук. кер. І. М. Періг. Тернопіль : ТНТУ, 2025. 86 с. |
| Data: | 22-dic-2025 |
| Submitted date: | 22-dic-2025 |
| Date of entry: | 4-gen-2026 |
| Editore: | ТНТУ |
| Country (code): | UA |
| Supervisor: | Періг, Ірина Мирославівна Perig, Iryna |
| UDC: | 159.9 |
| Parole chiave: | самонавіювання autosuggestion внутрішня критика, inner criticism ресурсна самопідтримка resource self-support саморегуляція self-regulation когнітивна перебудова cognitive restructuring психологічна стійкість psychological resilience. |
| Page range: | 86 |
| Abstract: | Островська В. В. Самонавіювання як психологічний механізм трансформації внутрішньої критики у ресурсну самопідтримку. Кваліфікаційна робота магістра за спеціальністю 053 Психологія. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Факультет економіки та менеджменту, Кафедра психології. Тернопіль, 2025.
У кваліфікаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено роль самонавіювання як інструменту подолання деструктивної внутрішньої критики. Розкрита сутність понять «внутрішня критика», «самонавіювання», «ресурсна самопідтримка» та «саморегуляція». Визначено психологічні механізми впливу вербальних формул на когнітивні схеми особистості.
Емпірично досліджено особливості прояву внутрішньої критики у вибірці (n=27) за допомогою методик «Будинок. Дерево. Людина», методу Бурдона–Акімова та опитувальника LSI. Виявлено взаємозв’язок між рівнем раціоналізації та готовністю до засвоєння технік самонавіювання. Доведено, що систематичне використання конструктивного внутрішнього діалогу сприяє зниженню емоційної напруги та формуванню внутрішньої опори. Розроблено рекомендації щодо застосування методів аутопідтвердження та усвідомленості для трансформації негативних самооцінних суджень. Ostrovska V.V. Autosuggestion as a psychological mechanism for transforming internal criticism into resourceful self-support. Master's thesis in the specialty 053 Psychology. Ivan Pulyuy Ternopil National Technical University, Faculty of Economics and Management, Department of Psychology. Ternopil, 2025. The qualification work theoretically substantiates and empirically investigates the role of autosuggestion as a tool for overcoming destructive inner criticism. The essence of the concepts of "inner criticism", "autosuggestion", "resource self-support" and "self-regulation" is revealed. The psychological mechanisms of the influence of verbal formulas on the cognitive schemes of the individual have been identified. Empirically researched the features of the manifestation of internal criticism in the sample (n=27) were empirically investigated using the methods “House. Tree. Man”, the Bourdon–Akimov method and the LSI questionnaire. The relationship between the level of rationalization and the readiness to master the techniques of autosuggestion was revealed. It has been proven that the systematic use of constructive internal dialogue contributes to the reduction of emotional tension and the formation of internal support. Recommendations have been developed for the use of self-affirmation and awareness methods to transform negative self-evaluations. |
| Descrizione: | У результаті виконання дослідження було всебічно проаналізовано феномен внутрішньої критики, визначено його психологічні механізми, умови формування та особливості впливу на емоційний стан особистості. Особлива увага була приділена ролі самонавіювання як одному з ключових інструментів зміни внутрішнього діалогу, що дозволило обґрунтовано довести, що свідоме використання конструктивних вербальних формул здатне знижувати інтенсивність негативних самооцінних суджень і сприяти формуванню ресурсного ставлення до себе. На теоретичному рівні досліджено природу самонавіювання та механізми дії внутрішньої критики, що дало можливість систематизувати підходи різних психологічних шкіл до розуміння саморегуляції, самоспівчуття, когнітивної перебудови та емоційної стабільності. Узагальнення наукових праць дозволило встановити, що внутрішня критика є багаторівневим психологічним явищем, яке може виконувати адаптивні функції за умови помірної інтенсивності, але за надмірного розвитку призводить до зниження самооцінки, появи тривожних проявів та руйнування особистісної мотивації. Самонавіювання, згідно з сучасними концепціями, впливає на ці процеси через активацію когнітивних схем підтримки, зменшення негативної селективності уваги та формування більш збалансованого ставлення до власних думок і дій. У другому розділі було досліджено емпіричні аспекти впливу самонавіювання на внутрішню критику, що дало змогу підтвердити гіпотезу дослідження. Емпіричне дослідження (n = 27) дозволило виявити психологічний профіль вибірки та специфіку функціонування внутрішньої критики. За допомогою проєктивної методики «Будинок. Дерево. Людина» діагностовано стан емоційної напруги та дефіцит внутрішньої опори, що виражається у графічних індикаторах незахищеності та тривоги. Метод Бурдона–Акімова засвідчив, що понад 80% досліджуваних мають високий когнітивний ресурс та 78 здатність до вольової концентрації, що є необхідним підґрунтям для успішного опанування технік саморегуляції. Аналіз за методикою LSI (Плучика- Келермана) виявив домінування механізму «Раціоналізації» (68%), що підтверджує готовність респондентів до логічного опрацювання вербальних формул самонавіювання та переходу від емоційного самозвинувачення до раціональної самопідтримки. Емпіричні результати свідчать про те, що систематичне використання самонавіювання сприяє зниженню рівня внутрішнього напруження, пом’якшенню самозвинувачувальних реакцій і поступовому переходу до більш конструктивної форми самооцінювання. Зроблені вимірювання показали, що внутрішній діалог стає менш жорстким, а емоційні реакції – більш керованими. Виявлено також, що ефективність техніки залежить від регулярності практики, відповідності формул особистим цінностям і наявності певного рівня усвідомленості, що підтвердило теоретичні припущення. У третьому розділі було досліджено й систематизовано комплекс методів і технік трансформації внутрішньої критики, серед яких центральне місце займають аутопідтвердження, практики самоспівчуття, техніки розвитку усвідомленості, методи емоційної регуляції та інструменти самонавіювання. У роботі обґрунтовано, що саме поєднання практик дозволяє не лише тимчасово знизити рівень внутрішньої критики, але й забезпечити стабільну довгострокову зміну внутрішнього діалогу. У четвертому розділі досліджено питання безпеки життєдіяльності та охорони праці в роботі психолога та нейропсихолога, що доповнило основну частину роботи розумінням професійних умов, у яких застосовуються психологічні методики. Підкреслено, що ефективність роботи з внутрішньою критикою можлива лише за умов забезпечення фізичної, психологічної та інформаційної безпеки під час проведення консультацій і діагностичних процедур. Виявлено, що охорона праці включає ергономіку робочого місця, дотримання технічних і гігієнічних норм, захист персональних даних, 79 профілактику професійного вигорання та забезпечення спеціаліста необхідними ресурсами для збереження власного психічного благополуччя. Узагальнюючи результати, можна стверджувати, що гіпотеза дослідження повністю підтвердилася: самонавіювання є дієвим інструментом, здатним істотно зменшувати прояви деструктивної внутрішньої критики, посилювати внутрішню підтримку та сприяти формуванню психологічної стійкості. Проведене дослідження довело, що техніки самонавіювання можуть ефективно застосовуватися як у самостійній практиці, так і в рамках психологічного супроводу, а їх поєднання з іншими методами саморегуляції робить процес трансформації внутрішнього діалогу більш глибоким, стабільним та тривалим. |
| URI: | http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/50935 |
| Copyright owner: | © Островська Валентина Василівна, 2025 |
| References (Ukraine): | 1. Вовк В. О. Психолого–педагогічні чинники розвитку суб’єктної позиції студентської молоді : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07. Івано– Франківськ. 2018. URL: https://svr.pnu.edu.ua/wp– content/uploads/sites/5/2018/04/dis_Vovk.pdf (дата звернення 07.10.2025). 2. Волкова О. Г., Жванія Т. В. Дослідження особливостей саморегуляції психоемоційних станів у кризових ситуаціях. URL: https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfExtremeAndCrisisPsychology/ vol1/5.pdf (дата звернення 09.10.2025). 3. Галян О. І. Суб’єктність особистості: ретроспектива поглядів та перспектива втілення в педагогічний процес. Психологія особистості. № 1. 2017. С. 59–67. doi: 10.15330/ps.8.1.59–67 4. Гурлєва Т. С., Журавльова Н. Ю. Довіра до себе як важливий атрибут стресостійкості особистості в умовах інформаційної війни: взаємозв’язок понять. Вчені записки ТНУ. Серія: Психологія. 33 (72), 4. 2022. С. 76–82. DOI https://doi.org/10.32782/2709–3093/2022.4/14 5. Гурлєва Т. С. Довіра до себе як читача у контексті протидії негативним медіавпливам. Актуальні проблеми психологічної протидії негативним інформаційним впливам на особистість в умовах сучасних викликів: Матеріали методологічного семінару НАПН України 8 квітня 2021 року. Київ: Педагогічна думка. 2021. С. 248–256. URL: https://lib.iitta.gov.ua/726333/1/Gurlieva_2021_TRUST_IN_YOURSELF_AS _A_READER.pdf (дата звернення 09.10.2025). 6. Дяконов Г. В. Гуманістична психотерапія К. Роджерса і психологія діалогу. Психологія і особистість. № 1. 2012. С. 127–136. URL: file:///C:/Users/Таня/Downloads/Psios_2012_1_12.pdf (дата звернення 19.11.2025) 7. Єрмакова Н. О. Довіра до себе як особистісна детермінанта професійного зростання студентів юнацького віку. Вісник післядипломної освіти. Вип. 6. 2012. С. 241–249. URL: file:///C:/Users/Таня/Downloads/Vpo_2012_6_30.pdf (дата звернення 08.10.2025) 8. Зелінська Т. М. Амбівалентність особистості: Теорія, діагностика і психокорекція: Навчальний посібник. К.: Каравела. 2010. С. 10–12. 9. Кириченко В. В. Локус контролю майбутнього в умовах гібридної війни. Габітус. Вип. 45. 2023. С. 11–15. 10.Кісарчук З. Г., Омельченко Я. М., Онищенко Г. І. та ін. Теорія і технології застосування сучасних підходів до психотерапії у вітчизняних соціокультурних умовах: Монографія / за ред. З. Г. Кісарчук. К.– Кіровоград: Імекс–ЛТД. 2014. С. 7–8 11.Кісарчук З. Г., Омельченко Я. М., Лазос Г. П. та ін. Технології психотерапевтичної допомоги постраждалим у подоланні проявів 81 посттравматичного стресового розладу: Монографія / за ред. З. Г. Кісарчук. Київ: Видавничий Дім «Слово». 2020. С. 9–13 12.Колесніченко О. С., Мацегора Я. В., Приходько І. І. Психологічна само та взаємодопомога військовослужбовців Національної гвардії України в умовах ведення бойових дій: посібник. Х. : НА НГУ, 2016. 108 с 13.Кравець Н. М. Довіра до себе – суб'єктивний феномен особистості. Наукові студії із соціальної та політичної психології. Вип. 26. 2011. С. 201–208. 14.Максименко С. Д. Актуальні проблеми психологічної протидії негативним інформаційним впливам на особистість в умовах сучасних викликів: Матеріали методологічного семінару НАПН України 8 квітня 2021 року: зб. матеріалів. Київ: Педагогічна думка. URL: https://lib.iitta.gov.ua/726024/1/Збірник матеріалів методсемінару.pdf (дата звернення 03.10.2025) 15.Максименко С. Д., Кузікова С. Б., Зливков В. Л. Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості: Монографія. Суми: Вид–во СумДПУ імені А. С. Макаренка. 2019. С. 23–27 16.Москальова А. С. Саморегуляція як чинник попередження професійних криз особистості: навч. програма спецкурсу. НАПН України. Київ, 2019. 60 с 17.Петрик В. М., Присяжнюк М. М., Компанцева Л. Ф. та ін. Сугестивні технології маніпулятивного впливу: навчальний посібник. 2–ге вид. К.: ЗАТ “ВІПОЛ”. 2011. С. 5–7 18.Поняття саморегуляції. Способи саморегуляції. URL: https://sumygospital.lic.org.ua/novyny–2/poniattia–samorehuliatsii— sposobysamorehuliatsii/ (дата звернення 17.10.2025). 19.Приходько І. І. Тренінг формування, підтримання та збереження психологічної безпеки особистості у фахівців екстремальних видів діяльності. Особистість в екстремальних умовах: матеріали VIІІ Всеукраїнської науково–практичної конференції. Львів. 2017. С. 129–133 20.Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості: Монографія. Суми: Вид–во СумДПУ імені А. С. Макаренка. С. 294–314. 21.Татенко В. О. Психологія впливу на життєвий світ людини. Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін. Реферативний опис роботи. Київ : Талком. 2020. С. 233–248. 22.Федько В. В. Психологічна едукація засобами навчальної книги. Сучасні психологічні вимоги до підручника для Нової української школи: Збірник матеріалів наукових доповідей круглого столу (м. Київ, 23 січня 2023 року). Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2023. С. 125–127 23.Хміляр О. Ф. Саморегуляція поведінки військовослужбовця, що діє в екстремальних умовах. Науково–практична конференція ХНУ ПС ім. І.Кожедуба. 2017. С. 27–29. 24.Чепелєва Н. В. Дискурсивні технології самопроектування особистості / за ред. Н. В. Чепелєвої. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2019. С. 9–11. 25.Чепелєва Н. В. Текстова інформація як чинник психологічного впливу на свідомість реципієнта. Технології розвитку інтелекту. № 2 (Том 1). 2011. URL: http://surl.li/jnajd (дата звернення 01.11.2025). 26.Ягупов В. В., Фурс О. Й. Особливості діагностування психічної саморегуляції у майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності. Організаційна психологія. Економічна психологія. № 1 (12). 2018. С. 116– 123. |
| References (International): | 27.Bentley T. A., Caponecchia C., Onnis L.–A. et al. A systems model for the design of occupational health and safety management systems inclusive of work–from–home arrangements. Applied Ergonomics. 2023. № 109. 28.Bentley T. A., Teo S. T. T., Nguyen D. T. N. et al. Psychosocial influences on psychological distress and turnover intentions in the workplace. Safety Science. 2021. № 137 29.Bugental J. The art of the psychotherapy. N.Y. 1987. Р. 5–10 30.Couéism: “Conscious Autosuggestion”. URL: https://www.ukhypnosis.com/2009/06/17/emile–coues–method–of–conscious– autosuggestion/ (дата звернення 01.11.2025) 31.Dong R. K. et al. Psychological safety and psychosocial safety climate in workplace: A bibliometric analysis and systematic review towards a research agenda. Journal of Safety Research. 2024. Vol. 91. P. 1–19 32.Exploring the longitudinal dynamics of self–criticism, self–compassion, psychological flexibility, and mental health in a three–wave study. URL: https://www.nature.com/articles/s41598–025–95821–1 (дата звернення 01.11.2025). 33.Jones K. The Politics of Intellectual Self–trust. Social Epistemology. 2012. 26 (2). Р. 237–251. 34.Khan W. S., Asmatulu R. Fundamentals of safety. In: Nanotechnology Safety. Elsevier, 2025. P. 23–41 35.Men C. H., Fong P. S. W., Huo W. W. et al. Ethical leadership and knowledge hiding: A moderated mediation model of psychological safety and mastery climate. Journal of Business Ethics. 2020. № 166. P. 461–472. 36.Newaz M. T., Davis P., Jefferies M., Pillay M. The psychological contract: A missing link between safety climate and safety behaviour on construction sites. Safety Science. 2019. Vol. 112. P. 9–17 37.Reed S. Principles of Occupational Hygiene: An Introduction. Boca Raton: CRC Press, 2024. 38.Types of Inner Dialogues and Functions of Self–Talk: Comparisons and Implications. URL: https://www.frontiersin.org/journals/psychology/articles/10.3389/fpsyg.2020.0 0227/full (дата звернення 07.11.2025). 39.Understanding Self–Criticism: A Systematic Review of Qualitative Approaches. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11745034/ (дата звернення 26.10.2025) 40.Working with the inner critic in patients with depression using chairwork: a pilot study. URL: https://www.frontiersin.org/journals/psychiatry/articles/10.3389/fpsyt.2024.13 97925/ (дата звернення 29.10.2025). |
| Content type: | Master Thesis |
| È visualizzato nelle collezioni: | 053 — психологія |
File in questo documento:
| File | Descrizione | Dimensioni | Formato | |
|---|---|---|---|---|
| авторська довідка до магістерської Островської.doc | 50 kB | Microsoft Word | Visualizza/apri | |
| Магістерська Островська В..pdf | 1,15 MB | Adobe PDF | Visualizza/apri |
Tutti i documenti archiviati in DSpace sono protetti da copyright. Tutti i diritti riservati.
Strumenti di amministrazione