1. ELARTU — Інституційний репозитарій ТНТУ імені Івана Пулюя
  2. Роботи студентів
  3. Магістр
  4. 181 — харчові технології
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43547
Назва: Розробка житньої закваски для хліба з штамами молочнокислих бактерій із впровадженням у технологію виробництва житньо-пшеничного хліба
Інші назви: Development of rye sourdough for bread with strains of lactic acid bacteria with introduction into the production technology of rye-wheat bread
Автори: Гудь, Володимир Іванович
Gud, Volodymyr Ivanovych
Бібліографічний опис: Гудь В. І. Розробка житньої закваски для хліба з штамами молочнокислих бактерій із впровадженням у технологію виробництва житньо-пшеничного хліба : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спеціальністю „181 — харчові технології“ / В. І. Гудь. — Тернопіль: ТНТУ, 2023. — 77 с.
Дата публікації: гру-2023
Дата внесення: 14-січ-2024
Видавництво: ТНТУ ім. І.Пулюя
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: ТНТУ ім. І. Пулюя
Науковий керівник: Вічко, Олена Іванівна
Vichko, Olena
Члени комітету: Кравець, Олег Ігорович
Kravets, Oleg Ihorovych
УДК: 664
Теми: житнє борошно
rye flour
молочнокислі бактерії
lactic acid bacteria
технологія виробництва житніх заквасок
production technology of rye sourdough
показники активності заквасок
indicators of activity of sourdough
Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі наведено результати дослідження щодо виділення з житніх заквасок спонтанного бродіння молочнокислих бактерій та удосконалено біохімічну активність житніх заквасок під час їх оновлення. Встановлено, що основні біохімічні процеси у заквасках для житнього і житньо-пшеничного хліба відбуваються за участі та ферментативної діяльності трьох видів лактобактерій: Lactobacillus plantarum, Lactobacillus brevis й Lactobacillus fermentum, які становлять основу її мікробіоти − 85,4 % від виділених молочнокислих бактерій. Культури Lactobacillus fermentum й Lactobacillus brevis виявилися найсильнішими продуцентами антагоністичних речовин, що вказує на перспективність і можливість їх використовувати при виведені закваски для житнього чи житньо-пшеничного хліба. Уведення у склад житньої закваски суспензії Lactobacillus brevis й Lactobacillus fermentum у кількості 107 – 108 КУО/мл сприяє швидшим бродильним процесам. Запропоновано для прискорення біохімічних процесів під час виведення житньої закваски додавати виділені штами молочнокислих бактерій Lactobacillus brevis й Lactobacillus fermentum у кількості 107 – 108 КУО/мл. .. 200-300 слів
У магістерській роботі наведено результати дослідження щодо виділення з житніх заквасок спонтанного бродіння молочнокислих бактерій та удосконалено біохімічну активність житніх заквасок під час їх оновлення. Встановлено, що основні біохімічні процеси у заквасках для житнього і житньо-пшеничного хліба відбуваються за участі та ферментативної діяльності трьох видів лактобактерій: Lactobacillus plantarum, Lactobacillus brevis й Lactobacillus fermentum, які становлять основу її мікробіоти − 85,4 % від виділених молочнокислих бактерій. Культури Lactobacillus fermentum й Lactobacillus brevis виявилися найсильнішими продуцентами антагоністичних речовин, що вказує на перспективність і можливість їх використовувати при виведені закваски для житнього чи житньо-пшеничного хліба. Уведення у склад житньої закваски суспензії Lactobacillus brevis й Lactobacillus fermentum у кількості 107 – 108 КУО/мл сприяє швидшим бродильним процесам. Запропоновано для прискорення біохімічних процесів під час виведення житньої закваски додавати виділені штами молочнокислих бактерій Lactobacillus brevis й Lactobacillus fermentum у кількості 107 – 108 КУО/мл. .. 200-300 слів
Зміст: Реферат 6 Вступ 7 1 Огляд літератури 11 1.1 Роль і властивості заквасочних молочнокислих мікроорганізмів у технології виробництва хліба 11 1.2 Склад та мікробіологічні особливості мікрофлори заквасок для різних видів бродінь 14 1.2.1 Протигрибкова активність хлібної закваски з вмістом молочнокислих бактерій 16 1.3 Вплив заквасочних мікроорганізмів (молочнокислих) на зниження вмісту токсинів у середовищі ферментації 21 1.4 Контроль та обмеження поглинання мікотоксинів через зв’язування з молочнокислими бактеріями закваски 25 1.5 Висновки з огляду літератури 29 2 Матеріали і методи досліджень 31 2.1 Етапи проведення досліджень 2.2 Методи досліджень 3 Результати дослідження та їх обговорення 34 3.1 Молочнокислі мікроорганізми заквасок – мікрофлора, яка зумовлює бажані ферментативні процеси та якість готових виробів 34 3.2 Оцінка основної сировини – житнього борошна за фізикохімічними та мікробіологічними значеннями36 3.3 Приготування закваски спонтанного бродіння із обдирного житнього борошна 38 3.4 Ізоляція та ідентифікація молочнокислої мікробіоти із житньої закваски спонтанного бродіння 44 3.5 Дослідження антагоністичних властивостей у представників лактобактерій виділених із спонтанної закваски 46 3.6 Створення закваски для житнього і житньо-пшеничного хліба з активними штамами молочнокислих бактерій 49 Висновки і пропозиції виробництву 55 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 56 4.1.1 Основні заходи щодо запобігання травматизму та професійних захворювань 56 4.1.2 Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці 57 4.2 Захист підприємств харчової промисловості від пожеж 59 Список літератури 63 Додатки 73
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43547
Власник авторського права: © Гудь В.І., 2023
Перелік літератури: 1. Mishra AK, Mishra A, Kehri HK, Sharma B and Pandey AK. (2009). Inhibitory activity of Indian spice plant Cinnamomum zeylanicum extracts against Alternaria solani and Curvularia lunata, the pathogenic dematiaceous moulds. Annals of Clinical Microbiology and Antimicrobials 8: 9.
2. Nevarez L, Vasseur V, Le Dre´an G, Tanguy A, Guisle-Marsollier I and Houlgatte R. (2008). Isolation and analysis of differentially expressed genes in Penicillium glabrum subjected to thermal stress. Microbiology 154: 3752–3765.
3. Naicker D, Marais GJ, van den Berg H and Masango MG. (2007). Some fungi, zearalenone and other mycotoxins in chicken rations, stock feedstuffs, lucerne and pasture grasses in the communal farming area of Rhenosterkop in South Africa. Journal of South African Veterinary Association 78: 69–74.
4. Dutton MF and Kinsey A. (1995). Occurrence of mycotoxins in cereals and animal feedstuffs in Natal, South Africa 1994. Mycopathologia 131: 31–36.
5. Hoogenboom LA, Polman TH, Neal GE, Verma A, Guyomard C, Tulliez J, et al. (2001). Genotoxicity testing of extracts from aflatoxin-contaminated peanut meal, following chemical decontamination. Food Additives & Contaminants 18: 329–341.
6. Kuiper-Goodman T. (1995). Mycotoxins: Risk assessment and legislation. Toxicology Letters 82–83: 853–859.
7. Coker RD, Nagler MJ, Defize PR, Derksen GB, Buchholz H, Putzka HA, et al. (2000). Sampling plans for the determination of aflatoxin B1 in large shipments of animal feedstuffs. Journal of AOAC International 83: 1252–1258.
8. Smith JE, Solomons G, Lewis C and Anderson JG. (1995). Role of mycotoxins in human and animal nutrition and health. Natural Toxins 3: 187–192; discussion 221.
9. Wild CP and Gong YY. (2010). Mycotoxins and human disease: A largely ignored global health issue. Carcinogenesis 31: 71–82.
10. Williams JH, Phillips TD, Jolly PE, Stiles JK, Jolly CM and Aggarwal D. (2004). Human aflatoxicosis in developing countries: A review of toxicology, exposure, potential health consequences, and interventions. American Journal of Clinical Nutrition 80: 1106–1122.
11. Vasanthi S and Bhat RV. (1998). Mycotoxins in foods – Occurrence, health & economic significance & food control measures. Indian Journal of Medical Research 108: 212–224.
12. Settanni L and Corsetti A. (2008). Application of bacteriocins in vegetable food biopreservation. International Journal of Food Microbiology 121: 123–138.
13. Kukhtyn, M., Vichko, O., Kravets, O., Karpyk, H., Shved, O., & Novikov, V. (2018). Biochemical and microbiological changes during fermentation and storage of a fermented milk product prepared with Tibetan Kefir Starter. Archivos Latinoamericanos de Nutricion, 68(4), 1-10.
14. Карпик Г. В., Вічко О. І., Копчак Н. Г., Швед О. В. Особливості виробництва булочних виробів з RHEUM L. Chemistry, Technology and Application of Substances. Vol. 5, No. 2, 2022, 136-141 с.
15. . Кухтин, М. Д., & Горюк, Ю. В. (2023). Мікробіологія молочних продуктів вироблених з молока коров’ячого сирого: монографія. ТНТУ, 157 с.
16. Horiuk, Y. V., Kukhtyn, M. D., Vergeles, K. M., Kovalenko, V. L., Verkholiuk, M. M., Peleno, R. A., & Horiuk, V. V. (2018). Characteristics of enterococci isolated from raw milk and hand-made cottage cheese in Ukraine. RESEARCH JOURNAL OF PHARMACEUTICAL BIOLOGICAL AND CHEMICAL SCIENCES, 9(2), 1128-1133.
17. Kukhtyn, M., Horiuk, Y., Yaroshenko, T., Laiter-Moskaliuk, S., Levytska, V., & Reshetnyk, A. (2018). Effect of lactic acid microorganisms on the content of nitrates in tomato in the process of pickling. Восточно-Европейский журнал передовых технологий, (1 (11)), 69-75.
18. Daly C, Fitzgerald GF and Davis R. (1996). Biotechnology of lactic acid bacteria with special reference to bacteriophage resistance. Antonie Van Leeuwenhoek 70: 99–110.
19. Kukhtyn, M., Kravchenyuk, K., Selskyi, V., Pokotylo, O., Vichko, O., Kopchak, N., & Hmelar, A. (2022). Evaluation of spontaneous fermentation with basil content in the technology of rye-wheat bread production. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Food Technologies, 24(97), 14-19.
20. Horyuk, Y. V., Kukhtyn, M. D., Perkiy, Y. B., Horyuk, V. V., & Semenyuk, V. I. (2016). Identification o f Enterococcus isolated from raw milk and cottag e cheese “home” production and study of their sensitivity to antibiotics. Scientific Messenge r LNUVMBT named after SZ Gzhytskyj, 18(3), 70.
21. Montalban-Lopez M, Sanchez-Hidalgo M, Valdivia E, Martı´nez-Bueno M and Maqueda M. (2011). Are bacteriocins underexploited? Novel applications for old antimicrobials. Current Pharmaceutical Biotechnology 12: 1205–1220.
22. Zendo T. (2013). Screening and characterization of novel bacteriocins from lactic acid bacteria. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry 77: 893– 899.
23. Kukhtyn, M., Vichko, O., Horyuk, Y., Shved, O., & Novikov, V. (2018). Some probiotic characteristics of a fermented milk product based on microbiota of “Tibetan kefir grains” cultivated in Ukrainian household. Journal of food science and technology, 55, 252-257.
24. Skril, Yu; Shved, O; Hubrii, Z; Vichko, O; Kupka, T.  Analytical Review of Biotechnological Problem of Ukrainian Hard Cheeses. Biotechnologia Acta Т. 16, No. 3, 2023. - P. 5-23
25. Бергілевич О.М., Касянчук В.В., Власенко І.Г., Кухтін М.Д.. Мікробіологія молока і молочних продуктів. Суми: Університетська книга. 2010. – 205 с
26. De Vuyst L and Vancanneyt M. (2007). Biodiversity and identification of sourdough lactic acid bacteria. Food Microbiology 24: 120–127.
27. Moroni AV, Dal Bello F and Arendt EK. (2009). Sourdough in glutenfree bread-making: An ancient technology to solve a novel issue? Food Microbiology 26: 676–684.
28. Hammes WP and Tichaczek PS. (1994). The potential of lactic acid bacteria for the production of safe and wholesome food. Zeitschrift fur Lebensmittel-Untersuchung und – Forschung 198: 193–201.
29. Karpyk, H., Kukhtyn, M., Selskyi, V., Nazarko, I., Pokotylo, O., & Haidamaka, M. (2021). Research of technological properties of bread made with the addition of beet kvass. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Food Technologies, 23(96), 3-7.
30. Guerzoni ME, Vernocchi P, Ndagijimana M, Gianotti A and Lanciotti R. (2007). Generation of aroma compounds in sourdough: Effects of stress exposure and lactobacilliyeasts interactions. Food Microbiology 24(2): 139–148.
31. Ercolini D, Pontonio E, De Filippis F, Minervini F, La Storia A, Gobbetti M, et al. (2013). Microbial ecology dynamics during rye and wheat sourdough preparation. Applied and Environmental Microbiology 79: 7827–7836.
32. Di Cagno R, Rizzello CG, De Angelis M, Cassone A, Giuliani G, Benedusi A, et al. (2008). Use of selected sourdough strains of Lactobacillus for removing gluten and enhancing the nutritional properties of gluten-free bread. Journal of Food Protection 71: 1491–1495.
33. Poutanen K, Flander L and Katina K. (2009). Sourdough and cereal fermentation in a nutritional perspective. Food Microbiology 26: 693–699.
34. Кухтин, М. Д. (2008). Мікробіологічні нормативи ефективності технологій одержання молока сирого екстра-ґатунку. Ветеринарна медицина України, 2, 45-46.
35. Ahmad Rather I, Seo BJ, Rejish Kumar VJ, Choi UH, Choi KH, Lim JH, et al. (2013). Isolation and characterization of a proteinaceous antifungal compound from Lactobacillus plantarum YML007 and its application as a food preservative. Letters in Applied Microbiology 57: 69–76.
36. Andersson RE, Daeschel MA and Hassan HM. (1988). Antibacterial activity of plantaricin SIK-83, a bacteriocin produced by Lactobacillus plantarum. Biochimie 70: 381–390.
37. Crowley S, Mahony J and van Sinderen D. (2013). Broadspectrum antifungal-producing lactic acid bacteria and their application in fruit models. Folia Microbiologica 58: 291–299.
38. Fhoula I, Najjari A, Turki Y, Jaballah S, Boudabous A and Ouzari H. (2013). Diversity and antimicrobial properties of lactic acid bacteria isolated from rhizosphere of olive trees and desert truffles of Tunisia. BioMed Research International 2013: 405708.
39. Motta AS, Flores FS, Souto AA and Brandelli A. (2008). Antibacterial activity of a bacteriocin-like substance produced by Bacillus sp. P34 that targets the bacterial cell envelope. Antonie Van Leeuwenhoek 93: 275–284.
40. Кухтин, М. Д. (2008). Динаміка мікробіологічного та біохімічного процесу в молоці сирому при зберіганні за різних температур. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені СЗ Ґжицького, 10(3-3 (38)), 229-237.
41. Ray P, Sanchez C, O’Sullivan DJ and McKay LL. (2000). Classification of a bacterial isolate, from pozol, exhibiting antimicrobial activity against several gram-positive and gram-negative bacteria, yeasts, and molds. Journal of Food Protection 63: 1123–1132.
42. Van Belkum MJ and Stiles ME. (2000). Nonlantibiotic antibacterial peptides from lactic acid bacteria. Natural Product Reports 17: 323–335.
43. Кухтин, М. Д. (2010). Концепція розробки та застосування нормативів для виробництва сирого молока ґатунку „екстра” за вмістом мікроорганізмів. Ветеринарна медицина України, 10, 42-43.
44. Cabo ML, Braber AF and Koenraad PM. (2002). Apparent antifungal activity of several lactic acid bacteria against Penicillium discolor is due to acetic acid in the medium. Journal of Food Protection 65: 1309–1316.
45. Lind H, Jonsson H and Schnurer J. (2005). Antifungal effect of dairy propionibacteria—Contribution of organic acids. International Journal of Food Microbiology 98: 157–165.
46. Zhang C, Brandt MJ, Schwab C and Ga¨ nzle MG. (2010). Propionic acid production by cofermentation of Lactobacillus buchneri and Lactobacillus diolivorans in sourdough. Food Microbiology 27(3): 390–395.
47. Lavermicocca P, Valerio F, Evidente A, Lazzaroni S, Corsetti A and Gobbetti M. (2000). Purification and characterization of novel antifungal compounds from the sourdough Lactobacillus plantarum strain 21B. Applied and Environmental Microbiology 66: 4084–4090.
48. Svanstrom A, Boveri S, Bostrom E and Melin P. (2013). The lactic acid bacteria metabolite phenyllactic acid inhibits both radial growth and sporulation of filamentous fungi. BMC Research Notes 6: 464.
49. Black BA, Zannini E, Curtis JM and Ga¨ nzle MG. (2013). Antifungal hydroxy fatty acids produced during sourdough fermentation: Microbial and enzymatic pathways, and antifungal activity in bread. Applied and Environmental Microbiology 79: 1866–1873.
50. Kukhtyn, M., Vichko, O., Berhilevych, O., Horyuk, Y., & Horyuk, V. (2016). Main microbiological and biological properties of microbial associations of" Lactomyces tibeticus". Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 7(6), 1266-1272.
51. Ryan LA, Dal Bello F and Arendt EK. (2008). The use of sourdough fermented by antifungal LAB to reduce the amount of calcium propionate in bread. International Journal of Food Microbiology 125(3): 274–278.
52. Stiles J, Penkar S, Plockova M, Chumchalova´ J and Bullerman LB. (2002). Antifungal activity of sodium acetate and Lactobacillus rhamnosus. Journal of Food Protection 65: 1188–1191.
53. Garofalo C, Zannini E, Aquilanti L, Silvestri G, Fierro O, Picariello G, et al. (2012). Selection of sourdough lactobacilli with antifungal activity for use as biopreservatives in bakery products. Journal of Agricultural and Food Chemistry 60(31): 7719–7728.
54. Rizzello CG, Cassone A, Coda R and Gobbetti M. (2011). Antifungal activity of sourdough fermented wheat germ used as an ingredient for bread making. Food Chemistry 127(3): 952–959.
55. Coda R, Rizzello CG, Nigro F, De Angelis M, Arnault P and Gobbetti M. (2008). Long-term fungal inhibitory activity of water-soluble extracts of Phaseolus vulgaris cv. Pinto and sourdough lactic acid bacteria during bread storage. Applied and Environmental Microbiology 74(23): 7391–7398.
56. He J, Li XZ and Zhou T. (2009). Sample clean-up methods, immunoaffinity chromatography and solid phase extraction, for determination of deoxynivalenol and deepoxy deoxynivalenol in swine serum. Mycotoxin Research 25: 89–94.
59. Wu F and Guclu H. (2012). Aflatoxin regulations in a network of global maize trade. PLoS One 7(9): e45151.
60. Wild CP and Gong YY. (2010). Mycotoxins and human disease: A largely ignored global health issue. Carcinogenesis 31: 71–82.
61. Kiessling KH, Pettersson H, Sandholm K and Olsen M. (1984). Metabolism of aflatoxin, ochratoxin, zearalenone, and three trichothecenes by intact rumen fluid, rumen protozoa, and rumen bacteria. Applied and Environmental Microbiology 47: 1070–1073.
62. Swanson SP, Helaszek C, Buck WB, Rood HD Jr. and Haschek WM. (1988). The role of intestinal microflora in the metabolism of trichothecene mycotoxins. Food and Chemical Toxicology 26: 823–829.
63. Young JC, Zhou T, Yu H, Zhu H and Gong J. (2007). Degradation of trichothecene mycotoxins by chicken intestinal microbes. Food and Chemical Toxicology 45: 136–143.
64. Valle-Algarra FM, Mateo EM, Medina A, Mateo F, Gimeno-Adelantado JV and Jimenez M. (2009). Changes in ochratoxin A and type B trichothecenes contained in wheat flour during dough fermentation and breadbaking. Food Additives & Contaminants Part A, Chemistry, Analysis, Control, Exposure & Risk Assessment 26: 896–906.
65. Samar MM, Neira MS, Resnik SL and Pacin A. (2001). Effect of fermentation on naturally occurring deoxynivalenol (DON) in Argentinean bread processing technology. Food Additives & Contaminants 18: 1004–1010.
66. Kostelanska M, Dzuman Z, Malachova A, Capouchova I, Prokinova E, Skerikova A, et al. (2011). Effects of milling and baking technologies on levels of deoxynivalenol and its masked form deoxynivalenol-3-glucoside. Journal of Agricultural and Food Chemistry 59: 9303–9312.
67. Vidal A, Marı´n S, Morales H, Ramos AJ and Sanchis V. (2014). The fate of deoxynivalenol and ochratoxin A during the breadmaking process, effects of sourdough use and bran content. Food and Chemical Toxicology 68: 53–60
68. Poppenberger B, Berthiller F, Lucyshyn D, Sieberer T, Schuhmacher R, Krska R and Kuchler K. (2003). Detoxification of the Fusarium mycotoxin deoxynivalenolby a UDP-glucosyltransferase from Arabidopsis thaliana.Journal of Biological Chemistry 278: 47905–47914.
69. Garvey GS, McCormick SP and Rayment I. (2008). Structural and functional characterization of the TRI101 trichothecene 3-O-acetyltransferase from Fusarium sporotrichioides and Fusarium graminearum: Kinetic insights to combating Fusarium head blight. Journal of Biological Chemistry 283: 1660–1669.
70. Takahashi-Ando N, Kimura M, Kakeya H, Osada H and Yamaguchi I. (2002). A novel lactonohydrolase responsible for the detoxification of zearalenone: Enzyme purification and gene cloning. Biochemical Journal 365: 1–6.
71. Oatley JT, Rarick MD, Ji GE and Linz JE. (2000). Binding of aflatoxin B1 to bifidobacteria in vitro. Journal of Food Protection 63: 1133–1136.
71. Peltonen K, el-Nezami H, Haskard C, Ahokas J and Salminen S. (2001). Aflatoxin B1 binding by dairy strains of lactic acid bacteria and bifidobacteria. Journal of Dairy Science 84: 2152–2156.
72. El-Nezami H, Polychronaki N, Salminen S and Mykka¨nen H. (2002). Binding rather than metabolism may explain the interaction of two food-grade Lactobacillus strains with zearalenone and its derivative alpha-earalenol. Applied and Environmental Microbiology 68: 3545–3549.
73. Haskard C, Binnion C and Ahokas J. (2000). Factors affecting the sequestration of aflatoxin by Lactobacillus rhamnosus strain GG. ChemicoBiological Interactions 128(1): 39–49.
74. Fazeli MR, Hajimohammadali M, Moshkani A, Samadi N, Jamalifar H, Khoshayand MR, et al. (2009). Aflatoxin B1 binding capacity of autochthonous strains of lactic acid bacteria. Journal of Food Protection 72: 189–192.
75. Hassan YI and Bullerman LB. (2008a). Antifungal activity of Lactobacillus paracasei ssp. tolerans isolated from a sourdough bread culture. International Journal of Food Microbiology 121: 112–115.
76. Hassan YI and Bullerman LB. (2013). Cell-surface binding of deoxynvalenol to Lactobacillus paracasei subsp. Tolerans isolated from sourdough starter culture. Journal of Microbiology, Biotechnology and Food Sciences 2: 2323–2325.
77. Salata, V., Kukhtyn, M., Pekriy, Y., Horiuk, Y., & Horiuk, V. (2018). Activity of washing-disinfecting means “San-active” for sanitary treatment of equipment of meat processing enterprises in laboratory and manufacturing conditions. Ukrainian journal of veterinary and agricultural sciences, 1(1), 10-16.
78. Кухтин, М. Д., & Касянчук, В. В. (2010). Контамінація доїльного устаткування і молока сирого бактеріями роду Pseudomonas в залежності від ефективності санітарної обробки. Вісник Сумського національного аграрного університету, 8, 56-59.
79. Lancova K, Hajslova J, Kostelanska M, Kohoutkova J, Nedelnik J, Moravcova H, et al. (2008). Fate of trichothecene mycotoxins during the processing: Milling and baking. Food Additives & Contaminants Part A, Chemistry, Analysis, Control, Exposure & Risk Assessment 25: 650–659.
80. Antes S, Birzele B, Prange A, Kra¨mer J, Meier A, Dehne HW, et al. (2001). Rheological and breadmaking properties of wheat samples infected with Fusarium spp. Mycotoxin Research 17(Suppl 1): 76–80.
81. Elias-Orozco R, Castellanos-Nava A, Gayta´ n-Martı´nez M, FigueroaCa´ rdenas JD and Loarca-Pin˜ a G. (2002). Comparison of nixtamalization and extrusion processes for a reduction in aflatoxin content. Food Additives & Contaminants 19: 878–885.
82. Palencia E, Torres O, Hagler W, Meredith FI, Williams LD and Riley RT. (2003). Total fumonisins are reduced in tortillas using the traditional nixtamalization method of Mayan communities. Journal of Nutrition 133: 3200– 3203. 8
83. Kukhtyn, M., Salata, V., Horiuk, Y., Kovalenko, V., Ulko, L., Prosyanуi, S., ... & Kornienko, L. (2021). THE INFLUENCE OF THE DENITRIFYING STRAIN OF STAPHYLOCOCCUS CARNOSUS NO. 5304 ON THE CONTENT OF NITRATES IN THE TECHNOLOGY OF YOGURT PRODUCTION. Slovak Journal of Food Sciences, 15
84. Gerez, C. L., Torino, M. I., Rollán, G., & de Valdez, G. F. (2009). Prevention of bread mould spoilage by using lactic acid bacteria with antifungal properties. Food control, 20(2), 144-148.
84. Gerez, C. L., Torino, M. I., Rollán, G., & de Valdez, G. F. (2009). Prevention of bread mould spoilage by using lactic acid bacteria with antifungal properties. Food control, 20(2), 144-148.
86. Сапронов Ю. Г. Безпека життєдіяльності: М. Видавничий центр «Академія», 2006. 118 с.
87. Безпека життєдіяльності. Є.П. Желібо, К.: Каравела, 2005. 344 с.
Тип вмісту: Master Thesis
Розташовується у зібраннях:181 — харчові технології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Магістер ГУДЬ .pdf1,55 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
avtorska_15_magistr - ГУДЬ.doc49,5 kBMicrosoft WordПереглянути/відкрити
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора