Використання методу інтерв’ювання в дослідженні освітнього ефекту настільних ігор

Abstract

У статті розглядаються можливості використання методу інтерв’ювання для оцінювання освітнього ефекту настільних ігор та аналізу поведінкових, емоційних і рефлексивних характеристик учасників у процесі ігрової взаємодії. Емпіричну основу дослідження становить апробація авторської настільної гри, після якої проведено інтерв’ю з учасниками. Встановлено, що інтерв’ювання дозволяє виявляти не лише суб’єктивне ставлення до гри, а й глибинні механізми інтерпретації ігрового досвіду, зокрема у сфері фінансової поведінки та прийняття рішень. Показано, що учасники схильні переносити ігрові ситуації в реальне життя, що формує стійкі асоціації між грою та повсякденними фінансовими практиками. Виявлено значний емоційний компонент ігрової взаємодії, який впливає на логіку рішень, а також наявність рефлексивного ефекту, що проявляється у переосмисленні фінансових стратегій після завершення гри.

The article examines the potential of using the interview method as a tool for assessing the educational effect of board games and for identifying behavioral, emotional, and reflective characteristics of participants in the process of game-based interaction. The theoretical framework of the study is based on the conception of a game as a model for reproducing real socio-economic situations, within which individual decision-making strategies are formed and manifested under conditions of uncertainty, resource scarcity, and risk. The empirical basis of the research is the piloting of an author-designed board game, followed by interviews conducted with participants upon completion of the game. The analysis demonstrates that the interview method enables moving beyond a superficial description of the gaming experience and provides access to the deeper mechanisms of interpreting participants’ behavior. In particular, it allows capturing not only attitudes toward the game but also decision-making logic, individual cognitive strategies, emotional reactions, and ways of rationalizing them. It was found that respondents tend to transfer in-game situations into real-life contexts, which indicates the formation of stable associative links between game scenarios and everyday financial practices. Special attention is given to the emotional component of game-based interaction. It was established that the decision-making process is accompanied by tension, excitement, and caution, which not only reflect participants’ subjective states but also influence their behavioral strategies. At the same time, the interview results demonstrate the presence of a reflective effect after the completion of the game, manifested in the re-evaluation of personal financial behaviors, awareness of the importance of minor decisions, and the formation of a more balanced attitude toward risk and expenditure.