Оцінювання ефективності управління твердими побутовими відходами на основі переробки матеріалів: вплив територіальних та демографічних факторів

Abstract

Досліджено переробку матеріалів як один з найважливіших показників якості та ефективності сучасних систем управління твердими побутовими відходами (ТПВ). Дослідження базується на аналізі звіту Світового банку «Що за відходи 2.0: Глобальний знімок управління твердими відходами до 2050 року» та розглядає вплив об’єктивних географічних, демографічних та адміністративних факторів на вибір та ефективність стратегій управління відходами в різних країнах світу, включаючи Україну. Особливау увагу приділено взаємозв’язку між територіальною площею країни, щільністю населення, наявними земельними ресурсами та впровадженням операцій з утилізації, включаючи переробку, компостування та енергетичну рекуперацію. Застосовано статистичні, порівняльні та аналітичні методи для оцінювання існуючих схем управління ТПВ у країнах з різними територіальними та демографічними характеристиками. Отримані результати демонструють, що країни з великими територіями та відносно низькою щільністю населення, такі, як Україна, Канада, росія, Індія та Мексика, схильні використовувати переважно лінійні схеми управління відходами, засновані на збиранні, транспортуванні та захороненні відходів на полігонах. У цих країнах частка відходів, що захоронюються на полігонах, зазвичай перевищує 65%, тоді як операції з утилізації залишаються на відносно низькому рівні. Наявність великих земельних площ часто затримує впровадження більш просунутої та екологічно стійкої інфраструктури переробки відходів. На противагу цьому, країни, що характеризуються меншими територіями та вищою щільністю населення, такі як Німеччина, Швеція, Японія, Франція, Італія та Велика Британія, демонструють значно вищі показники утилізації ТПВ, досягаючи 75–95% від загального обсягу операцій з управління відходами. Ці країни активно застосовують принципи циклічного управління відходами, де матеріали неодноразово повертаються в економічний обіг шляхом переробки, повторного використання, компостування та інших процесів відновлення. Дослідження підтверджує, що висока щільність населення в поєднанні з обмеженими територіальними ресурсами створює сильні економічні та екологічні стимули для переходу від лінійних до циклічних моделей управління відходами. Особливу увагу приділено сучасній ситуації в Україні, де домінуючим підходом залишається управління відходами, орієнтоване на захоронення. Проаналізовано екологічні ризики та ризики для здоров’я населення, пов’язані з цією моделлю, включаючи накопичення неконтрольованих звалищ та недостатній розвиток інфраструктури переробки. У статті Наголошено на важливості впровадження принципів розширеної відповідальності виробника (РВВ), вдосконалення державного регулювання, залучення інвестицій та створення нових організаційно-економічних механізмів для розвитку циркулярної економіки.

The paper investigates materials recycling as one of the most important indicators of the quality and efficiency of modern solid household waste (SHW) management systems. The study is based on the analysis of the World Bank report «What a Waste 2.0: A Global Snapshot of Solid Waste Management to 2050» and examines the influence of objective geographical, demographic, and administrative factors on the choice and effectiveness of waste management strategies in different countries of the world, including Ukraine. Particular attention is paid to the relationship between the country’s territorial area, population density, available land resources, and the implementation of recovery operations, including recycling, composting, and energy recovery. The research applies statistical, comparative, and analytical methods to evaluate existing SHW management schemes in countries with different territorial and demographic characteristics. The obtained results demonstrate that countries with large territories and relatively low population density, such as Ukraine, Canada, russia, India, and Mexico, tend to use predominantly linear waste management schemes based on waste collection, transportation, and landfill disposal. In these countries, the proportion of waste disposed of in landfills usually exceeds 65%, while recovery operations remain at a relatively low level. The availability of extensive land areas often delays the implementation of more advanced and environmentally sustainable waste processing infrastructure. In contrast, countries characterized by smaller territories and higher population density, such as Germany, Sweden, Japan, France, Italy, and Great Britain, demonstrate significantly higher rates of SHW recovery, reaching 75–95% of total waste management operations. These countries actively apply circular waste management principles, where materials are repeatedly returned to economic circulation through recycling, reuse, composting, and other recovery processes. The study confirms that high population density combined with limited territorial resources creates strong economic and environmental incentives for the transition from linear to circular waste management models. Special attention is devoted to the current situation in Ukraine, where the dominant approach remains landfill-oriented waste management. The environmental and public health risks associated with this model are analyzed, including the accumulation of uncontrolled dumps and insufficient development of recycling infrastructure. The paper emphasizes the importance of implementing the principles of extended producer responsibility (EPR), improving state regulation, attracting investments, and creating new organizational and economic mechanisms for the development of the circular economy.