Моделі та підходи до управління змінами й залучення персоналу в діяльності підприємств в умовах воєнних та післявоєнних трансформацій

Abstract

Здійснено дослідження впливу воєнних дій на стан і динаміку розвитку вітчизняних підприємств, а також чинників, що визначають процеси перемін у воєнний та післявоєнний періоди. Обґрунтовано, що здійснення змін у сучасних умовах визначається сукупністю зовнішніх та внутрішніх чинників, серед яких важливими є макроекономічна нестабільність, регуляторні зміни, фінансові та кадрові ресурси підприємств, рівень управлінських компетенцій і здатність організаційних структур до адаптації в умовах невизначеності. Проведено аналіз моделей управління змінами, а також можливостей їхньої адаптації до воєнного та післявоєнного контексту з урахуванням ресурсних обмежень, залучення персоналу та динаміки зовнішнього середовища. Обґрунтовано доцільність використання інтегрованого підходу до управління змінами, який поєднує елементи моделей Бріджеса, ADKAR та Agile. Вказано, що даний підхід дозволяє інтегрувати стратегічне бачення змін, врахувати людський чинник і високий рівень адаптивності для забезпечення виживання та стійкості підприємств у воєнний період та для управління їхнім відновленням і розвитком у післявоєнний період. На основі результатів опитування керівників МСП Тернопільської області встановлено, що для більшості підприємств війна стала каталізатором перемін, які насамперед торкнулися логістики та постачання, фінансового управління, кадрової політики, асортименту продукції та послуг, а також формату роботи. Визначено, що основними підходами до впровадження змін на МСП є ситуативне та антикризове управління. Доведено, що застосування моделей управління змінами сприяло збереженню діяльності підприємств, оптимізації витрат, підвищенню стійкості бізнесу та утриманню кваліфікованого персоналу. Зроблено висновок, що в умовах воєнного стану адаптивні та антикризові моделі управління змінами є найефективнішими для забезпечення стійкості та виживання МСП. Орієнтація на гнучке управління, ефективну комунікацію та швидке ухвалення управлінських рішень дозволить підприємствам успішно функціонувати в динамічному та нестабільному середовищі.

The article studies the impact of military actions on the state and development dynamics of domestic enterprises, as well as the factors that determine the change processes in the war and post-war periods. It’s substantiated that the change implementation in modern conditions is determined by a set of external and internal factors, among which macroeconomic instability, regulatory changes, financial and human resources of enterprises, managerial competencies and the ability of organizational structures to adapt in the conditions of uncertainty are important. An analysis of change management models and their adaptation to the war and post-war context, taking into account resource constraints, staff involvement, and environmental dynamics has been conducted. The feasibility of using an integrated approach to change management, which combines elements of the Bridges, ADKAR, and Agile models has been substantiated. It’s indicated that this approach allows for the integration of a strategic vision of change, taking into account the human factor and a high level of adaptability to ensure the survival and sustainability of enterprises during the war period and to manage their recovery and development in the post-war period. Based on the results of SME manager’s survey in the Ternopil region, it was found that the war became a catalyst for changes that primarily affected logistics and supply, financial management, human resources policy, product and service range, and work format for most enterprises. It was determined that the main approaches to implementing changes in SMEs are situational and anti-crisis management. It was proven that the application of change management models contributed to the preservation of the enterprise activities, costs optimization, an increase of business sustainability and retention of qualified personnel. It’s concluded that the adaptive and anti-crisis models of change management are the most effective for ensuring the stability and survival of SMEs under martial law. Focusing on flexible management, effective communication and rapid adoption of managerial decisions will allow enterprises to successfully operate in a dynamic and unstable environment.