Переваги процесного підходу в управлінні доходами бюджетів територіальних громад

Abstract

Здійснено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування переваг процесного підходу в управлінні доходами бюджетів територіальних громад в умовах децентралізації та підвищеної макроекономічної турбулентності. На основі узагальнення сучасних наукових досліджень з проблематики формування та виконання місцевих бюджетів систематизовано ключові структурні дисфункції доходної частини, зокрема низьку частку власних податкових надходжень, надмірну залежність від податку на доходи фізичних осіб, вагому частку міжбюджетних трансфертів, фрагментарність управління податковою базою та відсутність цілісної архітектури адміністрування доходів. Зазначені проблеми інтерпретовано як «точки неефективності» процесів мобілізації фінансових ресурсів, що потребують алгоритмізації, стандартизації та реінжинірингу на засадах процесної логіки. Обґрунтовано, що домінування функціонально-ієрархічної моделі управління зумовлює розрив між операційною діяльністю структурних підрозділів і стратегічними цілями забезпечення фінансової самодостатності громади. Натомість процесний підхід передбачає ідентифікацію наскрізного ланцюга створення бюджетної вартості – від виявлення об’єкта оподаткування до фактичного зарахування коштів на бюджетний рахунок – із чітким визначенням власника процесу, показників його результативності та механізмів зворотного зв’язку. Така трансформація забезпечує усунення дублювання функцій, зменшення трансакційних витрат, підвищення прозорості фінансових потоків і посилення персоніфікованої відповідальності. Особливу увагу приділено цифровому виміру процесної трансформації. Доведено, що інтеграція інформаційних систем, використання геоінформаційних технологій, аналітичних панелей та інструментів аналізу цифрових слідів дозволяють сформувати інтегрований інформаційний простір управління доходами, у межах якого дані трансформуються у стратегічний ресурс. Процесний підхід у поєднанні з інструментами доказового управління забезпечує перехід від реактивного адміністрування до проактивного прогнозування та превентивного виявлення ризиків недонадходжень. Аргументовано, що впровадження BPM-парадигми на муніципальному рівні сприяє підвищенню зрілості управлінських процесів, формуванню культури відповідальності, розвитку аналітичних компетентностей персоналу та накопиченню інституційного знання. У результаті система управління доходами набуває рис інтегрованої, вимірюваної та адаптивної моделі, здатної забезпечити довготривале зростання власної доходної бази й зміцнення фінансової автономії територіальних громад. Сукупність зазначених переваг дозволяє розглядати процесний підхід як методологічну основу стратегічної модернізації управління місцевими фінансами.

The article provides a comprehensive theoretical and methodological substantiation of the advantages of the process approach in managing the revenues of territorial community budgets under conditions of decentralization and heightened macroeconomic turbulence. Based on a synthesis of contemporary scholarly research on the formation and execution of local budgets, the key structural dysfunctions of the revenue component are systematized, including the low share of own-source tax revenues, excessive dependence on personal income tax, the substantial proportion of intergovernmental transfers, the fragmented management of the tax base, and the absence of a coherent architecture for revenue administration. These problems are interpreted as «points of inefficiency» within the processes of financial resource mobilization that require algorithmization, standardization, and reengineering grounded in process logic.It is substantiated that the dominance of a functional-hierarchical management model generates a disconnect between the operational activities of structural units and the strategic objectives of ensuring the financial self-sufficiency of the community. In contrast, the process approach entails the identification of an end-to-end chain of budget value creation-from the identification of a taxable object to the actual crediting of funds to the budget account-with a clear definition of the process owner, performance indicators, and feedback mechanisms. Such a transformation eliminates functional duplication, reduces transaction costs, enhances the transparency of financial flows, and strengthens personalized accountability.Particular attention is devoted to the digital dimension of process transformation. It is demonstrated that the integration of information systems, the application of geoinformation technologies, analytical dashboards, and digital trace analysis tools make it possible to establish an integrated information environment for revenue management in which data is transformed into a strategic resource. The process approach, combined with evidence-based management instruments, ensures a shift from reactive administration to proactive forecasting and the preventive identification of revenue shortfall risks.It is argued that the implementation of the BPM paradigm at the municipal level contributes to increasing the maturity of managerial processes, fostering a culture of responsibility, developing the analytical competencies of personnel, and accumulating institutional knowledge. As a result, the revenue management system acquires the features of an integrated, measurable, and adaptive model capable of ensuring the long-term growth of its own revenue base and strengthening the financial autonomy of territorial communities. Taken together, these advantages allo w the process approach to be regarded as a methodological foundation for the strategic modernization of local public finance management.