Трансформація парадигми фінансового моніторингу в банках: проєктний підхід і стратегії взаємодії

Abstract

Проведено комплексне дослідження теоретико-методологічних та прикладних аспектів удосконалення оцінювання системи фінансового моніторингу в банківських установах України шляхом використання інструментарію проєктного менеджменту. Обґрунтовано, що традиційні моделі фінансового моніторингу, які фокусуються на ретроспективному аналізі та жорсткому регуляторному контролі, стають дедалі менш ефективними в умовах глобальної цифровізації, появи нових платіжних засобів та агресивної конкуренції з боку необанків і міжнародних фінтех-платформ. В основі запропонованої авторської концепції лежить використання теорії потрійних обмежень («трикутника» проєкту), що дозволяє банку балансувати між регламентованими часовими межами обслуговування операцій, мінімізацією ресурсних витрат на комплаєнс та високою якістю роботи з клієнтами для запобігання штрафним санкціям. У межах статті процес фінансового моніторингу операцій клієнта представлено як цілісний проєктний цикл, що проходить через чітко детерміновані фази: ініціацію (ідентифікація та первинний скринінг), планування (формування профілю ризику та встановлення лімітів активності), виконання (транзакційний аналіз у реальному часі) та закриття (фіналізація рішення щодо проведення операцій). Окрему увагу приділено питанню персоніфікації відповідальності виконавців та зміні парадигми взаємодії у системі «банк-клієнт». Доведено, що дієвість системи моніторингу залежить не лише від алгоритмів автоматизації, а й від рівня суспільної довіри та фінансової грамотності населення. Спираючись на аналіз світової практики та дослідження резонансних кейсів (BNP Paribas, Suisse Secrets), запропоновано шляхи інституціоналізації спеціалізованих професійних об’єднань в Україні. За результатами проведеного дослідження автори сформулювали висновки, що перехід до проєктного управління має трансформувати фінансовий моніторинг із інструменту можливого адміністративного тиску на прозорий сервісний механізм забезпечення колективної економічної безпеки держави та фінансової стабільності.

The article conducts a comprehensive study of theoretical, methodological, and applied aspects of improving the assessment of the financial monitoring system in Ukrainian banking institutions through the use of project management tools. It is substantiated that traditional financial monitoring models, which focus on retrospective analysis and rigid regulatory control, are becoming increasingly ineffective in the face of global digitalization, the emergence of new payment instruments, and aggressive competition from neobanks and international fintech platforms. The proposed authorʼs concept is based on the use of the triple constraint theory (the «triangle» of project management), which allows the bank to balance regulated time limits for transaction processing, minimization of resource costs for compliance, and high-quality of customer interaction to prevent penalties. Within the article, the process of financial monitoring of client operations is presented as a holistic project cycle passing through clearly determined phases: initiation (identification and primary screening), planning (risk profile formation and setting activity limits), execution (real-time transactional analysis), and closing (finalizing the decision on transactions). Special attention is paid to the issue of personification of responsibility of performers and a paradigm shift in interaction within the «bank-client» system. It is proved that the effectiveness of the monitoring system depends not only on automation algorithms but also on the level of public trust and financial literacy of the population. Drawing on an analysis of global practice and the study of high-profile cases (BNP Paribas, Suisse Secrets), the author proposes ways to institutionalize specialized professional associations in Ukraine. Based on the results of the research, the authors formulated the conclusions that the transition to project management should transform financial monitoring from a tool of possible administrative pressure to a transparent service mechanism for ensuring the collective economic security of the state and financial stability.