Емоційний інтелект як професійно важлива якість психолога

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню емоційного інтелекту як професійно важливої якості майбутніх спеціалістів-психологів. У роботі здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз сутності емоційного інтелекту, визначено його компонентну структуру та розкрито його регулятивну функцію у структурі майбутньої професійної діяльності. В емпіричній частині дослідження (вибірка становила 32 студенти 1–2 курсів соціономічного профілю) за допомогою методики М. Холла було діагностовано рівні та специфіку розвитку окремих компонентів емоційного інтелекту. Встановлено, що більшість респондентів (59%) мають середній загальний рівень емоційного інтелекту. Виявлено диспропорцію у розвитку окремих шкал: найвищі показники зафіксовано за шкалою «Емпатія» (47% студентів із високим рівнем), тоді як найслабшим і найбільш дефіцитарним складником виявилося «Управління власними емоціями» (лише 12% високого рівня), що свідчить про труднощі студентів у сфері емоційної саморегуляції в умовах стресу. З метою нівелювання виявлених дефіцитів обґрунтовано доцільність інтеграції у процес підготовки психологів програми «Соціально-психологічного тренінгу розвитку емоційного інтелекту» (автор С. П. Дерев’янко). Розроблено прикладні психологічні рекомендації для студентів, спрямовані на підвищення стресостійкості, усвідомлення власних емоційних станів та профілактику професійного вигорання.

The qualification paper is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of emotional intelligence as a professionally important quality of future psychologists. The work provides a comprehensive theoretical and methodological analysis of the nature of emotional intelligence, defines its component structure, and reveals its regulatory function in the structure of future professional activity. In the empirical part of the study (the sample consisted of 32 1st and 2nd-year students), the levels and specifics of the development of individual components of emotional intelligence were diagnosed using the N. Hall methodology. It was found that the majority of respondents (59%) have a medium overall level of emotional intelligence. A disproportion in the development of individual scales was revealed: the highest rates were recorded on the "Empathy" scale (47% of students with a high level), while "Managing one's own emotions" proved to be the weakest and most deficient component (only 12% of a high level), indicating students' difficulties in emotional self-regulation under stress. In order to mitigate the identified deficits, the expediency of integrating the program "Socio-psychological training for the development of emotional intelligence" (authored by S. P. Derevyanko) into the process of training psychologists is substantiated. Applied psychological recommendations for students aimed at increasing stress resistance, awareness of one's own emotional states, and prevention of professional burnout have been developed.