Palun kasuta seda identifikaatorit viitamiseks ja linkimiseks:
http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53053| Pealkiri: | Психологічний аналіз впливу соціальних мереж на самоідентичність сучасної молоді |
| Teised pealkirjad: | Psychological analysis of the Impact of social media on the Identity of contemporary youth |
| Autor: | Бойко, Юлія Романівна Boiko, Yuliia |
| Bibliographic reference (2015): | Бойко Ю. Р. Психологічний аналіз впливу соціальних мереж на самоідентичність сучасної молоді : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 053- психологія / наук. кер. І. М. Періг. Тернопіль : Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2026. 68 с Boyko Y. R. Psychological analysis of the influence of social networks on the self-identity of modern youth: work for obtaining a bachelor's degree: speciality 053- psychology / scientific supervisor I. M. Perih. Ternopil: Ivan Pulyuy Ternopil National Technical University, 2026. 68 p. |
| Ilmumisaasta: | juu-2026 |
| Submitted date: | juu-2026 |
| Date of entry: | 1-juu-2026 |
| Kirjastaja: | ТНТУ |
| Country (code): | UA |
| Place of the edition/event: | Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя |
| Supervisor: | Періг, Ірина Мирославівна Perih, Iryna |
| UDC: | 159.9 |
| Märksõnad: | соціальні мережі social networks самоідентичність self-identity молодь youth психологічний вплив psychological impact особистість personality |
| Kokkuvõte: | У даній кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз впливу соціальних мереж на самоідентичність сучасної молоді. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією суспільства та значним зростанням ролі соціальних мереж у житті молодих людей, які дедалі частіше використовують їх не лише як засіб комунікації, а й як простір формування власної ідентичності.
У роботі розкрито теоретичні підходи до поняття самоідентичності, її структурних компонентів та чинників становлення в юнацькому віці. Окремо проаналізовано психологічні особливості молоді як вікової групи, що є найбільш вразливою до впливу зовнішніх соціальних факторів, зокрема цифрового середовища. Розглянуто специфіку функціонування соціальних мереж та їхній вплив на формування «Я-образу» особистості.
Особливу увагу приділено механізмам психологічного впливу соціальних мереж, таким як соціальне порівняння, прагнення до схвалення, формування ідеалізованих образів та залежність від зовнішньої оцінки. Проаналізовано, як ці процеси можуть впливати на самооцінку, емоційний стан та стабільність самоідентичності молодої людини.
Емпірична частина дослідження спрямована на виявлення взаємозв’язку між інтенсивністю використання соціальних мереж і особливостями самоідентичності молоді. Отримані результати свідчать про подвійний характер впливу: соціальні мережі можуть сприяти самовираженню, розвитку комунікативних навичок та соціальної активності, однак водночас можуть викликати залежність від зовнішньої оцінки та формувати нестійкий «Я-образ».
У висновках наголошується на необхідності формування критичного мислення щодо контенту соціальних мереж та розвитку навичок здорової цифрової поведінки для збереження психологічної стабільності та цілісності самоідентичності сучасної молоді This qualification thesis presents a psychological analysis of the impact of social networks on the self-identity of modern youth. The relevance of the study is determined by the rapid digitalization of society and the increasing role of social networks in the lives of young people, who use them not only as a means of communication but also as a space for forming their personal identity. The work examines theoretical approaches to the concept of self-identity, its structural components, and the main factors of its development during adolescence and early adulthood. Special attention is given to the psychological characteristics of youth as an age group that is particularly sensitive to external social influences, especially those within the digital environment. The specifics of social network functioning and their influence on the formation of an individual’s “self-image” are analyzed. Particular focus is placed on the psychological mechanisms of social media influence, including social comparison, the need for approval, the construction of idealized self-presentations, and dependence on external evaluation. It is shown how these processes can affect self-esteem, emotional well-being, and the stability of self-identity among young people. The empirical part of the study aims to identify the relationship between the intensity of social network use and the features of youth self-identity. The obtained results indicate a dual nature of this influence: on the one hand, social networks contribute to self-expression, the development of communication skills, and social activity; on the other hand, they may lead to dependence on external validation and the formation of an unstable self-image. The conclusions emphasize the need to develop critical thinking toward social media content and to foster healthy digital behavior in order to maintain psychological stability and the integrity of self-identity in modern youth. |
| Kirjeldus: | Виконана кваліфікаційна робота присвячена комплексному психологічному дослідженню впливу соціальних мереж на формування самоідентичності сучасної молоді та розробці на цій основі практичної програми психологічного супроводу. Теоретичний аналіз засвідчив, що самоідентичність є багатовимірним психологічним конструктом, який інтегрує когнітивні уявлення про себе, афективну самооцінку та ставлення до власної особистості, а також поведінкові аспекти самопрезентації й самоефективності. Провідну роль у становленні цього конструкту відіграє юнацький вік, зокрема період від 15-25 років, коли інтенсифікується потреба у відповіді на запитання «Хто я?» та активізується пошук референтних груп і ціннісних орієнтирів. Класичні теоретичні підходи Еріксона, Марсіа, Роджерса, Фестінгера та Ґофмана, поєднані з сучасними концепціями цифрової психології, зокрема працями Теркл, Баєм та Д. Бойд, сформували міцну теоретичну базу для вивчення феномену цифрової ідентичності та її трансформації в умовах віртуального середовища. Встановлено, що соціальні мережі виступають якісно новим середовищем формування ідентичності молоді, дія якого опосередкована низкою специфічних психологічних механізмів. До ключових факторів належать висхідне соціальне порівняння з ідеалізованими цифровими образами, умовне позитивне підкріплення через систему лайків та коментарів. Хронічне відчуття дефіциту власного життя, відоме як FOMO, алгоритмічне формування інформаційних «бульбашок» та постійний цифровий дисонанс між реальним та ідеальним «Я» створюють додаткове навантаження на психіку. Важливо підкреслити, що зазначені механізми не мають однозначного впливу: залежно від наявних психологічних ресурсів особистості та рівня рефлексії вони можуть як дестабілізувати самооцінку, так і сприяти збагаченню ідентичності через нові соціальні ролі та можливості самовираження. Емпірична частина дослідження, у якій взяли участь 48 молодих людей (18 учнів закладу загальної середньої освіти віком 15–17 років та 30 студентів 57 університету віком 18–25 років), продемонструвала переважно помірний рівень самооцінки у вибірці, з середнім показником 27,4 балів та стандартним відхиленням ±4,6 за шкалою Розенберга. Водночас майже половина учасників, а саме 45,7%, інтегрували «цифрові» ідентичності у структуру власної Я- концепції. Статистичний аналіз виявив значущі негативні кореляційні зв’язки між тривалістю перебування в соціальних мережах і рівнем самооцінки, а також між екранним часом і диференційованістю Я-концепції. Окремо було зафіксовано платформенну специфіку впливу: користувачі Instagram демонстрували статистично нижчі показники самооцінки порівняно з активними споживачами YouTube контенту. Тип використання мереж виступав вагомим модератором ефектів, оскільки пасивні споживачі контенту характеризувалися нижчою самооцінкою та вищими рівнями соціальної тривоги на відміну від тих, хто створював власні матеріали або активно комунікував. Результати дослідження підтвердили, що гендерна приналежність та віковий період є статистично значущими змінними у контексті впливу цифрового середовища. Дівчата продемонстрували нижчі середні показники самооцінки порівняно з юнаками, що повністю узгоджується з міжнародними даними про підвищену вразливість жіночої молоді до впливу фотоцентричних та візуально орієнтованих платформ. Віковий аналіз засвідчив, що підліткова група віком від п’ятнадцяти до сімнадцяти років характеризується вищим рівнем соціальної тривоги в мережах порівняно зі студентською вибіркою, що вказує на поступове формування захисних психологічних механізмів і більшої стійкості в міру дорослішання та набуття життєвого досвіду. На основі отриманих емпіричних даних та психологічної методології було розроблено авторську програму психологічного супроводу під назвою «Я – справжній(-а): ідентичність у цифровому світі». Програма структурована як цикл із десяти групових занять тривалістю по дев’яносто хвилин кожне. Її зміст спрямований на послідовну роботу з усвідомленням власних цифрових патернів поведінки, зниженням інтенсивності автоматичного соціального 58 порівняння, формуванням стійкої внутрішньої самооцінки, що не залежить від зовнішньої валідації, а також на розвиток навичок критичного медіаспоживання та дотримання принципів цифрової гігієни. Заняття поєднують когнітивно- поведінкові техніки та інтерактивні рефлексивні вправи, що забезпечує комплексний вплив на усі компоненти самоідентичності. Узагальнення результатів дослідження лягло в основу системи практичних рекомендацій, адресованих психологам, педагогам та батькам. Цей документ охоплює три взаємопов’язані рівні психологічної роботи: профілактичний, що передбачає раннє виявлення ризиків цифрової дезадаптації та формування безпечного середовища спілкування; корекційний, орієнтований на індивідуальну чи групову роботу з підлітками, які демонструють ознаки зниженої самооцінки або залежної поведінки; та просвітницький, який включає організацію лекційно-тренінгових заходів щодо особливостей цифрової соціалізації молоді та ефективних стратегій батьківського супроводу в онлайн- просторі. Перспективи подальших наукових розвідок у цьому напрямі пов’язані з розширенням репрезентативності вибірки, що дозволить відстежити динаміку трансформації ідентичності в реальному часі. Окремою дослідницькою задачею є вивчення специфічного впливу нових короткоформатних та гібридних платформ, таких як Reels, Shorts або BeReal, на різні компоненти самоідентичності та механізми соціального порівняння. Не менш актуальним напрямом залишається розробка, адаптація та валідизація сучасних україномовних психодіагностичних інструментів, спеціалізованих для вимірювання цифрової ідентичності, що забезпечить методичну основу для подальших емпіричних досліджень у вітчизняному науковому контексті. |
| Content: | ВСТУП 4 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА 8 1.1. Теоретичні підходи до вивчення самоідентичності особистості у вітчизняній та зарубіжній психології 8 1.2. Класифікація та роль соціальних мереж як середовища формування самоідентичності 12 1.3. Психологічні механізми впливу соціальних мереж на формування самоідентичності молоді 16 Висновки до розділу І 19 РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ ВИКОРИСТАННЯМ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТА ФОРМУВАННЯМ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ 20 2.1. Організація та методи емпіричного дослідження 20 2.2. Характеристика вибірки та опис психодіагностичних методик. 21 2.3. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження 23 Висновки до розділу ІІ 28 РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД МОЛОДІ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА: ПРАКТИЧНА ПРОГРАМА 32 3.1. Розробка та обґрунтування програми психологічного супроводу молоді щодо формування здорової самоідентичності в соціальних мережах 32 3.2. Зміст та апробація корекційно-розвивальних занять програми психологічного супроводу 34 3.3. Практичні рекомендації психологам, педагогам та батькам щодо підтримки самоідентичності молоді 41 РОЗДІЛ IV. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 46 4.1. Організація робочого місця психолога 46 4.2. Профілактика емоційного вигорання фахівця 52 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..57 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 60 ДОДАТКИ 64 |
| URI: | http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53053 |
| Copyright owner: | Бойко Юлія Романівна |
| References (Ukraine): | 1. Балабанова О. А. Соціальні мережі як чинник формування ідентичності підлітків у сучасному інформаційному суспільстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2021. С. 12–21 2. Бондаренко О. Ф. Психологія особистості: підручник. К.: Либідь, 2016. 520 с. 3. Булах С. М. Тенденції цифрової соціалізації української молоді: психологічний аналіз. Соціальна психологія в освіті. 2022. С. 24–35. 4. Гороховська Д. С. Самоцінка та психологічне благополуччя молоді в умовах цифровізації освіти. Практична психологія та соціальна робота. 2023. № 5. С. 33–42 5. Дементьєва О. B., Лавренко К. В. Соціальна тривожність у підлітків: зв'язок із цифровою поведінкою. Психологія і суспільство. 2024. С. 8–19. 6. Засєкіна Л. В. Психолінгвістичні аспекти цифрової комунікації особистості. Психологія і суспільство. 2022. № 2. С. 15–30. 7. Максименко С. Д. Основи загальної психології. К.: Центр учбової літератури, 2014. 360 с. 8. Омельченко В. Ю. Уплив технологій віртуальної реальності на самосприйняття та тілесний образ молоді. Психологічні науки. 2023. № 11. С. 55–68. 9. Примак О. А. Цифрова ідентичність молоді в умовах трансформацій соціальних мереж. Актуальні проблеми психології. 2023. Т. XV. С. 42–58. 10. Світла К. Ж. Я-концепція в підлітків в контексті використання соціальних мереж. Педагогічна психологія і психопедагогіка. 2023. № 2. С. 44–53. 11. Середа О. В. Медіаграмотність як засіб профілактики цифрової залежності підлітків. Ювілейний збірник Національного педагогічного університету. 2024. С. 112–120. 12. Татенко В. О. Суб'єктно-вчинкова парадигма у психологічних 60 дослідженнях. Психологія і суспільство. 2017. С. 23–41. 13. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: глибинні виміри. К.: Міленіум, 2003. 268 с. 14. Титаренко Т. М. Психологічне здоров'я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018. 160 с. 15. Тінькова З. О. Юнацька ідентичність в цифровому середовищі: особливості та ризики. Актуальні проблеми психології. 2022. Т. XV. С. 78–91. 16. Цимбалюк О. М. Психологія вікового розвитку: підручник. К.: Академвидав, 2014. 432 с. |
| References (International): | 17. Bandura A. Social Foundations of Thought and Action: A Social Cognitive Theory. Englewood Cliffs: Prentice Hall, 1986. 544 p. 18. Bauman Z. Liquid Modernity. Cambridge: Polity Press, 2000. 228 p. 19. Baym N. K. Personal Connections in the Digital Age. Cambridge: Polity Press, 2010. 198 p. 20. Beck J. S. Cognitive Behavior Therapy: Basics and Beyond. New York: Guilford Press, 2011. 391 p. 21. Beyens I., Fardouly J., Valkenburg P. M. Social Media, Body Image, and the Question of Causation. Body Image. 2022. Vol. 41. P. 355–364. 22. Boyd D. It's Complicated: The Social Lives of Networked Teens. New Haven: Yale University Press, 2014. 281 p. 23. Boyd D. M., Ellison N. B. Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship. Journal of Computer-Mediated Communication. 2007. Vol. 13, No. 1. P. 210–230. 24. Deci E. L., Ryan R. M. Self-Determination and Intrinsic Motivation in Human Behavior. New York: Plenum Press, 1985. 371 p. 25. Erikson E. H. Identity: Youth and Crisis. New York: Norton, 1968. 336 p. 26. Fardouly J., Vartanian L. R. Social Media and Body Image Concerns: Current Research and Future Directions. Current Opinion in Psychology. 2015. Vol. 9. P. 1–5. 27. Festinger L. A Theory of Social Comparison Processes. Human Relations. 1954. Vol. 7. P. 117–140. 28. Goffman E. The Presentation of Self in Everyday Life. New York: Anchor Books, 1959. 259 p. 29. Jia H., Xu H. Measuring Individuals' Concerns over Collective Privacy on Social Networking Sites. Internet Research. 2016. Vol. 26, No. 2. P. 384–406. 30. Marcia J. E. Development and Validation of Ego-Identity Status. Journal of Personality and Social Psychology. 1966. Vol. 3, No. 5. P. 551–558. 31. Maslow A. H. Motivation and Personality. New York: Harper & Row, 1954. 411 p. 32. McAdams D. P. The Stories We Live By: Personal Myths and the Making of the Self. New York: Guilford Press, 1993. 336 p. 33. Oleś P. K. Wprowadzenie do psychologii osobowości. Warszawa: Scholar, 2003. 460 s. 34. Ozimek P., Bierhoff H.-W. Do Age and Sex Moderate the Link between Facebook Use and Social Comparison, Self-Assessment, and Social Feedback Seeking? Computers in Human Behavior. 2020. Vol. 107. P. 106–131. 35. Pariser E. The Filter Bubble: What the Internet is Hiding from You. New York: Penguin Press, 2011. 294 p. 36. Przybylski A. K., Murayama K., DeHaan C. R., Gladwell V. Motivational, Emotional, and Behavioral Correlates of Fear of Missing Out. Computers in Human Behavior. 2013. Vol. 29, No. 4. P. 1841–1848. 37. Rogers C. R. A Theory of Therapy, Personality, and Interpersonal Relationships as Developed in the Client-Centered Framework. Psychology: A Study of a Science. 1959. Vol. 3. P. 184–256. 38. Rosenberg M. Society and the Adolescent Self-Image. Princeton: Princeton University Press, 1965. 326 p. 39. Sunstein C. R. #Republic: Divided Democracy in the Age of Social Media. Princeton: Princeton University Press, 2017. 328 p. 40. Tajfel H., Turner J. C. The Social Identity Theory of Intergroup Behavior. 62 Psychology of Intergroup Relations. Chicago: Nelson-Hall, 1986. P. 7–24. 41. Thaler R. H., Sunstein C. R. Nudge: Improving Decisions About Health, Wealth, and Happiness. New Haven: Yale University Press, 2008. 293 p. 42. Tobin L. A., Hendriks-Jansen M., Chein J. Peers Increase Adolescent Risk Taking by Enhancing Activity in the Brain's Reward Circuitry. Developmental Science. 2010. Vol. 14, No. 2. P. 1–10. 43. Turkle S. Alone Together: Why We Expect More from Technology and Less from Each Other. New York: Basic Books, 2011. 360 p. 44. Turkle S. Life on the Screen: Identity in the Age of the Internet. New York: Simon & Schuster, 1995. 347 p. 45. Valkenburg P. M. Social Media and Well-Being: Pitfalls, Progress, and Next Steps. Trends in Cognitive Sciences. 2022. Vol. 26, No. 1. P. 66–77. 46. Valkenburg P. M., Patti M. J. Social Media Use and Adolescent Well- Being: A Review. Current Opinion in Psychology. 2021. Vol. 44. P. 67–71. 47. Vannucci A., Flannery K. M., Ohannessian C. M. Social Media Use and Anxiety in Emerging Adults. Journal of Affective Disorders. 2017. Vol. 207. P. 163–166. 48. Vogel E. A., Rose J. P., Roberts L. R., Eckles K. Social Comparison, Social Media, and Self-Evaluation. Psychology of Popular Media Culture. 2014. Vol. 3, No. 4. P. 206–222. 49. White M., Epston D. Narrative Means to Therapeutic Ends. New York: Norton, 1990. 240 p. 50. Woods H. C., Scott H. #Sleepyteens: Social Media Use in Adolescence is Associated with Poor Sleep Quality, Anxiety, Depression and Low Self-Esteem. Journal of Adolescence. 2016. Vol. 51. P. 41–49. 51. Zhao S., Grasmuck S., Martin J. Identity Construction on Facebook: Digital Empowerment in Anchored Relationships. Computers in Human Behavior. 2008. Vol. 24, No. 5. P. 1816–1836. |
| Content type: | Bachelor Thesis |
| Asub kollektsiooni(de)s: | 053 — Психологія (бакалаври) |
Failid selles objektis:
| Fail | Kirjeldus | Suurus | Formaat | |
|---|---|---|---|---|
| Авторська довідка Бойко Ю.doc | 52 kB | Microsoft Word | Vaata/Ava | |
| Кваліфікаціина робота Бойко Ю.pdf | 593,75 kB | Adobe PDF | Vaata/Ava |
Kõik teosed on Dspaces autoriõiguste kaitse all.
Admin vahendid