Použijte tento identifikátor k citaci nebo jako odkaz na tento záznam: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53053
Full metadata record
DC poleHodnotaJazyk
dc.contributor.advisorПеріг, Ірина Мирославівна-
dc.contributor.advisorPerih, Iryna-
dc.contributor.authorБойко, Юлія Романівна-
dc.contributor.authorBoiko, Yuliia-
dc.date.accessioned2026-07-01T06:28:15Z-
dc.date.available2026-07-01T06:28:15Z-
dc.date.issued2026-06-
dc.date.submitted2026-06-
dc.identifier.urihttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53053-
dc.descriptionВиконана кваліфікаційна робота присвячена комплексному психологічному дослідженню впливу соціальних мереж на формування самоідентичності сучасної молоді та розробці на цій основі практичної програми психологічного супроводу. Теоретичний аналіз засвідчив, що самоідентичність є багатовимірним психологічним конструктом, який інтегрує когнітивні уявлення про себе, афективну самооцінку та ставлення до власної особистості, а також поведінкові аспекти самопрезентації й самоефективності. Провідну роль у становленні цього конструкту відіграє юнацький вік, зокрема період від 15-25 років, коли інтенсифікується потреба у відповіді на запитання «Хто я?» та активізується пошук референтних груп і ціннісних орієнтирів. Класичні теоретичні підходи Еріксона, Марсіа, Роджерса, Фестінгера та Ґофмана, поєднані з сучасними концепціями цифрової психології, зокрема працями Теркл, Баєм та Д. Бойд, сформували міцну теоретичну базу для вивчення феномену цифрової ідентичності та її трансформації в умовах віртуального середовища. Встановлено, що соціальні мережі виступають якісно новим середовищем формування ідентичності молоді, дія якого опосередкована низкою специфічних психологічних механізмів. До ключових факторів належать висхідне соціальне порівняння з ідеалізованими цифровими образами, умовне позитивне підкріплення через систему лайків та коментарів. Хронічне відчуття дефіциту власного життя, відоме як FOMO, алгоритмічне формування інформаційних «бульбашок» та постійний цифровий дисонанс між реальним та ідеальним «Я» створюють додаткове навантаження на психіку. Важливо підкреслити, що зазначені механізми не мають однозначного впливу: залежно від наявних психологічних ресурсів особистості та рівня рефлексії вони можуть як дестабілізувати самооцінку, так і сприяти збагаченню ідентичності через нові соціальні ролі та можливості самовираження. Емпірична частина дослідження, у якій взяли участь 48 молодих людей (18 учнів закладу загальної середньої освіти віком 15–17 років та 30 студентів 57 університету віком 18–25 років), продемонструвала переважно помірний рівень самооцінки у вибірці, з середнім показником 27,4 балів та стандартним відхиленням ±4,6 за шкалою Розенберга. Водночас майже половина учасників, а саме 45,7%, інтегрували «цифрові» ідентичності у структуру власної Я- концепції. Статистичний аналіз виявив значущі негативні кореляційні зв’язки між тривалістю перебування в соціальних мережах і рівнем самооцінки, а також між екранним часом і диференційованістю Я-концепції. Окремо було зафіксовано платформенну специфіку впливу: користувачі Instagram демонстрували статистично нижчі показники самооцінки порівняно з активними споживачами YouTube контенту. Тип використання мереж виступав вагомим модератором ефектів, оскільки пасивні споживачі контенту характеризувалися нижчою самооцінкою та вищими рівнями соціальної тривоги на відміну від тих, хто створював власні матеріали або активно комунікував. Результати дослідження підтвердили, що гендерна приналежність та віковий період є статистично значущими змінними у контексті впливу цифрового середовища. Дівчата продемонстрували нижчі середні показники самооцінки порівняно з юнаками, що повністю узгоджується з міжнародними даними про підвищену вразливість жіночої молоді до впливу фотоцентричних та візуально орієнтованих платформ. Віковий аналіз засвідчив, що підліткова група віком від п’ятнадцяти до сімнадцяти років характеризується вищим рівнем соціальної тривоги в мережах порівняно зі студентською вибіркою, що вказує на поступове формування захисних психологічних механізмів і більшої стійкості в міру дорослішання та набуття життєвого досвіду. На основі отриманих емпіричних даних та психологічної методології було розроблено авторську програму психологічного супроводу під назвою «Я – справжній(-а): ідентичність у цифровому світі». Програма структурована як цикл із десяти групових занять тривалістю по дев’яносто хвилин кожне. Її зміст спрямований на послідовну роботу з усвідомленням власних цифрових патернів поведінки, зниженням інтенсивності автоматичного соціального 58 порівняння, формуванням стійкої внутрішньої самооцінки, що не залежить від зовнішньої валідації, а також на розвиток навичок критичного медіаспоживання та дотримання принципів цифрової гігієни. Заняття поєднують когнітивно- поведінкові техніки та інтерактивні рефлексивні вправи, що забезпечує комплексний вплив на усі компоненти самоідентичності. Узагальнення результатів дослідження лягло в основу системи практичних рекомендацій, адресованих психологам, педагогам та батькам. Цей документ охоплює три взаємопов’язані рівні психологічної роботи: профілактичний, що передбачає раннє виявлення ризиків цифрової дезадаптації та формування безпечного середовища спілкування; корекційний, орієнтований на індивідуальну чи групову роботу з підлітками, які демонструють ознаки зниженої самооцінки або залежної поведінки; та просвітницький, який включає організацію лекційно-тренінгових заходів щодо особливостей цифрової соціалізації молоді та ефективних стратегій батьківського супроводу в онлайн- просторі. Перспективи подальших наукових розвідок у цьому напрямі пов’язані з розширенням репрезентативності вибірки, що дозволить відстежити динаміку трансформації ідентичності в реальному часі. Окремою дослідницькою задачею є вивчення специфічного впливу нових короткоформатних та гібридних платформ, таких як Reels, Shorts або BeReal, на різні компоненти самоідентичності та механізми соціального порівняння. Не менш актуальним напрямом залишається розробка, адаптація та валідизація сучасних україномовних психодіагностичних інструментів, спеціалізованих для вимірювання цифрової ідентичності, що забезпечить методичну основу для подальших емпіричних досліджень у вітчизняному науковому контексті.uk_UA
dc.description.abstractУ даній кваліфікаційній роботі здійснено психологічний аналіз впливу соціальних мереж на самоідентичність сучасної молоді. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією суспільства та значним зростанням ролі соціальних мереж у житті молодих людей, які дедалі частіше використовують їх не лише як засіб комунікації, а й як простір формування власної ідентичності. У роботі розкрито теоретичні підходи до поняття самоідентичності, її структурних компонентів та чинників становлення в юнацькому віці. Окремо проаналізовано психологічні особливості молоді як вікової групи, що є найбільш вразливою до впливу зовнішніх соціальних факторів, зокрема цифрового середовища. Розглянуто специфіку функціонування соціальних мереж та їхній вплив на формування «Я-образу» особистості. Особливу увагу приділено механізмам психологічного впливу соціальних мереж, таким як соціальне порівняння, прагнення до схвалення, формування ідеалізованих образів та залежність від зовнішньої оцінки. Проаналізовано, як ці процеси можуть впливати на самооцінку, емоційний стан та стабільність самоідентичності молодої людини. Емпірична частина дослідження спрямована на виявлення взаємозв’язку між інтенсивністю використання соціальних мереж і особливостями самоідентичності молоді. Отримані результати свідчать про подвійний характер впливу: соціальні мережі можуть сприяти самовираженню, розвитку комунікативних навичок та соціальної активності, однак водночас можуть викликати залежність від зовнішньої оцінки та формувати нестійкий «Я-образ». У висновках наголошується на необхідності формування критичного мислення щодо контенту соціальних мереж та розвитку навичок здорової цифрової поведінки для збереження психологічної стабільності та цілісності самоідентичності сучасної молодіuk_UA
dc.description.abstractThis qualification thesis presents a psychological analysis of the impact of social networks on the self-identity of modern youth. The relevance of the study is determined by the rapid digitalization of society and the increasing role of social networks in the lives of young people, who use them not only as a means of communication but also as a space for forming their personal identity. The work examines theoretical approaches to the concept of self-identity, its structural components, and the main factors of its development during adolescence and early adulthood. Special attention is given to the psychological characteristics of youth as an age group that is particularly sensitive to external social influences, especially those within the digital environment. The specifics of social network functioning and their influence on the formation of an individual’s “self-image” are analyzed. Particular focus is placed on the psychological mechanisms of social media influence, including social comparison, the need for approval, the construction of idealized self-presentations, and dependence on external evaluation. It is shown how these processes can affect self-esteem, emotional well-being, and the stability of self-identity among young people. The empirical part of the study aims to identify the relationship between the intensity of social network use and the features of youth self-identity. The obtained results indicate a dual nature of this influence: on the one hand, social networks contribute to self-expression, the development of communication skills, and social activity; on the other hand, they may lead to dependence on external validation and the formation of an unstable self-image. The conclusions emphasize the need to develop critical thinking toward social media content and to foster healthy digital behavior in order to maintain psychological stability and the integrity of self-identity in modern youth.uk_UA
dc.description.tableofcontentsВСТУП 4 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА 8 1.1. Теоретичні підходи до вивчення самоідентичності особистості у вітчизняній та зарубіжній психології 8 1.2. Класифікація та роль соціальних мереж як середовища формування самоідентичності 12 1.3. Психологічні механізми впливу соціальних мереж на формування самоідентичності молоді 16 Висновки до розділу І 19 РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ ВИКОРИСТАННЯМ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТА ФОРМУВАННЯМ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ 20 2.1. Організація та методи емпіричного дослідження 20 2.2. Характеристика вибірки та опис психодіагностичних методик. 21 2.3. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження 23 Висновки до розділу ІІ 28 РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД МОЛОДІ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА: ПРАКТИЧНА ПРОГРАМА 32 3.1. Розробка та обґрунтування програми психологічного супроводу молоді щодо формування здорової самоідентичності в соціальних мережах 32 3.2. Зміст та апробація корекційно-розвивальних занять програми психологічного супроводу 34 3.3. Практичні рекомендації психологам, педагогам та батькам щодо підтримки самоідентичності молоді 41 РОЗДІЛ IV. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 46 4.1. Організація робочого місця психолога 46 4.2. Профілактика емоційного вигорання фахівця 52 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..57 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 60 ДОДАТКИ 64uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТНТУuk_UA
dc.subjectсоціальні мережіuk_UA
dc.subjectsocial networksuk_UA
dc.subjectсамоідентичністьuk_UA
dc.subjectself-identityuk_UA
dc.subjectмолодьuk_UA
dc.subjectyouthuk_UA
dc.subjectпсихологічний впливuk_UA
dc.subjectpsychological impactuk_UA
dc.subjectособистістьuk_UA
dc.subjectpersonalityuk_UA
dc.titleПсихологічний аналіз впливу соціальних мереж на самоідентичність сучасної молодіuk_UA
dc.title.alternativePsychological analysis of the Impact of social media on the Identity of contemporary youthuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
dc.rights.holderБойко Юлія Романівнаuk_UA
dc.coverage.placenameТернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюяuk_UA
dc.subject.udc159.9uk_UA
dc.relation.references1. Балабанова О. А. Соціальні мережі як чинник формування ідентичності підлітків у сучасному інформаційному суспільстві. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2021. С. 12–21uk_UA
dc.relation.references2. Бондаренко О. Ф. Психологія особистості: підручник. К.: Либідь, 2016. 520 с.uk_UA
dc.relation.references3. Булах С. М. Тенденції цифрової соціалізації української молоді: психологічний аналіз. Соціальна психологія в освіті. 2022. С. 24–35.uk_UA
dc.relation.references4. Гороховська Д. С. Самоцінка та психологічне благополуччя молоді в умовах цифровізації освіти. Практична психологія та соціальна робота. 2023. № 5. С. 33–42uk_UA
dc.relation.references5. Дементьєва О. B., Лавренко К. В. Соціальна тривожність у підлітків: зв'язок із цифровою поведінкою. Психологія і суспільство. 2024. С. 8–19.uk_UA
dc.relation.references6. Засєкіна Л. В. Психолінгвістичні аспекти цифрової комунікації особистості. Психологія і суспільство. 2022. № 2. С. 15–30.uk_UA
dc.relation.references7. Максименко С. Д. Основи загальної психології. К.: Центр учбової літератури, 2014. 360 с.uk_UA
dc.relation.references8. Омельченко В. Ю. Уплив технологій віртуальної реальності на самосприйняття та тілесний образ молоді. Психологічні науки. 2023. № 11. С. 55–68.uk_UA
dc.relation.references9. Примак О. А. Цифрова ідентичність молоді в умовах трансформацій соціальних мереж. Актуальні проблеми психології. 2023. Т. XV. С. 42–58.uk_UA
dc.relation.references10. Світла К. Ж. Я-концепція в підлітків в контексті використання соціальних мереж. Педагогічна психологія і психопедагогіка. 2023. № 2. С. 44–53.uk_UA
dc.relation.references11. Середа О. В. Медіаграмотність як засіб профілактики цифрової залежності підлітків. Ювілейний збірник Національного педагогічного університету. 2024. С. 112–120.uk_UA
dc.relation.references12. Татенко В. О. Суб'єктно-вчинкова парадигма у психологічних 60 дослідженнях. Психологія і суспільство. 2017. С. 23–41.uk_UA
dc.relation.references13. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: глибинні виміри. К.: Міленіум, 2003. 268 с.uk_UA
dc.relation.references14. Титаренко Т. М. Психологічне здоров'я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2018. 160 с.uk_UA
dc.relation.references15. Тінькова З. О. Юнацька ідентичність в цифровому середовищі: особливості та ризики. Актуальні проблеми психології. 2022. Т. XV. С. 78–91.uk_UA
dc.relation.references16. Цимбалюк О. М. Психологія вікового розвитку: підручник. К.: Академвидав, 2014. 432 с.uk_UA
dc.relation.referencesen17. Bandura A. Social Foundations of Thought and Action: A Social Cognitive Theory. Englewood Cliffs: Prentice Hall, 1986. 544 p.uk_UA
dc.relation.referencesen18. Bauman Z. Liquid Modernity. Cambridge: Polity Press, 2000. 228 p.uk_UA
dc.relation.referencesen19. Baym N. K. Personal Connections in the Digital Age. Cambridge: Polity Press, 2010. 198 p.uk_UA
dc.relation.referencesen20. Beck J. S. Cognitive Behavior Therapy: Basics and Beyond. New York: Guilford Press, 2011. 391 p.uk_UA
dc.relation.referencesen21. Beyens I., Fardouly J., Valkenburg P. M. Social Media, Body Image, and the Question of Causation. Body Image. 2022. Vol. 41. P. 355–364.uk_UA
dc.relation.referencesen22. Boyd D. It's Complicated: The Social Lives of Networked Teens. New Haven: Yale University Press, 2014. 281 p.uk_UA
dc.relation.referencesen23. Boyd D. M., Ellison N. B. Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship. Journal of Computer-Mediated Communication. 2007. Vol. 13, No. 1. P. 210–230.uk_UA
dc.relation.referencesen24. Deci E. L., Ryan R. M. Self-Determination and Intrinsic Motivation in Human Behavior. New York: Plenum Press, 1985. 371 p.uk_UA
dc.relation.referencesen25. Erikson E. H. Identity: Youth and Crisis. New York: Norton, 1968. 336 p.uk_UA
dc.relation.referencesen26. Fardouly J., Vartanian L. R. Social Media and Body Image Concerns: Current Research and Future Directions. Current Opinion in Psychology. 2015. Vol. 9. P. 1–5.uk_UA
dc.relation.referencesen27. Festinger L. A Theory of Social Comparison Processes. Human Relations. 1954. Vol. 7. P. 117–140.uk_UA
dc.relation.referencesen28. Goffman E. The Presentation of Self in Everyday Life. New York: Anchor Books, 1959. 259 p.uk_UA
dc.relation.referencesen29. Jia H., Xu H. Measuring Individuals' Concerns over Collective Privacy on Social Networking Sites. Internet Research. 2016. Vol. 26, No. 2. P. 384–406.uk_UA
dc.relation.referencesen30. Marcia J. E. Development and Validation of Ego-Identity Status. Journal of Personality and Social Psychology. 1966. Vol. 3, No. 5. P. 551–558.uk_UA
dc.relation.referencesen31. Maslow A. H. Motivation and Personality. New York: Harper & Row, 1954. 411 p.uk_UA
dc.relation.referencesen32. McAdams D. P. The Stories We Live By: Personal Myths and the Making of the Self. New York: Guilford Press, 1993. 336 p.uk_UA
dc.relation.referencesen33. Oleś P. K. Wprowadzenie do psychologii osobowości. Warszawa: Scholar, 2003. 460 s.uk_UA
dc.relation.referencesen34. Ozimek P., Bierhoff H.-W. Do Age and Sex Moderate the Link between Facebook Use and Social Comparison, Self-Assessment, and Social Feedback Seeking? Computers in Human Behavior. 2020. Vol. 107. P. 106–131.uk_UA
dc.relation.referencesen35. Pariser E. The Filter Bubble: What the Internet is Hiding from You. New York: Penguin Press, 2011. 294 p.uk_UA
dc.relation.referencesen36. Przybylski A. K., Murayama K., DeHaan C. R., Gladwell V. Motivational, Emotional, and Behavioral Correlates of Fear of Missing Out. Computers in Human Behavior. 2013. Vol. 29, No. 4. P. 1841–1848.uk_UA
dc.relation.referencesen37. Rogers C. R. A Theory of Therapy, Personality, and Interpersonal Relationships as Developed in the Client-Centered Framework. Psychology: A Study of a Science. 1959. Vol. 3. P. 184–256.uk_UA
dc.relation.referencesen38. Rosenberg M. Society and the Adolescent Self-Image. Princeton: Princeton University Press, 1965. 326 p.uk_UA
dc.relation.referencesen39. Sunstein C. R. #Republic: Divided Democracy in the Age of Social Media. Princeton: Princeton University Press, 2017. 328 p.uk_UA
dc.relation.referencesen40. Tajfel H., Turner J. C. The Social Identity Theory of Intergroup Behavior. 62 Psychology of Intergroup Relations. Chicago: Nelson-Hall, 1986. P. 7–24.uk_UA
dc.relation.referencesen41. Thaler R. H., Sunstein C. R. Nudge: Improving Decisions About Health, Wealth, and Happiness. New Haven: Yale University Press, 2008. 293 p.uk_UA
dc.relation.referencesen42. Tobin L. A., Hendriks-Jansen M., Chein J. Peers Increase Adolescent Risk Taking by Enhancing Activity in the Brain's Reward Circuitry. Developmental Science. 2010. Vol. 14, No. 2. P. 1–10.uk_UA
dc.relation.referencesen43. Turkle S. Alone Together: Why We Expect More from Technology and Less from Each Other. New York: Basic Books, 2011. 360 p.uk_UA
dc.relation.referencesen44. Turkle S. Life on the Screen: Identity in the Age of the Internet. New York: Simon & Schuster, 1995. 347 p.uk_UA
dc.relation.referencesen45. Valkenburg P. M. Social Media and Well-Being: Pitfalls, Progress, and Next Steps. Trends in Cognitive Sciences. 2022. Vol. 26, No. 1. P. 66–77.uk_UA
dc.relation.referencesen46. Valkenburg P. M., Patti M. J. Social Media Use and Adolescent Well- Being: A Review. Current Opinion in Psychology. 2021. Vol. 44. P. 67–71.uk_UA
dc.relation.referencesen47. Vannucci A., Flannery K. M., Ohannessian C. M. Social Media Use and Anxiety in Emerging Adults. Journal of Affective Disorders. 2017. Vol. 207. P. 163–166.uk_UA
dc.relation.referencesen48. Vogel E. A., Rose J. P., Roberts L. R., Eckles K. Social Comparison, Social Media, and Self-Evaluation. Psychology of Popular Media Culture. 2014. Vol. 3, No. 4. P. 206–222.uk_UA
dc.relation.referencesen49. White M., Epston D. Narrative Means to Therapeutic Ends. New York: Norton, 1990. 240 p.uk_UA
dc.relation.referencesen50. Woods H. C., Scott H. #Sleepyteens: Social Media Use in Adolescence is Associated with Poor Sleep Quality, Anxiety, Depression and Low Self-Esteem. Journal of Adolescence. 2016. Vol. 51. P. 41–49.uk_UA
dc.relation.referencesen51. Zhao S., Grasmuck S., Martin J. Identity Construction on Facebook: Digital Empowerment in Anchored Relationships. Computers in Human Behavior. 2008. Vol. 24, No. 5. P. 1816–1836.uk_UA
dc.coverage.countryUAuk_UA
dc.identifier.citation2015Бойко Ю. Р. Психологічний аналіз впливу соціальних мереж на самоідентичність сучасної молоді : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 053- психологія / наук. кер. І. М. Періг. Тернопіль : Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2026. 68 сuk_UA
dc.identifier.citation2015Boyko Y. R. Psychological analysis of the influence of social networks on the self-identity of modern youth: work for obtaining a bachelor's degree: speciality 053- psychology / scientific supervisor I. M. Perih. Ternopil: Ivan Pulyuy Ternopil National Technical University, 2026. 68 p.uk_UA
Vyskytuje se v kolekcích:053 — Психологія (бакалаври)

Soubory připojené k záznamu:
Soubor Popis VelikostFormát 
Авторська довідка Бойко Ю.doc52 kBMicrosoft WordZobrazit/otevřít
Кваліфікаціина робота Бойко Ю.pdf593,75 kBAdobe PDFZobrazit/otevřít


Všechny záznamy v DSpace jsou chráněny autorskými právy, všechna práva vyhrazena.

Nástroje administrátora