Детермінанти реструктуризаційних процесів у системі управління ланцюгами поставок

Abstract

Присвячено науковому обґрунтуванню детермінант реструктуризаційних процесів у системі управління ланцюгами поставок промислових, зокрема машинобудівних підприємств. Обґрунтовано актуальність адаптації ланцюгів постачань до умов цифрової трансформації, ринкової мінливості та економічної нестабільності, що зумовлює необхідність оновлення логістичних мереж і механізмів управління. Метою дослідження є визначення детермінант реструктуризаційних процесів у ланцюгах поставок та розроблення концептуальної моделі їх ефективної трансформації. Використано методи аналізу, синтезу, узагальнення й моделювання, що забезпечили комплексність дослідження. Реструктуризація ланцюгів поставок розглядається як багаторівневий процес структурних, процесних і технологічних змін, спрямованих на підвищення гнучкості та стійкості логістичних систем. Виділено шість груп детермінант: економічні, технологічні, організаційно-управлінські, соціальні, екологічні та регуляторні. Економічні й технологічні чинники визначають ядро трансформацій, тоді як інші групи забезпечують адаптивність системи. Досліджено взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників, їхній вплив на конфігурацію ланцюгів постачань. На прикладі машинобудівних підприємств України виявлено ключові напрями реструктуризації: цифровізацію логістики, оптимізацію управлінських структур і розвиток партнерських моделей взаємодії. Запропоновано комбінований підхід до оцінювання готовності підприємства до реструктуризації, що інтегрує економічні, технологічні, соціальні та екологічні аспекти. Розроблена модель реструктуризації включає стратегічну, операційну та інноваційну складові, які реалізуються послідовно через етапи діагностики, планування, проектування, впровадження та моніторингу. Ефективність реструктуризації забезпечується впровадженням цифрових технологій, розвитком компетенцій персоналу та партнерських відносин. Комплексне урахування детермінант і використання системного підходу створюють основу для формування гнучких і стійких ланцюгів поставок. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісним оцінюванням впливу детермінант і розробленням цифрових моделей управління адаптивними логістичними системами.

The article is devoted to the scientific substantiation of the determinants of restructuring processes in the supply chain management system of industrial, particularly machine-building, enterprises. The relevance of adapting supply chains to the conditions of digital transformation, market volatility, and economic instability is justified, emphasizing the necessity of updating logistics networks and management mechanisms. The purpose of the study is to identify the determinants of restructuring processes in supply chains and to develop a conceptual model for their effective transformation. The research employs methods of analysis, synthesis, generalization, and modeling, ensuring a comprehensive approach to the study. Supply chain restructuring is considered a multi-level process involving structural, procedural, and technological changes aimed at enhancing the flexibility and resilience of logistics systems. Six groups of determinants are identified: economic, technological, organizational and managerial, social, environmental, and regulatory. Economic and technological factors form the core of transformation, while the others ensure system adaptability. The interaction between internal and external factors and their influence on supply chain configuration are analyzed. Based on the example of Ukrainian machine-building enterprises, the key directions of restructuring are identified: logistics digitalization, optimization of management structures, and development of partnership-based cooperation models. A combined approach to assessing an enterprise’s readiness for restructuring is proposed, integrating economic, technological, social, and environmental aspects. The developed restructuring model includes strategic, operational, and innovative components, implemented sequentially through the stages of diagnosis, planning, design, implementation, and monitoring. The effectiveness of restructuring is ensured by the introduction of digital technologies, the development of personnel competencies, and the strengthening of partnership relations. Comprehensive consideration of determinants and the application of a systemic approach provide the foundation for building flexible and resilient supply chains. Future research prospects are related to the quantitative assessment of determinant impacts and the development of digital models for managing adaptive logistics systems.