Опитування як інструмент отримання валідних і надійних даних у дослідженнях у галузі загальної середньої освіти

Abstract

Розглянуто поняття опитування, що є одним із найпоширеніших і гнучких методів збирання емпіричних даних у дослідженнях, що стосуються функціонування й розвитку системи загальної середньої освіти. Його переваги – масовість охоплення, відносна оперативність та можливість виявлення суб’єктивних оцінок учасників освітнього процесу – забезпечують значний потенціал для аналізу освітніх тенденцій, виявлення проблем і формування рекомендацій для ухвалення управлінських рішень. Водночас отримані в результаті опитувань дані часто зазнають впливу упереджень респондентів, методичних помилок анкетування, недосконалості вибірки та інших чинників, що знижують їх валідність і надійність. Саме тому питання забезпечення якості даних набуває особливої ваги в умовах реформування освіти, зростання ролі доказово обґрунтованої освітньої політики та підвищених вимог до достовірності аналітики. Розглянуто методологічні аспекти використання опитувань у дослідженнях галузі загальної середньої освіти, окреслено ключові загрози валідності та надійності, зокрема ефект соціальної бажаності, формулювання запитань, вплив інструменту збирання даних, нерепрезентативність вибірки та проблеми відповідацької дисципліни. Проаналізовано підходи до мінімізації викривлень, включаючи методи конструювання запитань, баланс шкал, використання контрольних запитань і статистичних процедур оцінювання надійності, таких, як коефіцієнт α Кронбаха. Особливу увагу приділено значенню якісно побудованого інструментарію та процедурі перевірки даних після збирання, що підвищує точність узагальнень і дозволяє формувати обґрунтовані висновки щодо процесів у закладах загальної середньої освіти. Додатково наголошено на доцільності поєднання кількісних і якісних методів аналізу результатів опитувань, що сприяє глибшому розумінню освітніх процесів і контексту інтерпретації отриманих даних. Представлені підходи можуть бути використані дослідниками, аналітиками та управлінцями для підвищення достовірності освітніх опитувань і розвитку ефективної аналітичної практики в освітній сфері. Зокрема висвітлено застосування інструментарію опитування при моніторинговому дослідженні пілотування 100 шкіл у контексті запровадження реформи Нової української школи.

Surveys represent one of the most versatile and widely used methods for gathering empirical data on the functioning and development of general secondary education. Their advantages consist in – broad coverage, relative cost-effectiveness, and the ability to capture subjective assessments from stakeholders – offer significant potential for analyzing educational trends, diagnosing systemic issues, and formulating evidence-based management decisions. However, survey data are frequently compromised by respondent bias, methodological flaws in questionnaire design, sampling imperfections, and other factors that undermine validity and reliability. Consequently, the issue of data quality has become paramount amid ongoing education reforms and the rising demand for rigorous analytics to support evidence-based policy. The article examines the methodological aspects of using surveys in research in the field of general secondary education and outlines the key threats to validity and reliability, in particular the effect of social desirability, the wording of questions, the influence of the data collection tool, the unrepresentativeness of the sample, and the problem of respondent discipline. Approaches to minimising bias are analysed, including methods of question construction, scale balance, the use of control questions, and statistical procedures for assessing reliability, such as Cronbachʼs alpha coefficient. Particular emphasis is placed on the necessity of robust instrument design and post- collection verification procedures to ensure accurate generalizations and allows for informed conclusions to be drawn about processes in general secondary education institutions. In addition, the expediency of combining quantitative and qualitative methods of analysing survey results is emphasised, which contributes to a deeper understanding of educational processes and the context of interpreting the data obtained. The approaches presented can be used by researchers, analysts and managers to improve the reliability of educational surveys and develop effective analytical practices in the field of education. In particular, the use of survey tools in a monitoring study of 100 pilot schools in the context of the implementation of the New Ukrainian School reform is highlighted.