Детермінанти забезпечення енергоефективності у житловому будівництві

Abstract

Досліджено тенденції розвитку наукових публікацій у сфері енергоефективності житлового будівництва, що є ключовим чинником відновлення України в умовах воєнних руйнувань та післявоєнної відбудови. Актуальність теми зумовлена високою енергоємністю економіки, що у 2–3 рази перевищує показники країн ЄС, а також зобов’язаннями України скоротити споживання енергії на 30% до 2030 р. Ключові напрями існуючих досліджень зосереджені на економічних перевагах та інвестиційних аспектах, бізнес-моделях і механізмах фінансування, а також на державній політиці та регуляторних інструментах у сфері енергоефективності житлового будівництва. Метою дослідження є візуалізація, визначення тенденцій та ключових напрямів наукових досліджень у галузі енергоефективності житлового будівництва шляхом проведення бібліометричного аналізу публікацій з бази даних Scopus за 2015–2025 рр. Науковою новизною є систематизація результатів кількісного аналізу, що охоплює економічні, технологічні, екологічні та управлінські аспекти розвитку енергоефективності житлового будівництва. У ході дослідження виявлено стабільне зростання кількості публікацій, з різким збільшенням у 2019–2020 рр., незначним спадом у 2022 р. та новим піком у 2024 р. Визначено чотири основні кластери досліджень: екологічний (сталий розвиток, циркулярна економіка, скорочення викидів), технологічний (інновації, оптимізація, будівельні практики), економіко-політичний (інвестиції, фінансові інструменти, державна політика), а також інноваційно-управлінський (AI, IoT, автоматизовані системи). Просторовий аналіз засвідчив лідерство Китаю та США, тоді як Україна демонструє потенціал до зростання. Хронологічний зріз показав еволюцію наукового дискурсу від економічних і екологічних акцентів (2015–2018) до технологічних та цифрових інновацій (2020–2025). Практичне значення дослідження полягає у виокремленні наукових орієнтирів для формування стратегій післявоєнної відбудови та забезпечення енергетичної незалежності України, зокрема через інтеграцію цифровізації, оптимізації та систем управління енергоспоживанням у житловому секторі.

The article examines the trends in the development of scientific publications on energy efficiency in residential construction, which is a key factor in Ukraine’s recovery in the context of wartime destruction and post-war reconstruction. The relevance of the topic is determined by the high energy intensity of the economy, which exceeds EU indicators by 2–3 times, as well as Ukraine’s commitments to reduce energy consumption by 30% by 2030. The main directions of existing research focus on economic benefits and investment aspects, business models and financing mechanisms, as well as state policy and regulatory instruments in the field of energy efficiency in residential construction. The aim of the study is to visualise, identify trends, and define the key research directions in the field of energy efficiency in residential construction through a bibliometric analysis of publications from the Scopus database for 2015–2025. The scientific novelty lies in the systematisation of quantitative analysis results covering economic, technological, environmental, and managerial aspects of energy efficiency development. The study revealed a stable increase in the number of publications, with a sharp rise in 2019-2020, a slight decline in 2022, and a new peak in 2024. Four main research clusters were identified: environmental (sustainable development, circular economy, emission reduction), technological (innovation, optimisation, construction practices), economic and political (investments, financial instruments, state policy), and innovation and management (AI, IoT, automated systems). Spatial analysis confirmed the leading positions of China and the USA, while Ukraine shows significant potential for growth. Chronological analysis demonstrated the evolution of the scientific discourse from economic and environmental focuses (2015–2018) to technological and digital innovations (2020–2025). The practical significance of the study lies in identifying research benchmarks to guide post-war reconstruction strategies and ensure Ukraine’s energy independence, in particular through the integration of digitalization, optimisation, and energy management systems in the residential sector.