Стратегічна трансформація бізнес-моделей українських авіакомпаній в умовах структурних обмежень ринку пасажирських авіаперевезень в Україні

Abstract

Досліджено трансформацію бізнес-моделей українських авіакомпаній в умовах структурних обмежень ринку пасажирських авіаперевезень. Обґрунтовано, що виклики, спричинені закриттям повітряного простору, поставили під загрозу принцип безперервності діяльності (going concern) більшості перевізників, актуалізувавши потребу в адаптивних управлінських рішеннях. Виявлено суперечність між необхідністю оновлення бізнес-моделей та наявними інституційними й інфраструктурними бар’єрами. На основі аналізу фінансових результатів авіакомпаній, типів бізнес-моделей і рівня прозорості управління доведено що їх стійкість у кризовий період визначається не лише обраною бізнес-моделлю, а й якістю управлінських рішень та гнучкістю адаптації до зовнішніх викликів. Особливу увагу приділено гібридним бізнес-моделям, які поєднують елементи кількох стратегій: сезонну логістику, персоналізовані сервіси, цифровізацію та екологічну відповідальність, з метою підвищення операційної ефективності та гнучкості бізнесу. Автори пропонують математичну модель, яка враховує ключові параметри операційної ефективності: сервісну гнучкість, прозорість управління, орієнтацію на піковий попит, операційну ефективність та частку доходу від ACMI-контрактів. У контексті структурної нестабільності, компанії, що зволікають із трансформацією і працюють у межах традиційних підходів без урахування реалій ринку, втрачають позиції та опиняються в зоні високого фінансового ризику. Зроблено висновок про необхідність упровадження адаптивних, інноваційних і стратегічно орієнтованих моделей розвитку для забезпечення конкурентоспроможності українського авіабізнесу в умовах тривалої кризи. Як приклад, використано кейс компанії SkyUp Airlines, який продемонстрував потенціал гібридної моделі, яка попри помірну рентабельність забезпечує збереження прибутковості та підтверджує перспективу довготривалого функціонування компанії. Отримані результати мають прикладне значення для формування політики відновлення та розвитку авіаційної галузі України у післявоєнний період.

The article explores the transformation of business models of Ukrainian airlines under the structural constraints of the passenger air transportation market. It is substantiated that these challenges have jeopardized the going concern principle for most carriers, highlighting the urgent need for adaptive managerial solLviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraineutions. The study identifies a contradiction between the necessity of updating business models and the existing institutional and infrastructural barriers. Based on the analysis of financial performance, business model types, and the level of managerial transparency, it is demonstrated that airline resilience during crises is determined not only by the chosen business model but also by the quality of management decisions and the flexibility of adaptation to external shocks. Special attention is given to hybrid business models that combine elements of various strategies, including seasonal logistics, personalized services, digitalization, and environmental responsibility, aimed at enhancing operational efficiency and business agility. A typology of such models is presented, based on European practices and their adaptation to the Ukrainian context. The article proposes a mathematical model that incorporates key parameters of operational effectiveness: service flexibility, management transparency, peak demand orientation, operational performance, and the share of income from ACMI contracts. The study concludes that there is a pressing need to implement adaptive, innovative, and strategically oriented development models to ensure the competitiveness of the Ukrainian aviation business in prolonged crisis conditions. The business model of SkyUp in 2024 demonstrates moderate efficiency, with a profitab ility of 2.1%, which is below the industry average of 2.7%. The transition to a wet lease model (accounting for 70% of revenue from ACMI contracts) enabled the company to survive amid the closure of Ukrainian airspace by ensuring stable income and maintaining operational efficiency at 0.85, high management transparency at 0.9, and fostering partner trust at 0.72, which supports ACMI contracts. The findings have practical implications for shaping recovery and development policy for Ukraine’s aviation sector in the post-war period.