ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ ТА ТУРИЗМУ НА ЗАСАДАХ ІНКЛЮЗИВНОСТІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

Abstract

Дослідження особливостей функціонування сфери гостинності та туризму на засадах інклюзивності у міжнародній практиці має важливе значення для вивчення досвіду провідних країн та напрацювання власної траєкторії розвитку інкулюзивного туризму в Україні. У статті розглянуто передумови становлення туризму на засадах інклюзивності у країнах Європи та в Україні, починаючи від Другої світової війни і до сучасності. Охарактеризовано необхідність та перспективи розвитку інклюзивного туризму у світі та сучасних українських реаліях. Проведено огляд законодавчої бази, яка регулює розвиток інклюзивного туризму на міжнародному та вітчизняному рівнях. Охарактеризовано особливості надання туристичних послуг для осіб з особливими потребами у різних європейських країнах, зокрема, у Німеччині, Великобританії, Іспанії, Франції, Фінляндії тощо. Метою статті є розкриття особливостей функціонування сфери гостинності та туризму на засадах інклюзивності як в Україні, так і в деяких країнах Європи. У статті охарактеризовано особливості комплексного підходу щодо складання туристичних маршрутів та пропонування туристичних послуг із врахуванням інклюзивності. Піднято проблематику недостатнього розуміння сутності інклюзивного туризму в Україні, обумовленого як радянською спадщиною, так і недостатніми науковими, законодавчими та практичними напрацюваннями у даний час. Наголошено на ситуативному вирішенні інклюзивних питань та відсутності комплексного підходу щодо створення передумов для розвитку якісного інклюзивного обслуговування у різних сферах суспільного життя, у тому числі і в туристичній діяльності. На основі проведеного дослідження з метою забезпечення якісних трансформацій функціонування сфери гостинності та туризму на засадах інклюзивності запропоновано розробити комплексний підхід, залучивши представників різних сфер суспільного життя: державних структур, муніципалітету, комунальних державних служб, що відповідають за благоустрій міст, транспортних підприємств, закладів готельно-ресторанного бізнесу, закладів дозвілля та відпочинку, медичних та реабілітаційних центрів, навчальних та наукових установ, а також туристичних організацій.