Доступність міської інфраструктури у контексті зростання туристичної атракційності міста (кейс м. Харків на п. ХХІ ст). Ч. 1. Доступність вулиць

Abstract

Стаття є частиною ширшого дослідження, присвяченого аналізу формування доступної міської інфраструктури у місті Харків на початку XXI століття та впливу доступності на туристичну привабливість міста. Наразі увагу зосереджено на доступності міського вуличного простору для маломобільних груп населення. Окремо розглянуто взаємодію громадського сектору та міської влади у створенні інклюзивного середовища. Також висвітлено особливості комунікації міської влади з питань інклюзії. Дослідження було проведено у м. Харків протягом травня-серпня 2024 року і базується на комплексному підході, який включає аналіз офіційних публікацій, звітів громадських організацій, моніторингів доступності міської інфраструктури, а також власних спостережень та досвіду авторів. У статті проаналізовано основні недоліки в доступності міської інфраструктури Харкова, включаючи помилки у проєктуванні пандусів, бордюрів, тактильної розмітки, спеціально зроблених скосів на пішохідних переходах, а також розбіжності між офіційними звітами міської влади та фактичним станом інфраструктури. Проте виявлено й позитивні тенденції, такі як створення офіційної інтерактивної мапи доступності (на жаль, недоступної для незрячих), впровадження озвучених світлофорів і поступове вдосконалення комунікації міської влади з громадськістю (з 2024 року з публікацій міської влади остаточно зникає застаріла та образлива щодо людей з інвалідністю термінологія). Показово, що позитивні тенденції є наслідком співпраці міської влади та громадських організацій. Можна впевнено стверджувати, що процес формування доступного міського простору в Харкові потребує більш системного підходу, оскільки спорадичні дії не змінюють ситуацію у місті в цілому. Планується продовження результатів дослідження, зокрема доступність транспортної інфраструктури, житлового сектору культурної сфери.

The article is part of a broader study dedicated to analyzing the formation of accessible urban infrastructure in the city of Kharkiv at the beginning of the 21st century in the context of cities tourism attraction. The focus is on the accessibility of the urban street space. The interaction between the civic sector and city authorities in creating an inclusive environment is specifically examined. Additionally, the article highlights the features of the city authorities' communication on inclusion issues. The research was conducted in Kharkiv between May and August 2024 and is based on a comprehensive approach that includes an analysis of official publications, reports by civic organizations, accessibility monitoring of urban infrastructure, as well as the authors' own observations and experiences. The article analyzes the main shortcomings in the accessibility of Kharkiv's urban infrastructure, including errors in the design of ramps, curbs, tactile markings, specially designed pedestrian crossing slopes, and discrepancies between official reports by city authorities and the actual state of the infrastructure. However, positive trends were also identified, such as the creation of an official interactive accessibility map (unfortunately inaccessible to visually impaired individuals), the implementation of audible traffic lights, and the gradual improvement of city authorities' communication with the public. Starting in 2024, outdated and offensive terminology regarding people with disabilities has been entirely removed from the city authorities' publications. Significantly, these positive developments result from collaboration between the city authorities and civic organizations. It can be confidently stated that the process of forming an accessible urban space in Kharkiv requires a more systematic approach, as sporadic actions do not fundamentally change the situation in the city as a whole. The continuation of the research is planned, particularly focusing on the accessibility of transport infrastructure, the housing sector, and the cultural sphere.