Колізії сучасного законодавства щодо визначення авторства для об’єктів інтелектуальної власності, створених нейронними мережами

Abstract

Швидкий розвиток штучного інтелекту, зокрема нейронних мереж, ставить під питання традиційні підходи до захисту інтелектуальної власності. Здатність систем штучного інтелекту (далі ШІ) створювати оригінальні твори, винаходи та бренди викликає ряд юридичних дилем. Швидкий прогрес штучного інтелекту вимагає переосмислення традиційних правових норм щодо авторства, власності та захисту інтелектуальних продуктів. Виникнення творів, створених ШІ, підриває звичні уявлення про авторство і ставить під сумнів правові механізми захисту інновацій. Пошук відповідей вимагає делікатного балансування між стимулюванням інновацій та захистом прав творців. Дослідження в цій галузі зосереджені на аналізі ризиків та негативних наслідків розвитку ШІ для творчості людини, а також на впливі цих технологій на створення об’єктів інтелектуальної власності. Для дослідження економічних процесів, повʼязаних з впливом інтелектуальної діяльності нами був використаний діалектичний підхід. Це дозволило виявити взаємозвʼязки між інформаційними технологіями та правом. Для цього було застосовано комплексний набір методів, включаючи системний, функціональний і статистичний аналіз. Комплексне дослідження, засноване на діалектичному підході, дозволило нам виявити закономірності та тенденції в економіці знань. Проведене дослідження показало, що існуюче законодавство про авторське право, як правило, орієнтоване на захист прав фізичних осіб – авторів. Воно не містить чітких положень щодо визначення авторства для творів, створених штучним інтелектом. Це призводить до низки колізій. Для розуміння впливу штучного інтелекту на інтелектуальну власність здійснено аналіз, який включає в себе оцінку ризиків, дослідження потенційних негативних наслідків для творчості та прибутковості, а також детальне вивчення факторів, що можуть сприяти або перешкоджати розвитку ШІ в цій сфері

The rapid development of artificial intelligence, in particular neural networks, calls into question traditional approaches to the protection of intellectual property. The ability of AI systems to create original works, inventions and brands raises a number of legal dilemmas. The rapid progress of artificial intelligence requires a rethinking of traditional legal norms regarding authorship, ownership and protection of intellectual products. The emergence of works created by AI undermines the usual notions of authorship and calls into question the legal mechanisms for the protection of innovations. The search for answers requires a delicate balancing act between stimulating innovation and protecting the rights of creators. Research in this field is focused on the analysis of risks and negative consequences of the development of AI for human creativity, as well as on the impact of these technologies on the creation of intellectual property objects. A dialectical approach to study economic processes related to the influence of intellectual activitywas used, which allowed to discover the relationship between information technology and law. For this, a complex set of methods was applied, including system, functional and statistical analysis, modeling method. A comprehensive study based on a dialectical approach allowed us to identify patterns and trends in the knowledge economy. The conducted research showed that the existing legislation on copyright, as a rule, is focused on the protection of the rights of natural persons - authors. It does not contain clear provisions on the definition of authorship for works created by artificial intelligence. This leads to a series of collisions. To understand the impact of artificial intelligence on intellectual property, an analysis was carried out, which includes risk assessment, research on potential negative consequences for creativity and profitability, as well as a detailed study of factors that can promote or hinder the development of AI in this area