Науково-методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості територій

Abstract

Поглиблення міжнародної інтеграції й розширення економічного співробітництва призводить до посилення впливу зовнішніх чинників на соціально-економічний розвиток окремих країн, серед яких особливе місце займають інвестиції. Приплив іноземного капіталу полегшує вирішення багатьох проблем, що стоять перед країною-імпортером капіталу, тому залучення й ефективне включення іноземних інвестицій в систему чинників економічного зростання є найважливішим стратегічним й тактичним завданням будь- якої європейської країни. Стаття має на меті оцінити інвестиційну привабливість країн Північної Європи та ступінь зв’язку між її основними вимірами, визначивши для цього внутрішні та зовнішні чинники. Зовнішні чинники характеризуються здатністю країни залучати нові ресурси. У цьому контексті враховується відкритість економіки, ПІІ та кількість іноземних туристів. Внутрішні виміри включають п’ять груп індикаторів: соціально-економічні, інфраструктурні, інноваційно-дослідні, енергетичні ресурси та сільськогосподарські. На основі ентропійних методів було розроблено підхід до оцінювання ступеня зв’язку між основними вимірами інвестиційної привабливості. Країнами, які були предметами дослідження за період 2000–2021 років, були Фінляндія, Норвегія, Естонія, Литва та Латвія. Проаналізовані дані отримані зі Світового банку даних. Висновки показали, що найвищий ступінь зв’язку інтегрованої інвестиційної привабливості у 2010–2021 роках найбільш інвестиційно привабливими були Латвія та Естонія. У 2020 році найнижчу інтегральну оцінку мали Україна та Норвегія через пандемію Covid-19. Країни, які на сьогодні мають досить високі економічні показники та політичну стійкість (Фінляндія та Норвегія), не є ІП через перенасиченість ринку капіталу. Для України найбільш дестабілізуючими інвестиційну привабливість індикаторами були впровадження інновацій та проведення наукових досліджень. Кількість науковців з 2010 року до 2021 знизилась втричі, а кількість витрат на дослідження та розробку у співвідношенні до ВВП удвічі. Результати попарного та інтегрованого оцінювання координації та взаємозвʼязок між основними вимірами інвестиційної привабливості дозволив виявити як позитивні, так і негативні тенденції її зміни, обґрунтовуючи державну політику підвищення інвестиційної привабливості.

The deepening of international integration and the expansion of economic cooperation leads to the strengthening of the influence of external factors on the socio-economic development of individual countries among which investments occupy a special place. The inflow of foreign capital facilitates the solution of many problems faced by the country-importer of capital, therefore the attraction and effective inclusion of foreign investments in the system of factors of economic growth is the most important strategic and tactical task of any European country. The article aims to assess the investment attractiveness of Northern European countries and the degree of connection between its main dimensions, identifying internal and external factors for this. External factors are characterized by the countryʼs ability to attract new resources. In this context, the openness of the economy, FDI and the number of foreign tourists are taken into account. Internal dimensions include five groups of indicators: socio-economic, infrastructural, innovative and research, energy resources and agricultural. On the basis of entropy methods, an approach was developed to assess the degree of connection between the main dimensions of investment attractiveness. The countries that were the subjects of the study for the period 2000–2021 were Finland, Norway, Estonia, Lithuania and Latvia. The analyzed data were obtained from the World Data Bank. The conclusions showed that the highest degree of connection of integrated investment attractiveness in 2010–2021 was the most attractive for investment in Latvia and Estonia. In 2020, Ukraine and Norway had the lowest integrated score due to the Covid-19 pandemic. Countries that today have fairly high economic indicators and political stability (Finland and Norway) are not IPs due to the oversaturation of the capital market. For Ukraine, the most destabilizing indicators of investment attractiveness were the introduction of innovations and the conducting of scientific research. Thus, the number of scientists from 2010 to 2021 decreased by three times, and the amount of research and development expenditures in relation to GDP doubled. The results of the paired and integrated assessment of coordination and the relationship between the main dimensions of investment attractiveness allowed to reveal both positive and negative trends of its change, justifying the state policy of increasing investment attractiveness.