Цифрова підприємницька екосистема: суспільна значущість і ключові визначники

Abstract

Акцентовано увагу на дослідженні питання переходу від традиційних моделей ведення бізнесу до екосистем цифрової економіки, що сьогодні є базисом розбудови заможного суспільства. Визначено, що цифрова підприємницька екосистема – це динамічна мережа, учасники якої є взаємозалежними та взаємопов’язаними між собою у межах регіональних територіально- господарських систем. Доведено, що кожна екосистема є унікальною та поділяється на два види – екосистему рішень (створює або надає товари чи послуги, координуючи різних учасників ринку) та екосистему транзакцій (пов’язує незалежних виробників товарів або послуг з клієнтами через єдину платформу). Під час порівняльного аналізу цифрових підприємницьких екосистем з іншими формальними утвореннями, визначено, що екосистема взагалі може не потребувати обов’язкової територіальної спільності учасників на відміну від кластера та бізнес-інкубатора, а також є найбільш гнучкою та динамічною, забезпечує умови для створення та швидкого зростання учасників на основі посиленої їхньої взаємодії та застосуванні цифрових технологій. Виявлено, що у процесі створення нової динамічної моделі, а саме цифрової підприємницької екосистеми, слід враховувати каталізатори економічної діяльності: особливості фінансування підприємницької сфери; державні програми підтримання бізнесу; безоплатні тренінги із вивчення бізнесу; канали розповсюдження екосистемних досліджень і розробок; відкритість ринку; формування інноваційної, інформаційної, фінансової, логістичної, цифрової інфраструктури, а також дотримання культурних, соціальних та екологічних норм. Зазначено, що раціонально сформована цифрова підприємницька екосистема як домінуюча форма спільної економічної діяльності, дає можливість учасникам, а саме підприємствам чи окремим особам, бути адаптивними, мінімізовувати власні витрати, налагоджувати комунікацію зі споживачами, індивідуалізовувати взаємодію з контактними особами, оперативніше впроваджувати цінності своєї діяльності для населення – якісні нові продукти і послуги, розширювати базу споживачів, отримувати регуляторне, інфраструктурне й інноваційне підтримання з боку державних структур.

The article focuses on the study of the issue of transition from traditional business models. to ecosystems of the digital economy, which today is the basis of building a prosperous society. It was determined that the digital entrepreneurial ecosystem is a dynamic network, the participants of which are interdependent and interconnected within regional territorial economic systems. It has been proven that each ecosystem is unique and divided into two types - a solution ecosystem (which creates or provides goods or services by coordinating various market participants) and a transaction ecosystem (which connects independent producers of goods or services with customers through a single platform). During a comparative analysis of digital entrepreneurial ecosystems with other formal entities, it was determined that the ecosystem may not require a mandatory territorial community of participants, unlike a cluster and b usiness incubator, and is also the most flexible and dynamic, providing conditions for the creation and rapid growth participants based on their increased interaction and application of digital technologies. It was revealed that in the process of creating a new dynamic model, namely a digital entrepreneurial ecosystem, one should take into account the catalysts of economic activity: peculiarities of financing the entrepreneurial sphere; state business support programs; free business training; distribution channels of ecosystem research and development; openness of the market; formation of innovative, informational, financial, logistical, digital infrastructure, as well as compliance with cultural, social and environmental norms. It is noted that a rationally formed digital entrepreneurial ecosystem as a dominant form of joint economic activity enables participants, namely enterprises or individuals, to be adaptive, minimize their own costs, establish communication with consumers, individualize interaction with contact persons, more promptly implement the values of their activities for population - high-quality new products and services, expand the consumer base, receive regulatory, infrastructural and innovative support from state structures.