Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36923
Назва: Дослідження активності пшенично-житньої закваски з вмістом базиліку у технології виробництва хліба
Інші назви: Study of basil-added wheat-rye fermentation starter in bread making technology
Автори: Хмеляр, Антон Богданович
Khmelyar, Anton
Приналежність: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, вул. Руська 56, Тернопіль, Тернопільська область, 46001
Бібліографічний опис: Хмеляр А. Б. Дослідження активності пшенично-житньої закваски з вмістом базиліку у технології виробництва хліба : дипломна робота магістра за спеціальністю „181 — харчові технології“ / А. Б. Хмеляр. — Тернопіль : ТНТУ, 2021. — 78 с.
Bibliographic description: Khmelyar A.B. Study of basil-added wheat-rye fermentation starter in bread making technology : master's thesis in specialty „181 — “food technology” / A.B. Khmelyar. — Ternopil : TNTU, 2021. — 78 p.
Дата публікації: 2021
Дата внесення: 28-гру-2021
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Науковий керівник: Кухтин, Микола Дмитрович
Kukhtyn, Mykola
Члени комітету: Кравець, Олег Ігорович
Krаvets, Oleg
УДК: 664
Теми: 181
харчові технології
борошно пшеничне та житнє обдирне
спонтанна закваска
тісто
базилік
хліб
wheat and rye flour
spontaneous leaven
dough
basil
bread
Кількість сторінок: 78
Короткий огляд (реферат): Метою роботи було визначити вплив насіння базиліку на активність житньо-пшеничної закваски в технології її оновлення та дослідити фізико-хімічні, органолептичні показники тіста в процесі бродіння та якість хліба. Методи дослідження: органолептичні, спостереження, фізико-хімічні, біохімічні, статистичні. Встановлено, що під час введення насіння базиліку у склад спонтанних заквасок в кількості від 1,5 до 3,0 % скорочується час оновлення закваски (в середньому на одну – дві доби) і пришвидшується наростання кислотності, яка є результатом розвитку власної мікробіоти. Виявлено, що із збільшенням кількості насіння базиліку у спонтанній густій заквасці її вологість збільшується, в середньому на 2 % при додаванні 3 % базиліку. Також виявлено доцільність додавання насіння базиліку (2,0 %) у технологію виробництва спонтанної закваски, так як час спливання кульки після п’ятої стадії оновлення був на 8 хв менший, порівняно з контрольним зразком закваски. Встановлено, що додавання базиліку прискорює розвиток і біохімічну активність мікробіоти закваски, внаслідок чого виробляється більше ферментів класу редуктаз, які в 1,5 раза швидше, ніж у контрольному зразку. відновлюють метиленовий синій. Виявлено, посилення кислотоутворюючої здатності молочнокислої мікрофлори у тісті (0,5 – 1,0 град), яке виготовлене на спонтанній заквасці з добавкою насіння базиліку у порівнянні з тістом без жодних фітодобавок. Запропоновано для виготовлення житньо- пшеничної спонтанної закваски додавати у її склад насіння базиліку для посилення біохімічних і мікробіологічних процесів..
The aim of the work was to determine the influence of basil seeds on the activity of rye-wheat leaven in the technology of its renewal and to investigate the physicochemical, organoleptic characteristics of the dough during fermentation and the quality of bread. Research methods: organoleptic, observation, physicochemical, biochemical, statistical. It was found that the introduction of basil seeds in the composition of spontaneous leave in the amount of 1.5 to 3.0% reduces the time of leaven renewal (on average by one - two days) and accelerates the increase in acidity, which is the result of the development of its own microbiota. It was found that with increasing the number of basil seeds in spontaneous thick leaven, its humidity increases by an average of 2% with the addition of 3% basil. It was also found appropriate to add basil seeds (2.0%) to the technology of production of spontaneous leaven, as the time of emergence of the ball after the fifth stage of renewal was 8 minutes less compared to the control sample of leaven. It was found that the addition of basil accelerates the development and biochemical activity of the yeast microbiota, resulting in the production of more enzymes of the reductase class, which are 1.5 times faster than in the control sample. restore methylene blue. It was found that the strengthening of the acid-forming ability of lactic acid microflora in the dough (0.5 - 1.0 deg), which is made on spontaneous leaven with the addition of basil seeds in comparison with the dough without any phytonutrients. It is proposed to add basil seeds to the production of rye-wheat spontaneous leaven to enhance biochemical and microbiological processes.
Зміст: Реферат Вступ 1 Огляд літератури 1.1 Технологічні основи приготування хліба в контексті історичного аспекту 1.2 Складові інгредієнти базової формули хліба Технологія приготування хліба 1.3 1.3.1 Функції замішування 1.3.2 Ферментація тіста 1.3.3 Зміни в тісті під час технології випікання 1.4 Вплив фітодобавок на властивості тіста і хліба 1.5 Використання ефірних олій для підвищення антиоксидантної активності хліба 1.5.1 Аналізи, пов'язані з перекисним окисленням ліпідів 1.6 Висновки з огляду літературних джерел 2 Матеріали і методи досліджень 2.1 Фізико-хімічні методи дослідження 2.2 Статистичні методи 3 Результати досліджень та їх обговорення 3.1 Актуальність використання заквасок у технології виробництва хліба 3.2 Дослідження сировини для виробництва закваски і житньо- пшеничного хліба 3.3 Технологія приготування та фізико-хімічна і мікробіологічна оцінка активності закваски 3.4 Дослідження технологічних та фізико-хімічних властивостей тіста виготовленого на спонтанній житньо-пшеничній заквасці з базиліком 3.5 Характеристика готових виробів виготовлених на спонтанній заквасці з базилікм Висновки і пропозиції виробництву 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини 4.2 Захист підприємств харчової промисловості від пожеж Список використаних джерел Додатки
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36923
Власник авторського права: © Хмеляр А.Б., 2021
Перелік літератури: 1. Cauvain, S.P., 2001. “Breadmaking”. In (Eds. Gavin Owens), Cereals processing technology CRC press Boca Raton Boston New York Washington, DC. 2. Арсеньєва, Лариса Юріївна. Наукове обгрунтування та розроблення технології функціональних хлібобулочних виробів з рослинними білками та мікронутрієнтами: дис. на здобуття вченого ступеня д-ра техн. наук: 05.18.01 / Л. Ю." Арсеньєва ; НУХТ. - К„ 2007. - 402 с. 3. Cauvain, S.P. and Young, L.S., 2006. “The Chorleywood Bread Process” Eds. Cauvain, S.P. and Young, L.S, CRC Press Boca Raton Boston New York Washington DC. pp. 24-39. 4. Karpyk, G., Kukhtyn, M., Selskyi, V., Nazarko, I., Pokotylo, O., & Haidamaka, M. (2021). Research of technological properties of bread made with the addition of beet kvass. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Food Technologies, 23(95), 3–7. 5. Hoseney, R.C. and Chen, W.Z., 1994. “Adhesion testing apparatus and method for flowable materials such as wheat dough”. U.S. Patent 5,280. 6. Cauvain, S.P., 2003. “Breadmaking-an overview”. In (Eds. S.P. Cauvain), Bread making-Improving quality. CRC press Boca Raton Boston New York Washington, DC. 7. Hoseney, R.C., 1994. “Principles of Cereal Science and Technology”. Second Edition. Published by the American Association of Cereal Chemists, Inc. St. Paul, Minnesota, USA. 8. Евелева В.В. (1998). Использование лактата кальция в хлебобулочных изделиях. Хлебопечение России, 4, 19–20. 9. Никифорова Т.А. (1999). Применение молочной кислоты. Пищевая промышленность, 1, 30–31. 10. Cauvain, S., Bread Making: Improving Quality (2003). Woodhead Publ. Ltd., Cambridge, U.K., 608 pp., 66 11. Rehman, S.U., Paterson, A., and Piggott, J.R., (2006). Flavour in sourdough breads: A review. Trends Food Sci. Techol., 17, 557–566, 12. Dhillon, G.K. (2016). "Synergistic effect of spices and herbs on rheological and bread making properties of wheat flour." Journal of Pure and Applied Microbiology, 10 (2), 1099. 13. Makinde, F. M, Akinoso, R. (2014). Physical, nutritional and sensory qualities of bread samples made with wheat and black sesame (Sesamum indicum Linn) flours. International Food Research Journal; Selangor, 21 (4), 1635−1640. 14. Das, L., Raychaudhuri, U. & Chakraborty, R. (2012). Supplementation of common white bread by coriander leaf powder. Food Sci Biotechnol., 21, 425–433. 15. Shfali Dhingra, Sudesh Jood. (2002). Organoleptic and nutritional evaluation of wheat breads supplemented with soybean and barley flour. Food Chemistry, 77(4), 479−488. 16. Hooda, S., & Jood, S. (2003). Physicochemical, rheological, and organoleptic characteristics of wheat-fenugreek supplemented blends. Die Nahrung, 47(4), 265–268. 17. Raba D.N. (2007). Antioxidant Capacity and Polyphenols Content for Garlic and Basil Flavored Bread. Journal of Agroalimentary Processes and Technologies, XIII, 1, 163-168. 18. Mubarak A. E. (2001). Chemical, nutritional and sensory properties of bread supplemented with lupin seed (Lupinus albus) products. Die Nahrung, 45(4), 241–245. 19. Савченко О., Калініченко Ю. (2019). Технологія виготовлення житньо-пшеничного хліба на заквасках із використанням базиліку. Технічні науки та технології, 4 (18), 183−191. 20. Іоргачова К. Г., Лебеденко Т. Є. Хлібобулочні вироби оздоровчого призначення з використанням фітодобавок. Kиїв: Прес, 2015. 464 с. 21. Хмеляр А., Кухтин М. Дослідження активності житньо-пшеничної закваски з екстрактом базиліку. Збірник тез конференції, Тернопіль, Терн. націон. техн. ун-т ім. І. Пулюя – та ін., 2021, Травень 20-21, С. 30 67 22. Benzie I.F.F., Strain, L. (1996). Ferric reducing ability of plasma (FRAP) as a measure of antioxidant power: The FRAP assay. Analytical Biochemistry, 239, 70- 76. 23. Facino, R.M., Carini, M., Aldini, G., Berti, F., Rossoni, G., Bombardelli, E., Morazzoni, P. (1999). Diet enriched with procyanidins enhances antioxidant activity and reduces myocardial post-ischaemic damage in rats. Life Sci., 64(8), 627- 642. 24. Costin, I., Segal, R. (1999). Alimente functionale. Editura Academica Dragsted, L.O. (2003). Antioxidant actions of polyphenols in humans. Int J Vitam Nutr Res. 73(2), 112-119. 25. Tahreem Israr, Allah Rakha, Summer Rashid, Aamir Shehzad, Waqas Ahmed, Muhammad Sohail. (2016). Effect of Basil Seed Gum on Physico-Chemical and Rheological Properties of Bread. Journal of Food Processing and Preservation provides, 9, 1334-1340. 26. Miguel, M.G. (2010). Antioxidant activity of medicinal and aromatic plants. J. Flavour Fragr., 25, 291-312. 27. Tavares, A.C.; Gonçalves, M.J.; Cruz, M.T.; Cavaleiro, C.; Lopes, M.C.; Canhoto, J.; Salgueiro, L.R. (2010). Essential oils from Distichoselinum tenuifolium: chemical composition, cytotoxicity, antifungal and anti-inflammatory properties. J. Ethnopharmacol., 130, 593-598. 28. Челябієва, В., Соседова, К. (2018). Використання заквасок спонтанного бродіння та борошна бобових культур у виробництві хліба Технічні науки та технології, 3 (13), 251-257. 29. Батурина, Н. А. (2012). Влияние добавок муки бобовых культур на потребительские свойства и пищевую ценность пшеничного хлеба, Индустрия хлебопечения, 4(13), 38-41. 30. Пшенишнюк, Г. Ф., Павловський, С. М.,. Ковпак, Ю. С. (2011). Закваски спонтанного бродіння в технології житнього хліба. Наукові праці ОНАХТ, 40 (1), 141-145. 68 31. Пономарева, Е. И., Алехина, Н. Н., Журавлев, А. А., Журавлева И. А. (2013). Исследование изменения кислотности в закваске спонтанного брожения. Вестник ВГУИТ, 13 (3), 82-84. 32. Сильчук, Т. А., Дробот, В. І. (2017). Дослідження біотехнологічних властивостей тістових напівфабрикатів. Наукові праці НУХТ, 23 (1), 211–215. 33. Легков, И. С., Кусова, И. У., Дубцов, Г. Г. (2010). Использование заквасок спонтанного брожения при производстве ржаного хлеба. Кондитерское и хлебопекарное производство, 3-4, 24-25. 34. Батурина, Н. А., Музалевская, Р. С., Пашкевич, Л. А. (2013). Потребительские свойства и пищевая ценность пшеничного хлеба с добавками муки бобовых культур. Вестник Орел ГИЭТ, 1 (23), 153-159. 35. Gerez, C. L., Torino, M. I., Rollán, G. and Font de Valdez, G. (2009). Prevention of bread mold spoilage by using lactic acid bacteria with antifungal properties. Food Control, 20(2), 144-148. 36. Cheliabiieva, V., & Sosedova, E. (2018). Using of leavenof spontaneous fermentation and of flour leguminous in bread production. Technical sciences and technologies, 3(13), 251-257. 37. Karpyk, H. V. (2016). Metodychni vkazivky do vykonannia laboratornykh robit z dystsypliny “Zahalni tekhnolohii kharchovykh vyrobnytstv” dlia studentiv vsikh form navchannia zanapriamom pidhotovky 6.051701 “Kharchovi tekhnolohii ta inzheneriia”, spetsialnisti 181 “Kharchovi tekhnolohii”. Ternopil: TNTU imeni Ivana Puliuia (in Ukrainian). 38. Drobot, V. I., & Sylchuk, T. A. (2016). Vykorystannia zakvasky spontannoho brodinnia pry vyrobnytstvi zhytno-pshenychnoho khliba [Using spontaneous fermentation sourdough in the production of rye-wheat bread]. Naukovi pratsi NUXT – Scientific works of NUFT, 22(1), 180-184 (in Ukrainian) 39. Hrushkovska, A. О., Danylenko, S. Н., Kryzhska, T. А., & Khonkiv, M. О. (2019). Appplication of lactic acid bacteria on the indicators of rye source. Scientific notes of TNU named after VI Vernadsky, 30(69),92-97. 69 40. Kukhtyn, M., Vichko, O., Horyuk, Y., Shved, O., &Novikov, V. (2018). Some probiotic characteristics of a fermented milk product based on microbiota of “Tibetan kefir grains” cultivated in Ukrainian household. Journal of Food Science and Technology, 55(1), 252-257. 41. Mayda, N., Özkök, A., & EcemBayram, N. (2020). Bee bread and bee pollen of different plant sources: determination of phenolic content, antioxidant activity, fatty acid and element profiles. Food Measure, 14, 1795-1809. 42. Pashova, N. V., Voloshchuk, H. I., Hrehirchak, N. M., & Karpyk H. V. (2018). Vplyv boroshna znezhyrenoho nasinnia oliinykh kultur ta poroshku topinambura na yakist ta bezpechnist zhytnoho khliba [Effect of defatted flour of oilseeds and topinambur flour on rye bread quality and safety]. Prodovolchi resursy, 11, 139-147 (in Ukrainian). 43. Mis, A., Nawrocka, А., & Dziki, D. (2017). Behaviour of Dietary Fibre Supplements During Bread DoughDevelopment Evaluated Using Novel Farinograph Curve Analysis. Food Bioprocess Technology, 10, 1031-1041. 44. Stabnikova, O., Antoniuk, M., & Stabnikov, V. (2019). Ukrainian Dietary Bread with Selenium-Enriched Soya Malt. Plant Foods for Human Nutrition, 74, 157-163. 45. Yazar, G., & Tavman, S. (2012). Functional and Technological aspects of sourdough fermentation with lactobacillus sanfranciscensis. Food Eng Rev, 4, 171- 190. 46. Чижикова, О. Г. (2009). Разработка хлебобулочных изделий с применением стевии. Вестник ТГЭУ, 4, 79-88. 47. Сорокопуд, А. Ф., Иванов, П. П. (2002). Исследование физико- химических свойств водных и водно-спиртовых экстрактов ирги и шиповника. Химия растительного сырья, 2, 111-116. 48. Мікробіологія молока і молочних продуктів / О. Бергілевич, В. Касянчук, І. В., Власенко, М. Кухтин // Суми: Університетська книга, 2010. 205 с. 70 49. Мікробіологія харчових виробництв [Текст] : навч. посіб. / Л. В. Капрельянц, Л. М. Пилипенко, А. В. Єгорова та ін. - Херсон : Видавець ФОП Грінь Д.С., 2016. 478 с. 50. Грегірчак Н. М. Мікробіологія харчових виробництв: Лабораторний практикум. – К.: НУХТ, 2009. – 302 с. 51. Рыкова Л. И., Черняева М. И. Основы микробиологического контроля консервного производства. М.: «Пищевая промышленность», 1997. – 398 с. 52. Соломон А.М., Казмірук Н.М., Тузова С.Д. Мікробіологія харчових виробництв: навчальний посібник для студентів напряму підготовки «Харчові технології». Вінниця: РВВ ВНАУ, 2020. 312 с. 53. Мікробіологія, санітарія і гігієна виробництв з основами HACCP : лаб. практикум / Н. М. Грегірчак, С. М. Тетеріна, Т. М. Нечипор. К.: НУХТ, 274 с. 54. Технологія борошняних кондитерських і хлібобулочних виробів [Текст] : навч. посіб. / О. Самохвалова, З. Кучерук, Г. Лисюк та ін.; Суми : Університетська книга, 2019. 464 с. 55. Хлібопекарські дріжджі: їх ознаки, властивості, застосування. [Режим доступу]. https://ukrbukva.net/100677-Hlebopekarnye-drozhzhi-ih-priznaki-svoiystva- primenenie.html 56. Матвеева, И. В., Белявская И. Г. Пищевые добавки и хлебопекарные улучшители в производстве мучных изделий. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва, 2000. 118 с. 57. Тазова, З. Т. (2007). Влияние растительных БАД на качество и пищевую ценность хлебобулочных изделий. Известия ВУЗов. Пищевая технология, 1, 98-100. 58. Красина, И. Б., Безуглая, И. Н., Нерсесьян, В. В., Жестовская, И. В. (2006). Обогащение мучных кондитерских изделий фитодобавками. Известия ВУЗов. Пищевая технология, 2-3, 61-62. 71 59. Казанская, Л.М., Логинова, И.М., Левандо, Л.К. (1971). Влияние некоторых органических кислот на физические свойства теста и качество пшеничного хлеба. Труды ВНИИХПа, ХІІ, 66-71. 60. Бакулина, О.Н., Диденко, В.М. (2003). Лактилат – улучшитель для мучных изделий. Пищевая промышленность, 3, 70-71. 61. Грушковська, А.О., Даниленко, С.Г., Крижська, Т.А., Хоньків, М.О. (2019). Вплив молочнокислих бактерій на показники житньої закваски. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: технічні науки, 30 (69), 2, 4, 92- 97. 62. Rollan, G., Geres, C., Dallagnol, A., Torino, M., Font, G. (2010). Uplate in bread fermentation by lactic acid bacteria. Current rescarch, technology and education, topics in applied microbiology andbmicrobial biotechnology, 8, 1168- 1174. 63. Матвеєва, І.В. (2000). Мікроінгредієнти і якість хліба. Харчові інгредієнти. Сировина і добавки, 1. С. 28–31. 64. Хімічний та мікробіологічний аналіз харчової продукції: навч. посібник / І. М. Кобаса, Л. М. Чебан, М. М. Воробець, В. Г. Юкало, М. Д. Кухтин. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича, 2014. – 196 с. 65. Кусова, И. У. (2009). Закваски при производства ржаного хлеба. Кондитерськое хлебопекарськое производство, 9, 24-26. 66. Афанасьева, О.В. Микробиологический контроль хлебопекарного производства. Москва : Пищевая промишленность. 1976. 142 с. 67. Лабораторний практикум з технології хлібопекарного та макаронного виробництва: навч. посібник / В.І. Дробот, Л.Ю. Арсеньєва. Білик Л.Ю. та інші. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 341с. 68. ГОСТ 21094-75. Хлеб и хлебобулочные изделия. Метод определения влаги / Борошно та хлібобулочні вироби: Довідник: У 2 т. - Львів: НЦ «Леонорм», 2000. -Т.2. - С. 213-215. 72 69. Хлебобулочные изделия. Метод определения кислот ности : ГОСТ 5670-96. - [Введ. 01.01.99] // Борошно та хлібобулочні вироби. Нормативні документи довідник у 2 т. / За заг. ред. В. Л. Іванова. - Львів : Леонорм, 2000. - Т.2. - С. 228-232. 70. Хлеб и хлебобулочные изделия. Правила приемки, методы отбора образцов, методы определения органолептических показателей и массы изделий : ГОСТ 5667-65. - [Введ. 01.01.66] // Борошно та хлібобулочні вироби. Нормативні документи : Довідник : У 2 т. / За заг. ред. В. Л. Іванова. - Львів : Леонорм, 2000. -Т.2.-С. 213-216. 71. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. – К., 2001. – 190 с. 72. Сапронов Ю. Г. Безпека життєдіяльності – М. Видавничий центр «Академія», 2006. – 118 с. 73. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона Навчальний посібник / За ред. полковника B.C. Франчука - 2 ге вид., доп - Львів, Афіша,-2001. – 336с. 74. Безпека життєдіяльності. Є.П. Желібо, К.: Каравела, 2005. – 344 с.
Тип вмісту: Master Thesis
Розташовується у зібраннях:181 — харчові технології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
avtorska dovidka_Khmelyar.docАвторська довідка51,5 kBMicrosoft WordПереглянути/відкрити
dyplom_Khmelyar.pdfДипломна робота1,55 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора