Пенсійна реформа у Франції як баланс між адекватністю та стабільністю

Abstract

Проведено аналіз основних аспектів та проблем щодо реформування пенсійної системи Франції. Більшість держав-учасниць були змушені переглянути свою систему через кризу коронавірусу, принаймні провести її тимчасові корективи. З огляду на старіння населення Європи, зниження рівня народжуваності та збільшення тривалості життя, пов’язане з цим зростання коефіцієнта залежності від похилого віку створює напруження для недофінансованих пенсійних систем із визначеними виплатами. Цей неявний пенсійний борг має важливі макроекономічні наслідки. У Франції структура пенсійної системи передбачає існування солідарного складника, професійних пенсійних схем, а також – особистих (які у цій країні не є популярними). Інколи спостерігаються суттєві відмінності в пенсійних виплатах між працівниками державного та приватного секторів із однаковими заробітками, хоча у порівнянні з багатьма іншими країнамичленами ЄС, така різниця є набагато нижча. Починаючи з 1 липня 2017 р. у Франції так і не було впроваджено нових пенсійних реформ, оскільки запропонований урядом та президентом Макроном проект отримав значний спротив як профспілок, так і значної частини населення, оскільки створення т.з. «універсальної пенсійної схеми» передбачає суттєве скорочення прав майбутніх пенсіонерів. У загальному, вибір обмежувальних правил, що відображають тенденції у заробітній платі, зайнятості й тривалості життя, є критично важливим для належного управління оновленою системою. Збереження пенсійної системи Франції вже у найближчій перспективі передбачає збільшення пенсійного віку або продовження страхового стажу для отримання пенсійних виплат у повному розмірі. Пропонована урядом та президентом реформа більше спрямовується на досягнення довготермінової фінансової стійкості пенсійної системи. Що ж до адекватності пенсійних виплат, то для окремих категорій громадян вона навпаки може знизитись. За допомогою результатів наукових досліджень вказується на необхідність застосування відкоригованої стратегії подальших реформ у порівнянні з їх первинними варіантами.

In this paper the authors analyze the main aspects and problems of reforming the French pension system. Most EU member states have been forced to review their system due to the coronavirus crisis, at least to make temporary adjustments. Given European aging population, declining birth rates and increased life expectancy, the associated increase in the age dependency ratio is creating tensions for underfunded defined benefit pension systems. This implicit pension debt has important macroeconomic implications. In France, the structure of the pension system provides for the existence of solidarity component, occupational pension schemes, as well as personal (which are not popular in this country). Sometimes there are significant differences in pension benefits between public and private sector workers with the same earnings, although this difference is much lower than in many other EU member states. Starting from July 1, 2017, no new pension reforms have been implemented in France, as the project proposed by the government and President Macron has received significant opposition from both trade unions and a large part of the population, as the creation of the so-called “Universal pension scheme” provides significant reduction in the rights of future retirees. In general, the choice of restrictive rules that reflect trends in wages, employment and life expectancy is critical for the proper updated system management. Preservation of the French pension system in the near future provides the increase in retirement age or extension of insurance to receive full pension benefits. The results of scientific research indicate the need to apply the adjusted strategy for further reforms, compared to their original versions. The reform proposed by the government and the president is aimed mostly at achieving long-term financial stability of the pension system. As for the adequacy of pension benefits, for some categories of citizens it can be decreased. Therefore, the reform envisages new configurations between the financial stability of the pension system along with ensuring the adequacy of the pension benefits amount.