Теоретичні підходи до ревіталізації постпромислових територій

Abstract

Розглянуто сучасні підходи до визначення ревіталізації, появу та розвиток поняття та актуалізацію процесів ревіталізації в ХХІ столітті. Опрацювання наукових джерел дало змогу сформувати визначення ревіталізації як процесу, що зініційований та координується місцевою владою з прив’язкою до конкретної території, що зазнала явищ деградації з низки причин, та який стимулює й реалізує значні заходи з покращення життя місцевої громади на засадах сталого розвитку. На прикладі світового досвіду індустріальних перетворень вказано на передумови запровадження програм ревіталізації: економічні – з метою збільшення інвестиційної привабливості територій; соціальні – з метою покращення житлових умов робітників; інфраструктурних – з метою вдосконалення комунікацій і транспортних рішень у межах міста. Залежно від конкретних проблем та потреб територій використовувалися методи ремонту, модернізації, оновлення, реконструкції. Застосовувались інструменти викупу приватної власності державою, націоналізація майна, створення державноприватного партнерства. Залежно від історичного періоду в Європі та Америці ревіталізація відбувалася на основі концепцій модернізації, нарощування вартості майна, холістичного підходу, джентрифікації та розумного зростання. Негативною спадщиною Радянського Союзу для України залишаються монофункціональні міста й житлова нерухомість низької якості. Наголошено на активній ролі міжнародних організацій та міждержавних програм у формуванні стратегічного бачення ревіталізації та акумуляції фінансових ресурсів для її здійснення. Окреслено основні складові та якісні ознаки ревіталізації, що виділяють її на тлі інших політик місцевого чи регіонального розвитку. Це – врахування минулого досвіду, культурних особливостей та ціннісних орієнтацій громади, що проживає на означеній території. Сучасні програми ревіталізації міських просторів повинні включати тристоронні консультації місцевої влади, бізнесу та громадськості з метою широкого обговорення проблем і вибору оптимального варіанта майбутнього відновлення територій.

Modern approaches to the definition of revitalization, the emergence and development of the concept and actualization of revitalization processes in the 21st century are considered in this paper. The processing of scientific sources make it possible to define revitalization as a process initiated and coordinated by local authorities with reference to the specific area degraded by a number of reasons, and which stimulates and implements significant measures to improve local community life on the principles of sustainable development. On the example of the world industrial transformations experience the preconditions of revitalization programs introduction are given – the economic one, aimed at the increase of territories investment attractiveness; the social one – focused on the improvement of workers living conditions; the infrastructure precondition – in order to improve communications and transport solutions within the city. Depending on the specific problems and needs of the territories, methods of repair, modernization, renewal, reconstruction are used; instruments of private property redemption by the state, property nationalization, creation of public-private partnership are used. Depending on the historical period, in Europe and America revitalization took place on the basis of the concepts of modernization, increase of property value, holistic approach, gentrification and reasonable growth. Monofunctional cities and low-quality residential real estate remain the negative heritage of the Soviet Union for Ukraine. The active role of international organizations and interstate programs in the formation of strategic vision of revitalization and accumulation of financial resources for its implementation is emphasized. The main revitalization components and qualitative features distinguishing it from other local or regional development policies are outlined – it is the consideration of the past experience, cultural peculiarities and values of the community living in the given area. Modern urban revitalization programs should include tripartite consultations with local authorities, businesses and public focused on broad problems discussion and selection of the best option for future redevelopment