Empreu aquest identificador per citar o enllaçar aquest ítem: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53196
Registre complet de metadades
Camp DCValorLengua/Idioma
dc.contributor.advisorЧорна, Ірина Михайлівна-
dc.contributor.advisorChorna, Iryna-
dc.contributor.authorРозборська, Катерина Володимирівна-
dc.contributor.authorRozborska, Kateryna-
dc.date.accessioned2026-07-06T11:09:14Z-
dc.date.available2026-07-06T11:09:14Z-
dc.date.issued2026-06-22-
dc.date.submitted2026-06-22-
dc.identifier.urihttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53196-
dc.descriptionУ кваліфікаційній роботі проведено теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження взаємозв’язку типу темпераменту з комунікативними та організаторськими схильностями підлітків, що уможливило такі висновки. 1. Встановлено, що темперамент є однією з базових індивідуально- психологічних характеристик особистості, яка визначає динамічний бік її психічної діяльності, поведінки, емоційного реагування, темпу активності та способів пристосування людини до різних умов життя. У психологічній науці темперамент розглядається як відносно стійка система природно зумовлених властивостей, що впливають на форму прояву поведінки. Значення темпераменту у структурі індивідуально-психологічних особливостей полягає в тому, що він позначається на стилі діяльності, характері спілкування, емоційній виразності, працездатності, реакції на труднощі та способах саморегуляції. Водночас темперамент не визначає напряму особливості розвитку особистості, оскільки його прояви змінюються під впливом виховання, соціального досвіду, навчання, умов діяльності та свідомої роботи людини над собою. 2. Порівняльна характеристика основних теорій темпераменту дала змогу простежити еволюцію наукових уявлень про цей феномен – від античних гуморальних пояснень до сучасних психофізіологічних і диференційно- психологічних підходів. Зокрема, гуморальна теорія Гіппократа – Галена пояснювала темперамент через співвідношення тілесних рідин; філософсько- психологічні підходи намагалися описати психологічну своєрідність різних типів; фізіологічна концепція І. Павлова пов’язала темперамент із властивостями нервової системи; конституційні теорії Е. Кречмера та У. Шелдона шукали його зв’язок із тілобудовою. У сучасному розумінні класичні типи темпераменту – сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолійний – розглядаються як узагальнені моделі динамічної організації поведінки. Так, сангвінічний тип характеризується рухливістю, товариськістю та адаптивністю; холеричний тип – енергійністю, імпульсивністю й ініціативністю; флегматичний темперамент – 77 урівноваженістю, сталістю та послідовністю; меланхолійний – із чутливістю, вразливістю й глибиною переживань. 3. Розкрито особливості розвитку комунікативних та організаторських схильностей у підлітковому віці. Підлітковий вік характеризується інтенсивним розвитком самосвідомості, емоційної сфери, потреби у самоствердженні, прагненням до самостійності, зростанням значущості ровесників, дружби, групового статусу та визнання в колективі однолітків. Комунікативні схильності забезпечують здатність підлітка встановлювати контакти, підтримувати взаєморозуміння, будувати дружні стосунки, долати непорозуміння, а також адаптуватися в групі. Організаторські схильності пов’язані з ініціативністю, відповідальністю, умінням координувати спільну діяльність, впливати на групові процеси та проявляти лідерські якості. Визначено, що вказані схильності розвиваються не ізольовано, а в реальній системі міжособистісних відносин, навчальної діяльності, групової взаємодії та соціального досвіду підлітка. 3. Досліджено взаємозв’язок між типом темпераменту і комунікативними й організаторськими схильностями підлітків, сформовано діагностичний комплекс, який передбачав визначення типу темпераменту, рівня комунікативних і організаторських схильностей, а також кількісну й якісну інтерпретацію отриманих результатів. Аналіз емпіричних даних засвідчив, що індивідуально- типологічні особливості підлітків можуть позначатися на характері їх соціальної активності, готовності до спілкування, легкості встановлення контактів, а також ініціативності, здатності до взаємодії з ровесниками та організації спільної діяльності. Водночас комунікативні й організаторські схильності підлітків не зумовлюються лише типом темпераменту, оскільки важливу роль відіграють також самооцінка, рівень саморегуляції, соціальний досвід, стиль виховання, становище в групі та загальний психологічний клімат освітнього середовища. 4. Розроблено методичні рекомендації та тренінгові заняття, спрямовані на розвиток комунікативних, організаторських і лідерських здібностей підлітків в освітньому середовищі. Тренінг розвитку комунікативних здібностей підлітків орієнтований на формування навичок ефективного спілкування, активного 78 слухання, емоційного самовираження, довіри, відкритості, емпатії, подолання бар’єрів у взаємодії та конструктивного розв’язання конфліктів. Тренінгове заняття з розвитку організаторських і лідерських здібностей спрямоване на формування ініціативності, відповідальності, самостійності підлітків, здатності працювати в команді, приймати рішення, презентувати власну позицію та координувати спільну діяльність. Запропоновані форми роботи можуть бути використані психологами, класними керівниками та педагогами для підтримки соціальної активності підлітків, покращення міжособистісної взаємодії, розвитку позитивного статусу в групі та профілактики комунікативних труднощів. 5. Окреслено основні аспекти безпеки життєдіяльності, охорони праці та професійної безпеки психолога в закладі освіти під час роботи з підлітками. Визначено, що діяльність психолога має здійснюватися з дотриманням етичних норм, принципів конфіденційності, добровільності участі, недопущення психологічного тиску, поваги до особистості дитини та врахування її вікових особливостей. Особливого значення набуває створення безпечного простору під час психодіагностики, консультування, тренінгової та корекційно-розвивальної роботи, оскільки підлітки є чутливими до оцінювання, групового впливу, критики та ситуацій емоційного напруження. Безпечна професійна діяльність психолога передбачає дотримання вимог охорони праці, належну організацію робочого простору, профілактику професійного перевантаження, відповідальне ставлення до психоемоційного стану всіх учасників освітнього процесу. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у глибшому вивченні впливу окремих типів темпераменту на розвиток комунікативних, організаторських і лідерських здібностей підлітків з урахуванням статі, віку, соціального статусу в групі та особливостей освітнього середовищаuk_UA
dc.description.abstractУ кваліфікаційній роботі досліджено взаємозв'язок типу темпераменту та комунікативних і організаторських схильностей особистості. Визначено теоретичні підходи до вивчення темпераменту, комунікативних та організаторських здібностей. Проведено емпіричне дослідження з використанням«Методику експрес-діагностики типу темпераменту» М. В. Левченко та методики КОС розроблену Б.А. Федоришиним. Встановлено особливості зв'язку між типами темпераменту та рівнем розвитку комунікативних і організаторських схильностей. Отримані результати можуть бути використані в практиці психологічного консультування та професійної орієнтації.uk_UA
dc.description.abstractThe qualification work investigated the relationship between temperament type and communicative and organizational tendencies of the individual. Theoretical approaches to the study of temperament, communicative and organizational abilities were determined. An empirical study was conducted using the "Methodology of Express Diagnostics of Temperament Type" by M. V. Levchenko and the KOS methodology developed by B. A. Fedoryshin. The features of the relationship between temperament types and the level of development of communicative and organizational tendencies were established. The results obtained can be used in the practice of psychological counseling and professional orientationuk_UA
dc.description.tableofcontentsВСТУП 4 РОЗДІЛ I. АНАЛІЗ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ 9 1.1. Аналіз дослідження темпераменту в психології 9 1.2.Порівняльна характеристика теорій темпераменту та характеристика його типів 18 1.3. Особливості розвитку комунікативних та організаторських схильностей в підлітковому віці 29 Висновок до розділу І 38 РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ТИПОМ ТЕМПЕРАМЕНТУ І КОМУНІКАТИВНИМИ ТА ОРГАНІЗАТОРСЬКИМИ СХИЛЬНОСТЯМИ ПІДЛІТКІВ 40 2.1. Обгрунтування психодіагностичного комплексу 40 2.2. Аналіз результатів дослідження 44 Висновок до розділу ІІ 49 РОЗДІЛ IIІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ ТА ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 50 3.1. Тренінг для розвитку комунікативних здібностей 50 3.2. Тренінг для розвитку організаторських, лідерських здібностей 57 Висновок до розділу ІІІ 61 РОЗДІЛ ІV. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 63 4.1. Психологічні аспекти безпеки життєдіяльності 63 4.2. Психологічні застереження щодо безпеки у роботі психолога в закладі освіти 664 Висновки до розділу ІV 74 ВИСНОВКИ 76 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 79 ДОДАТКИ .86uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТНТУuk_UA
dc.subjectтемпераментuk_UA
dc.subjecttemperamentuk_UA
dc.subjectтип темпераментуuk_UA
dc.subjecttemperament typeuk_UA
dc.subjectкомунікативні схильностіuk_UA
dc.subjectcommunicative tendenciesuk_UA
dc.subjectорганізаторські схильностіuk_UA
dc.subjectorganizational tendenciesuk_UA
dc.subjectособистістьuk_UA
dc.subjectpersonalityuk_UA
dc.subjectпсихологічні особливостіuk_UA
dc.subjectpsychological characteristics.uk_UA
dc.titleВзаємозв’язок типу темпераменту і комунікативних та організаторських схильностейuk_UA
dc.title.alternativeThe relationship between temperament type and communicative and organizational tendenciesuk_UA
dc.rights.holderРозборська Катерина Володимирівнаuk_UA
dc.coverage.placenameТернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюяuk_UA
dc.subject.udc159.9uk_UA
dc.relation.references1. Абдюкова Н. В. Психологія підліткового віку : навч. посіб. Київ : Знання, 2012. 284 с.uk_UA
dc.relation.references2. Артемова О. Роль темпераменту в побудові міжособистісних стосунків. Наука і освіта. 2025. № 2. С. 13-18.uk_UA
dc.relation.references3. Атаманчук Н. М. Арт-терапія як засіб вивчення та подолання бар’єрів у спілкуванні підлітків. Наука і освіта. 2015. №3. С. 12-16.uk_UA
dc.relation.references4. Балинська М. В. Комунікативні бар’єри підлітків із різним рівнем тривожності в умовах кризових викликів сучасності: структурна модель. Наукові інновації та передові технології. 2026. № 4 (58). С. 120–128.uk_UA
dc.relation.references5. Балинська М.В. Емоційні бар’єри та емпатія в процесі міжособистісного спілкування підлітків з різного соціального оточення. Молодий вчений. 2014. № 11 (14). С. 229-231.uk_UA
dc.relation.references6. Безпека життєдіяльності і основи охорони праці : навчально-методичний комплекс / за ред. Сакуна М.М. Одеса : Апостроф, 2017. 400 с.uk_UA
dc.relation.references7. Безпека життєдіяльності та основи охорони праці : курс лекцій / за ред. А.І. Ткачука, О.В. Пуляк та ін. Кропивницький : Авангард, 2017. 184 с.uk_UA
dc.relation.references8. Білоус Р., Сошенко С., Лебединська Г. Соціально-психологічний тренінг як засіб подолання комунікативних бар’єрів у процесі міжособистісного спілкування студентів. Збірник наукових праць РДГУ: Психологія: реальність і перспективи. 2021. Вип. 16. С. 18-26.uk_UA
dc.relation.references9. Булах І. С. Психологія особистісного зростання підлітків : реалії та перспективи : монографія. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016. 340 с.uk_UA
dc.relation.references10. Бутова М.М. Взаємозв’язок спілкування та комунікативних якостей особистості як предмет психологічних досліджень. Вісник ХДПУ ім. Г. Сковороди : Психологія. Харків : ХДПУ, 2011. Вип. 6. С. 57-61.uk_UA
dc.relation.references11. Варій М. Й. Загальна психологія: підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 1007 с.uk_UA
dc.relation.references12. Варій М. Й. Психологія особистості: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2008. 592 с.uk_UA
dc.relation.references13. Васецька П. Темперамент в індивідуальному стилі діяльності підлітка. Рідна школа. 2009. №6. С. 7–8.uk_UA
dc.relation.references14. Васецька Т.М. Вплив темпераменту на формування типологічно зумовленого індивідуального стилю діяльності підлітків. Педагогіка та психологія. 2011. №1. С.69–75.uk_UA
dc.relation.references15. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. Київ : Просвіта, 2001. 416 с.uk_UA
dc.relation.references16. Вінс В. А., Дроздов А. І. Особливості впливу темпераменту на успішність професійної самореалізації дорослої особистості. Габітус. 2022. Вип. 43. С. 190-194.uk_UA
dc.relation.references17. Вітенко І. С., Вітенко Т. І. Основи психології: підручник. Вінниця: Нова книга, 2001. 256 с.uk_UA
dc.relation.references18. Волошина Н. В. Дослідження комунікативної компетентності осіб підліткового віку. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Київ : КНУ, 2012. № 14. С. 38-40.uk_UA
dc.relation.references19. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра : діагностика, педагогіка. Київ : ВІПОЛ, 1999. 212с.uk_UA
dc.relation.references20. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування : як допомогти проблемним підліткам. Київ : Либідь, 2003. 520 с.uk_UA
dc.relation.references21. Гончарук Н. М. Психологічні особливості комунікативних умінь та навичок у підлітків. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка. 2012. Вип. 52. С. 170–178.uk_UA
dc.relation.references22. Дейнеко Л.Д. Соціальний простір особистісного зростання особистості у підлітковому віці. Науковий вісник ПУДПУ ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2013. Вип. 1-2. С. 171-181.uk_UA
dc.relation.references23. Дячук Н. І. Темперамент як психологічний чинник музичного мистецтва. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Педагогіка та психологія. 2016. Вип. 1 (3). С. 211–216.uk_UA
dc.relation.references24. Єгонська Н. Криза підліткового періоду. Практична психологія і соціальна робота. 2002. № 4. С. 14-15.uk_UA
dc.relation.references25. Єрмак Т. М. Формування лідерських навичок учнів як соціальна й педагогічна проблема. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 21. Т. 1. С. 221– 225.uk_UA
dc.relation.references26. Жизномірська О.Я. Психологічні особливості самоствердження молодших та старших підлітків : дис. … канд. психол. наук. Київ, 2010. 214 с.uk_UA
dc.relation.references27. Жуков В.В. Тренінг для підлітків 13-17 років : метод. розробка. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 9. С. 28-31.uk_UA
dc.relation.references28. Загальна психологія / за ред. С. Д. Максименка. Вінниця : Нова Книга, 2006. 688 с.uk_UA
dc.relation.references29. Засєкіна Л. В., Пастрик Т. В. Основи психології та міжособове спілкування: навч. посіб. Київ, 2018. 216 с.uk_UA
dc.relation.references30. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. Київ : Основа, 2016. 267 с.uk_UA
dc.relation.references31. Калюжна О. М. Психологічні особливості формування Я-концепції у старшому підлітковому віці. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. 2016. №2. С. 1-9.uk_UA
dc.relation.references32. Кириченко Т. В. Психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків : дис. ... канд. психол. наук. Київ, 2001. 220 с.uk_UA
dc.relation.references33. Ковальчук Ю. М., Бігун Н. І. Підліткова депресія : криза особистісних здібностей : монографія. Київ : Інформаційні системи, 2010. 211 с.uk_UA
dc.relation.references34. Костенко Г.А. Особистісно орієнтований підхід у вихованні дітей з різними типами темпераменту. Початкова школа. 2010. №3. С. 14–15.uk_UA
dc.relation.references35. Кочерга О. Дитячі страхи, неврози, темперамент. Психолог. 2002. №12. С. 2–5.uk_UA
dc.relation.references36. Кутішенко В. П., Ставицька С. О. Психологія розвитку та вікова психологія : навчальний посібник. Київ : Каравела, 2012. 448 с.uk_UA
dc.relation.references38. Лановенко Ю. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку. Соціальна психологія. 2014. № 6. С. 137-145.uk_UA
dc.relation.references39. Лисенко І. П., Данилова А. С., Очнєва М. С. Соціофобія як результат соціальної ізоляції. Слобожанський науковий вісник. Серія «Психологія». 2024. № 1. С. 100–105.uk_UA
dc.relation.references40. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. Київ : Вища школа, 2001. 487 с.uk_UA
dc.relation.references41. Мазур Л. Психологія особистісного зростання: навч. посіб. Київ: Каравела, 2008. 256 с.uk_UA
dc.relation.references42. Максименко С. Д. Диференційна психологія: підручник. Київ : Слово, 2014. 220 с.uk_UA
dc.relation.references43. Максименко С. Д. Загальна психологія: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 242 с.uk_UA
dc.relation.references44. Марінушкіна О.Є. Порадник практичного психолога. Xарків : Основа, 2007. 240 с.uk_UA
dc.relation.references45. Микитенко О. П. Особливості формування впевненості в собі у підлітковому віці. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2010. Т. 11. Вип. 6. С. 24–29.uk_UA
dc.relation.references46. Михайлишин У. Б., Шмідзен І. Ю., Малета А. І. Самооцінка у формуванні статусу підлітків у групі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Психологія. 2023. Вип. 3. С. 121-125.uk_UA
dc.relation.references47. Михайлишин У. Б., Щур О. Я. Вплив темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2021. № 9 (52). С. 164-179.uk_UA
dc.relation.references48. Міщенко Т.Л. Особливості впливу темпераменту на індивідуально- психологічний стиль навчальної діяльності учнів. Психологія : збірник наук. праць НПУ ім. М. Драгоманова. 2014. Вип. 1. С. 189–195.uk_UA
dc.relation.references49. Монастиршин К.О. Умови і фактори формування навичок спілкування у школярів. Проблеми гуманітарних наук. 2012. Вип. 9. С. 88-98.uk_UA
dc.relation.references50. Моргун В. Ф. Тітов І. Г. Основи психологічної діагностики : навч. посіб. Київ : Слово, 2009. 464 с.uk_UA
dc.relation.references51. Москаленко В.В., Романова В.Г. Особливості структури міжособистісних стосунків в уявленнях підлітків. Психологія : збірник наукових праць НПУ ім. М. Драгоманова. Вип. 14. К. : НПУ, 2011. С. 138-153.uk_UA
dc.relation.references52. Москаленко О.Р. Темперамент та індивідуальність : точки дотику. Початкова школа. 2003. №6. С. 7–9.uk_UA
dc.relation.references53. Нежива С.М. Неділько В.В. Психологічний аспект безпеки життєдіяльності: сучасні виклики та стратегії взаємодії. Габітус. 2023. Вип. 50. С. 167-170uk_UA
dc.relation.references54. Немеш О. М. Вплив спілкування на розвиток особистості підлітка. Проблеми сучасної психології. 2014. Вип. 26. С. 442-456.uk_UA
dc.relation.references55. Нечитайло Т. А. Генезис образу фізичного Я у підлітковому віці : дис. ... канд. психол. наук. Київ, 2010. 225 с.uk_UA
dc.relation.references56. Огороднійчук З. В., Клименко В. В. Особливості темпераменту підлітків з легкою розумовою відсталістю. Спеціальна психологія. 2014. №4. С. 357- 362.uk_UA
dc.relation.references57. Омельченко І. М., Балинська М. В. Кризова ситуація як предиктор розвитку комунікативних бар’єрів у підлітків із різним рівнем тривожності з тяжкими порушеннями мовлення. Габітус. 2025. Вип. 71. С. 201–208.uk_UA
dc.relation.references58. Оптимізація групової взаємодії в малих групах : посібник / за наук. ред. П. П. Горностая. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 126 cuk_UA
dc.relation.references59. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : у 2-х кн. Київ : Либідь, 2004. Кн.1 : Соціальна психологія особистості і спілкування. 574 с.uk_UA
dc.relation.references60. Остапенко Г. В. Спілкування та його фактори в підлітковому віці. Наука і освіта. 2014. №3. C. 73-75.uk_UA
dc.relation.references61. Павелків Р. В. Вікова психологія : підручник. Київ : Кондор, 2015. 469 с.uk_UA
dc.relation.references62. Павлова І. Г. Становлення емоційної зрілості в підлітковому і юнацькому 84 віці : автореф. дис. … канд. психол. наук. Одеса, 2005. 19 с.uk_UA
dc.relation.references63. Панок В. Г. Захист і підтримка ментального здоров’я українців в умовах воєнного стану: виклики і відповіді : монографія. Київ, 2024. 188 с.uk_UA
dc.relation.references64. Партико Т. Б. Загальна психологія : підручник. Київ : Ін Юре, 2008. 416 с.uk_UA
dc.relation.references65. Петренко В. С. Основи міжособистісної комунікації: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 200 с.uk_UA
dc.relation.references66. Письменна М.С. Бондарчук С.В. Психологічні аспекти безпеки життєдіяльності. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2021. Том 32, №5. С. 60-65uk_UA
dc.relation.references67. Поденко А. В. Організаторські здібності як ресурс копінг-поведінки майбутніх вчителів. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2017. Вип. 55. С. 203-210.uk_UA
dc.relation.references68. Подмазін С.І., Сибіль Є.І. Як допомогти підлітку з «важким» характером. Київ : Перспектива, 2006. 155 с.uk_UA
dc.relation.references69. Поліщук В. М. Вікові кризи в підлітковому і юнацькому віці : базові симптомокомплекси : монографія. Суми, 2012. 478 с.uk_UA
dc.relation.references70. Пономарьова Є.Ю. Сутнісна характеристика емоційних бар’єрів та його впливом на розвиток особистості підлітка. Гуманітарні науки. 2020. № 1 (49). С. 15–21.uk_UA
dc.relation.references71. Психодіагностика особистості підлітка : навчальний посібник / за ред. О.Д. Кравченко, В.Ф. Моргуна. Полтава, 2008. 118 с.uk_UA
dc.relation.references72. Психологічна допомога дітям у кризових ситуаціях: методи і техніки: методичний посібник / за ред. З. Г. Кісарчук. Київ, 2015. 232 с.uk_UA
dc.relation.references73. Психологічна енциклопедія / авт.-упоряд. О.М. Степанов. Київ : Академ- видав, 2006. 424с.uk_UA
dc.relation.references74. Романова В.Г. Особливості комунікативних якостей підлітків. Практична психологія та соціальна робота. 2015. № 8. С. 39-43.uk_UA
dc.relation.references75. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія : навчальний посібник. Київ : Академія, 2021. 376 с.uk_UA
dc.relation.references76. Талаєв К. А. Вплив особистісних рис на поведінку підлітків. Практична психологія та соціальна робота. 2006. №4. С. 40-42.uk_UA
dc.relation.references77. Терлецька Л. Г. Вікова психологія і психодіагностика : підручник. Київ : Слово, 2013. 606 с.uk_UA
dc.relation.references78. Титаренко Т. М. Моє майбутнє залежить від мене: практики здорового сьогодення у воєнних і повоєнних умовах : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2024. 130 с.uk_UA
dc.relation.references79. Уйсімбаєва Н. Особливості формування організаторських здібностей майбутніх керівників навчальних закладів. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2012. Вип. 112. С. 341-346.uk_UA
dc.relation.references80. Харченко Н., Дробик М. Вплив темпераменту на особливості адаптації студентів різної статі. Вісник Національного університету оборони України, 2022. Вип. 66 (2). С. 113–120.uk_UA
dc.relation.references81. Чала Ю. М., Шахрайчук А. М. Психодіагностика : навч. посіб. Харків : НТУ «ХПІ», 2018. 246 с.uk_UA
dc.relation.references82. Чорна І. М. Психологічні особливості організації профорієнтаційної роботи в школі. Тернопіль: Збруч, 1995. 75 с.uk_UA
dc.relation.references83. Чорна І.М., Приступа А.М. Психологічні засоби профдіагностики професійно важливих якостей працівників. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Психологія. 2024. №4. C.16-20.uk_UA
dc.relation.references84. Шевченко В. В. Вплив темпераменту на професійну діяльність особистості у стресових ситуаціях. Психологічні науки. 2010. № 54. С. 262.uk_UA
dc.coverage.countryUAuk_UA
dc.identifier.citation2015Розборська К. В. Взаємозв’язок типу темпераменту і комунікативних та організаторських схильностей : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 053- психологія / наук. кер. І. М. Чорна. Тернопіль : Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2026. 126 сuk_UA
dc.identifier.citation2015Rozborska K. V. The Relationship Between Temperament Type and Communicative and Organizational Aptitudes : Bachelor’s thesis : Specialization 053 – Psychology / Academic Supervisor: I. M. Chorna. Ternopil : Ivan Puluj Ternopil National Technical University, 2026. 126 p.uk_UA
Apareix a les col·leccions:053 — Психологія (бакалаври)



Els ítems de DSpace es troben protegits per copyright, amb tots els drets reservats, sempre i quan no s’indiqui el contrari.

Eines d'Administrador