Defnyddiwch y dynodwr hwn i ddyfynnu neu i gysylltu â'r eitem hon:
http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53111| Teitl: | Дослідження резильєнтності сучасної молоді в умовах війни |
| Teitlau Eraill: | Research of Resilience of Modern Youth in Wartime Conditions |
| Awduron: | Кухарчук, Аделія Едуардівна Kukharchuk, Adeliia |
| Bibliographic reference (2015): | Кухарчук А. Е. Дослідження резильєнтності сучасної молоді в умовах війни : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 053- психологія / наук. кер. І. М. Періг. Тернопіль : Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2026. 105 с Kukharchuk A. E. Research on the Resilience of Modern Youth in Wartime Conditions : Bachelor’s Thesis : Specialization 053 – Psychology / Academic Supervisor: I. M. Perih. Ternopil : Ivan Puluj Ternopil National Technical University, 2026. 105 p. |
| Dyddiad Cyhoeddi: | 19-Jun-2026 |
| Submitted date: | 19-Jun-2026 |
| Date of entry: | 3-Jul-2026 |
| Cyhoeddwr: | ТНТУ |
| Country (code): | UA |
| Place of the edition/event: | Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя |
| Supervisor: | Періг, Ірина Мирославівна Perih, Iryna |
| UDC: | 159.9 |
| Allweddeiriau: | резильєнтність resilience молодь youth життєстійкість ardiness стресостійкість stress resistance психологічна стійкість psychological resilience, соціальна підтримка social війна war адаптація adaptation психічне здоров’я mental health саморегуляція self-regulation |
| Crynodeb: | Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню резильєнтності сучасної молоді в умовах війни. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження психічного здоров’я молодих людей в умовах підвищеного стресу, соціальної нестабільності та воєнних викликів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення особливостей резильєнтності сучасної молоді, визначення чинників її формування та розробка практичних рекомендацій щодо її розвитку.
У роботі проаналізовано основні наукові підходи до вивчення резильєнтності, розкрито психологічні особливості сучасної молоді та визначено чинники, що впливають на розвиток життєстійкості. Емпіричне дослідження проведено серед студентської молоді віком 18-20 років із використанням шкали резильєнтності Коннора-Девідсона, опитувальника «Антивітальність і життєстійкість», методики Басса-Дарки та методики Холмса і Раге.
Результати дослідження засвідчили, що більшість респондентів має середній рівень резильєнтності та стресостійкості. Встановлено, що важливими ресурсами психологічної стійкості є соціальна підтримка, функціональність сім’ї, задоволеність життям, саморегуляція та позитивний образ майбутнього. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації та тренінгову програму, спрямовану на розвиток резильєнтності, навичок саморегуляції та конструктивного подолання стресу The bachelor's qualification work is devoted to the study of resilience among modern youth in wartime conditions. The relevance of the topic is determined by the need to preserve the mental health of young people under conditions of increased stress, social instability, and military challenges. The purpose of the study is to provide a theoretical and empirical analysis of youth resilience, identify the factors influencing its development, and develop practical recommendations for strengthening psychological resilience. The paper analyzes the main scientific approaches to the study of resilience, describes the psychological characteristics of modern youth, and identifies the factors contributing to the development of hardiness. The empirical study was conducted among students aged 18-20 years using the Connor-Davidson Resilience Scale, the Antivitality and Hardiness Questionnaire, the Buss-Durkee Aggression Inventory, and the Holmes–Rahe Stress Scale. The results showed that most respondents demonstrated a medium level of resilience and stress resistance. Social support, family functioning, life satisfaction, self-regulation, and a positive vision of the future were identified as important resources for psychological stability. Based on the obtained findings, practical recommendations and a training program aimed at developing resilience, emotional self-regulation skills, and constructive coping strategies were proposed. The results of the study can be used in the activities of psychologists, educators, and social workers who provide support to young people in wartime conditions |
| Disgrifiad: | Теоретичний аналіз наукових підходів дозволив визначити, що резильєнтність є складним, багатовимірним і динамічним феноменом, який відображає здатність особистості ефективно адаптуватися до стресових, кризових і травматичних ситуацій, зберігати психологічну рівновагу та відновлюватися після впливу несприятливих обставин. Встановлено, що в сучасній психологічній науці не існує єдиного підходу до визначення резильєнтності. Вона розглядається як властивість особистості, як процес адаптації та подолання труднощів, а також як механізм позитивного пристосування до складних життєвих умов. Найбільш продуктивним у сучасних дослідженнях є інтегративний підхід, який поєднує особистісні, когнітивні, емоційні та соціальні компоненти, що забезпечують цілісне розуміння даного феномена. Проаналізовано психологічні особливості сучасної молоді, яка функціонує в умовах соціальної нестабільності, цифровізації та воєнних подій. Виявлено, що для молодих людей характерними є підвищена адаптивність, прагнення до самореалізації, цифрова соціалізація, водночас підвищена тривожність, емоційна нестабільність та потреба у соціальній підтримці. Особливості юнацького віку, зокрема формування ідентичності, професійне самовизначення та становлення ціннісної системи, суттєво впливають на розвиток резильєнтності. Встановлено, що рівень резильєнтності визначається взаємодією індивідуально-психологічних, емоційно-вольових, соціальних, сімейних, освітніх, соціокультурних та духовно-ціннісних чинників. Важливу роль відіграє соціальне середовище, яке може як посилювати, так і послаблювати здатність особистості до адаптації. Умови війни значно актуалізують значення соціальної підтримки, згуртованості та наявності ресурсного оточення. Проведене емпіричне дослідження дозволило не лише визначити загальний рівень розвитку резильєнтності у студентської молоді, а й простежити її зв’язок із психологічними характеристиками особистості. 74 За результатами шкали резильєнтності Коннора–Девідсона було встановлено, що більшість респондентів має середній рівень резильєнтності. Це свідчить про наявність у молодих людей базових адаптаційних ресурсів, здатності до подолання труднощів і відновлення після стресових ситуацій. Водночас частина досліджуваних продемонструвала низький рівень резильєнтності, що може проявлятися у підвищеній емоційній вразливості, труднощах у прийнятті рішень, зниженій здатності до саморегуляції та потребі у психологічній підтримці. Респонденти з високим рівнем резильєнтності характеризуються більшою впевненістю у власних силах, оптимістичним ставленням до майбутнього, здатністю адаптуватися до змін і конструктивно долати життєві труднощі. Результати опитувальника «Антивітальність і життєстійкість» засвідчили, що у більшості молодих людей переважає середній рівень прояву антивітальних тенденцій. Це вказує на наявність певних емоційних труднощів, тривожності, внутрішнього напруження та переживань, однак без критично виражених дезадаптивних проявів. Аналіз показників життєстійкості показав, що важливими ресурсами психологічної стійкості молоді є соціально-психологічна підтримка, функціональна сім’я, задоволеність життям, прагнення до успіху, саморегуляція, планування та позитивний образ майбутнього. Наявність цих чинників сприяє кращій адаптації до стресових ситуацій, зниженню рівня антивітальних переживань та формуванню більш конструктивних способів подолання труднощів. Особливо значущими виявилися підтримка з боку близького оточення, здатність планувати власне життя та позитивне бачення майбутнього. За результатами методики Басса–Дарки було встановлено, що у більшості досліджуваних переважає середній рівень прояву агресивних реакцій. Найбільш вираженими виявилися вербальна агресія та роздратування, що може бути наслідком емоційного напруження, стресу та нестабільності соціальної ситуації. Водночас високі показники фізичної агресії виявлено лише у частини респондентів. Гендерний аналіз показав, що хлопці частіше демонструють відкриті форми агресивного реагування, зокрема фізичну та вербальну агресію, тоді як дівчата 75 більш схильні до внутрішнього переживання негативних емоцій, образливості, підозрілості та почуття провини. Результати методики Холмса і Раге засвідчили, що значна частина молоді перебуває в умовах помірного або високого стресового навантаження. Це свідчить про ризик емоційного виснаження, зниження адаптаційних можливостей та потребу у формуванні навичок стресостійкості. Частина респондентів має низький і дуже низький рівень стресостійкості, що вказує на необхідність психологічного супроводу, профілактичної роботи та розвитку особистісних ресурсів. Проведений якісний кореляційний аналіз показав наявність переважно обернених зв’язків між показниками антивітальності та компонентами життєстійкості. Зокрема, зі зростанням соціально-психологічної підтримки, задоволеності життям, функціональності сім’ї, саморегуляції та позитивного образу майбутнього знижується рівень антивітальних думок, тривожних румінацій, самотності, конфліктності та асоціальних тенденцій. Це підтверджує важливу роль життєстійкості як психологічного ресурсу, що забезпечує емоційну стабільність, адаптацію та збереження психічного здоров’я молоді. Отже, результати емпіричного дослідження підтвердили, що резильєнтність сучасної молоді є складним психологічним утворенням, яке формується під впливом внутрішніх особистісних ресурсів і зовнішніх соціальних чинників. Вищий рівень резильєнтності пов’язаний із кращою саморегуляцією, нижчим рівнем антивітальних проявів, помірністю агресивних реакцій, вищою соціальною адаптованістю та наявністю підтримки з боку соціального оточення. У ході дослідження з’ясовано, що розвиток резильєнтності є комплексним і багатокомпонентним процесом, який залежить як від внутрішніх ресурсів особистості, так і від зовнішніх соціально-психологічних умов. Важливими чинниками формування життєстійкості виступають емоційна саморегуляція, позитивне мислення, адекватна самооцінка, соціальна підтримка, розвиток емоційного інтелекту, конструктивні копінг-стратегії та здатність до рефлексії. Значну роль у розвитку психологічної стійкості відіграють безпечне соціальне 76 середовище, підтримка з боку сім’ї, друзів, педагогів і психологів, а також залучення молоді до волонтерської, творчої та соціально активної діяльності. Було встановлено, що ефективними засобами розвитку резильєнтності є психологічні тренінги, когнітивно-поведінкові методики, арттерапія, майндфулнес- практики, релаксаційні техніки та програми психоедукації. Їх використання сприяє формуванню навичок емоційної саморегуляції, подоланню тривожності, розвитку стресостійкості, гнучкості мислення та здатності конструктивно реагувати на кризові ситуації. Особливої актуальності набувають інтегративні програми психологічної підтримки молоді, спрямовані на зміцнення ментального здоров’я та розвиток внутрішніх ресурсів особистості. Реалізація програм психологічної підтримки, психоедукації та розвитку резильєнтності сприятиме зміцненню внутрішніх ресурсів молоді, формуванню здатності долати труднощі та підтримувати психологічну рівновагу в умовах сучасного життя. |
| Content: | ВСТУП 4 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ 8 1.1. Основні підходи до вивчення резильєнтності особистості у психологічній науці 8 1.2. Психологічні особливості сучасної молоді 16 1.3. Чинники формування та розвитку життєстійкості молоді 20 1.4. Вплив соціального середовища на резильєнтність молоді 24 Висновки до розділу І 26 РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ 28 2.1. Організація та методи дослідження 28 2.2. Аналіз рівня резильєнтності сучасної молоді 30 2.3. Дослідження взаємозв’язку резильєнтності з психологічними характеристиками особистості 43 Висновки до розділу ІІ 47 РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІСУЧАСНОЇ МОЛОДІ 50 3.1. Методи та засоби розвитку резильєнтності молоді 50 3.2. Роль психологічної підтримки у формуванні стресостійкості 57 3.3. Практичні рекомендації щодо підвищення рівня резильєнтності молоді 59 Висновки до розділу ІІІ 61 РОЗДІЛ IV. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 63 4.1. Надання першої допомоги при знепритомненні, шоку, тепловому та сонячному ударах, опіку, обмороженні 63 4.2. Дії під час пожежі. Евакуація. План евакуації на випадок пожежі 68 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 73 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 77 ДОДАТКИ 84 |
| URI: | http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/53111 |
| Copyright owner: | Кухарчук Аделія Едуардівна |
| References (Ukraine): | 1. Авер’янова А. В. Дослідження психологічного благополуччя особистості в сучасному освітньому просторі. Ракурси психологічного благополуччя особистості: Зб. тез доповідей Всеукраїнського науково-практичного семінару. Ніжин, НДУ ім. М. Гоголя, 2017. С. 24-26. 2. Адаменко Л. Актуальні підходи до проблеми дослідження резильєнтності. Вісник Національного університету оборони України. Питання психології. 2020. №5 (58). С. 5-13. 3. Академія стійкості [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: https:// resilience.k-s.org.ua/. 4. Балицька А.А., Демченко О.М., Карнацька О.С., Височанський В.В. Ментальне здоров’я студентської молоді на четвертий рік війни. Інноваційна педагогіка. Теорія і методика професійної освіти. №3. 2025. С.65-70. 5. Безпека життєдіяльності та охорона праці : підручник / В. В. Сокуренко, О. М. Бандурка, С. М. Бортник та ін. ; за заг. ред. В. В. Сокуренка ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків : ХНУВС, 2021. 308 с. 6. Вишньовський В.В., Періг І.М. Вплив психологічних інтервенцій на психологічне здоров’я людини в умовах війни. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. Т. 36 (75). №1. С.35-40. 7. Волков Д. С., Черних О. А. Особливості психічного здоров’я та особистісних властивостей студентів-психологів. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського : Психологія. 2021. Т. 32 (71), № 1. С. 14-20. 8. Володарська Н.Д. Вплив життєвих перспектив на почуття психологічного благополуччя особистості. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, 2021. № (3), С. 28–33. URL: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.5 (дата звернення: 05.03.2025). 9. Грибан В. Г., Фоменко А. Є., Казначеєв Д. Г. Безпека життєдіяльності та охорона праці : підруч. / В. Г. Грибан, А. Є. Фоменко, Д. Г. Казначеєв. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2022. 388 с. 10. Грішин О. Резильєнтність особистості: психодіагностика та засоби розвитку: Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Психологія. Випуск 64, С. 62-77. 11. Дзвоник Г. Дослідження психофізіологічних складових професійної життєстійкості менеджерів. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2020. Том. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 20. С. 17-27. 12. Дмитришин С. Резильєнтність особистості: сутність феномену та методи розвитку Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2024. Випуск 20. С. 67–74. 13. Дядуш Е. Модель плекання резильєнтності у когнітивно-поведінковій терапії. Дипломна робота //Український інститут когнітивно-поведінкової терапії. Люблін, 2020. С. 4-6. 14. Каргіна Н. В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освітa: наук.-практ. журнал. 2015. № 3. С.48-55. 15. Кічула М. Я., Заворотна В. М., Трущенкова Л. В., Вишньовський А. В. Психічне здоров’я студентів в умовах воєнного стану як соціальна парадигма. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2024. № 4. С. 23-28. 16. Кокун О. Професійна життєстійкість особистості: аналіз феномена. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2020. Том. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 20. С. 68-81. 17. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В. Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с. 18. Кондратюк С.М. Активізація ресурсів особистості – запорука збереження психологічного здоров’я. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. №2. 2022. URL: https://chasopysppp. dp.ua/index.php/chasopys/article/view/197/173. (дата звернення 14.04.2025). 19. Коробка Л. М. Самовизначення особи та спільноти щодо здоров’я в контексті проблеми адаптації до умов і наслідків воєнного конфлікту. Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка : педагогічні науки. 2016. Т.3, № 6 (303). С. 263-272. 20. Кухар Т. В., Волеваха І. Б. Психологічні ресурси особистості в умовах сучасних викликів. Науковий вісник Сіверщини. Серія : Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2020. № 2. С. 94–104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ (дата звернення 14.04.2025). 21. Лазос Г. Резильєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень / Г. П. Лазос // Актуальні проблеми психології. Том 3.: Консультативна психологія і психотерапія. – Вип. 14. – Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України; – Вінниця, ФОП Рогальська І. О., 2018. Вип. 14. С. 26 – 64. 22. Левченко К., Харитонова Н. Стан психічного здоров’я студентської молоді під час війни: наслідки психотравмуючих ситуацій через рік від початку повномаштабного вторгнення. 2023. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wpcontent/ uploads/2023/06/273.pdf (дата звернення: 27.04.2025). 23. Маланьїна Т. М. До проблеми психологічного здоров’я. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2015. № 128. С. 176-179. 24. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / Л. Карамушка, О. Креденцер, К. 80 Терещенко, В. Лагодзінська, В. Івкін, О. Ковальчук / за ред. Л. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г. Костюка НАПН України, 2023. 76 с. 25. Молодь та ментальне здоров’я: внутрішня точка опори. URL:https://ukraine.unfpa.org/uk/94696459 (дата звернення: 01.05.2025). 26. Періг І.М. Психологічний супровід учасників освітнього процесу закладів вищої освіти в контексті підтримки ментального здоров’я. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2024. Т. 35 (74). № 4. С. 120–124. 27. Періг І.М., Вишньовський В.В. Професійна діяльність: психологічний супровід в умовах сучасних викликів. Habitus. 2025. №69. С.106-110. 28. Психічне здоров’я молоді в умовах воєнного стану. URL: http://eprints.zu.edu.ua/38284/1/10.pdf (дата звернення: 14.05.2025). Психологія воєнного стану та посттравматичний синдром. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/06/22-2.pdf (дата звернення: 10.04.2025). 29. Роль духовних цінностей та життєстійкості особистості в умовах неперервної освіти [Електронний ресурс] // Herald of Kiev Institute of Business and Technology 39(1):28-33 DOI:10.37203/kibit.2019.39.06. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https:// www.researchgate.net/publication/341828232_Rol_duhovnih_cinnostej_ta_zittest ijkosti_ osobistosti_v_umovah_neperervnoi_osviti. 30. Романчук О. Витривалість у резилієнтності. Як берегти і плекати психологічну стійкість в умовах тривалої війни https://i-cbt.org.ua/resilienceendurance/ 31. Самодопомога плюс. Груповий курс управління стресом для дорослих. URL: https://www.resilience.help/resources/samodopomoga-plyus-vazhlyvi-navychkyv- period-stresu/ (дата звернення: 01.11.2025). 32. Санько К.О. Психологічне благополуччя як основа повноцінного та психологічно здорового функціонування особистості. Вісник Харківського 81 національного університету імені В. Н. Каразіна. Харків, 2016. Вип. 59. С. 42- 45. 33. Сергєєнкова О.П. Дослідження емоційної сфери в юнацькому віці. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 3. С. 243–247. 34. Сердюк Л.З. Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Зб. наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Вип. 17. Київ, 2017. С. 124- 133. 35. Ти як? Всеукраїнська програма ментального здоров’я. URL: http://howareu.com (дата звернення: 21.10.2025). 36. Титаренко Т. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека : [навч. посіб.] / Титаренко Т. М., Ларіна Т. О. К. : Марич, 2009 .105 с. 37. Титаренко Т.М. Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика, 2022. №. 1. С. 112–119. 38. Хамініч О. М. Резильєнтність: життєстійкість, життєздатність або резильєнтність? Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Вип. 6. Т. 2. 2016. С. 160–165. 39. Цюман Т., Нагула О., Адамська З. (2022). Психологічні умови резильєнтності педагога в період воєнного стану. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка., (38 (2), 83–89. https://doi.org/10.28925/2311- 2409.2022.3813. 40. Штепа О. С. Особливості звʼязку психологічної та персональної ресурсності особистості. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 21. С. 782–791. 41. Яворська Л.М. Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта. 2014. №12. С. 216–220. 42. Assonov, Dmytro & Khaustova, O. (2019). Розвиток концепції резилієнсу в нау- ковій літературі протягом останніх років. Psychosomatic Medicine and General Practice. 4.e0404219.10.26766/pmgp.v4i3-4.219. https://www.researchgate.net/ 82 publication/342345057_Rozvitok_koncepcii_reziliensu_v_naukovij_literaturi_pr otagom_ ostannih_rokiv. 43. Cannon, T. (2008). Reducingpeople’svulnerabilitytonaturalhazards: Communitiesandresilience (WIDER WorkingPaperSeries RP2008-34). WorldInstituteforDevelopmentEconomicResearch (UNUWIDER). Retrievedfromhttps://www.academia.edu/11829527/Reducing_People_s_Vulnera bility_to_Natural_Hazards_Communities_and_Resilience. 44. Hellerstein D. How I can become resilient // Heal Your Brain. Електронний ресурс. – http: / www. psychologytoday.com/blog/ heal-your-brain. 45. Masten, A. S.(1989). Resilienceindevelopment: Implicationsofthestudyofsuccessfuladaptationfordevelopmentalpsychopathology. InD. Cicchetti(Ed.),RochesterSymposiumonDevelopmentalPsychopathology: Vol. 1. Theemergenceof a discipline(pp.261–294).Hillsdale, NJ: Erlbaum. 46. Masten, A. S., &Narayan, A. J.(2012).Childdevelopmentinthecontextofdisaster, war, andterrorism: Pathwaysofriskandresilience.AnnualReviewofPsychology,63(1), 227– 257.https://doi.org/10.1146/annurev-psych-120710-100356. 47. Nemeth D., Olivier T. Innovative approaches to individual and community resilience: from theory to practice / Darlyne G. Nemeth and Tracy W. Olivier. – Academic Press, 2018. – 167 p. 48. Osofsky, J. D.,Osofsky, H. J.,Weems, C. F.,King, L. S., &Hansel, T. C.(2015).Trajectoriesofposttraumaticstressdisordersymptomsamongyouthexposedtobothnaturalandtechnologi caldisasters.JournalofChildPsychologyand Psychiatry, 56(12), 1347–1355. 49. Sadler-Gerhardt C., Stevenson D. When it All Hits the Fan: Helping Counsellors Build Resilience and Avoid Burnout / Claudia J. Sadler-Gerhardt and Davia L. Stevenson // Paper based on a program presented at the 2011 ACES conference, Nashville, TN, October 27. – [Електронний ресурс] http://www.counseling.org/library/ 50. Southwick,S. M.,Bonanno, G. A.,Masten, A. S.,Panter-Brick, C., &Yehuda, R.(2014).Resiliencedefinitions, theory, andchallenges: Interdisciplinaryperspectives. EuropeanJournalofPsychotraumatology. 51. Werner E., Smith R. Overcoming the odds: high risk children from birth to adulthood. – Ithaca, New York: Cornell University Press, 1992. |
| Content type: | Bachelor Thesis |
| Ymddengys yng Nghasgliadau: | 053 — Психологія (бакалаври) |
Ffeiliau yn yr Eitem Hon:
| Ffeil | Disgrifiad | Maint | Fformat | |
|---|---|---|---|---|
| Авторська довідка Кухарчук.doc | 46 kB | Microsoft Word | Gweld/Agor | |
| Авторська довідка Кухарчук.pdf | 2,87 MB | Adobe PDF | Gweld/Agor |
Diogelir eitemau yn DSpace gan hawlfraint, a chedwir pob hawl, onibai y nodir fel arall.
Offer Gweinyddol