Оподаткування трудових доходів на старті кар’єри: студентська зайнятість як ранній індикатор фіскального розриву

Abstract

Актуальність. В умовах трансформації ринку праці та посилення фіскального тиску в Україні, податкова система продовжує ігнорувати вікову диференціацію платників податків, розглядаючи студентську молодь як універсальний суб’єкт оподаткування. Це створює інституційну асиметрію, за якої молодь несе повну фіскальну відповідальність на старті кар’єри при відсутності негайних соціальних вигод, що стимулює перехід у неформальний сектор. Війна загострила ці дисбаланси, перетворивши студентську неофіційну зайнятість з соціологічного феномену на макроекономічний чинник формування системного фіскального розриву. Мета дослідження. Стаття має на меті аналіз особливостей оподаткування трудових доходів студентів в Україні, визначення їхньої ролі у формуванні фіскального розриву в умовах поширення неофіційної зайнятості, обґрунтування пропозицій щодо адаптації податкових інструментів до специфіки ринку праці. Методологія. У роботі використано комплексний підхід, що поєднує оцінку результатів опитування щодо студентської зайнятості та визначення параметрів поведінкової еластичності молоді стосовно податкових стимулів, аналіз динаміки надходжень податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску для реконструкції макрофіскальної траєкторії в умовах воєнного стану, розробку концептуальних засад впровадження спеціальних податкових режимів і механізмів стимулювання роботодавців для інституційної легалізації першого робочого місця. Результати. У ході дослідження встановлено домінування неформальних і напівформальних моделей зайнятості серед студентства, що свідчить про глибоку деформацію молодіжного сегмента ринку праці. Доведено, що чинна податкова архітектура виконує роль «селективного фільтра», який через уніфікацію фіскального навантаження створює високі бар’єри для входу в легальне правове поле, виштовхуючи молодь у «тіньовий» сектор. Обґрунтовано гіпотезу, згідно з якою ранній досвід неформальної праці трансформує студентську зайнятість на інкубатор стійких «тіньових» практик, що згодом масштабуються на подальші етапи трудового життя, формуючи деструктивні моделі фіскальної поведінки та системні ризики для фінансової стійкості держави. Практичне значення. Обґрунтовано впровадження спеціального податкового режиму, що включає зниження ставки податку на доходи фізичних осіб для молоді та звільнення роботодавців від сплати єдиного соціального внеску при працевлаштуванні студентів за фахом. Запропоновано інституціоналізацію цифрового статусу «студент-підприємець» у системі «Дія» для автоматизації комплаєнсу та зниження трансакційних витрат. Перспективи подальших досліджень. Подальші наукові розвідки мають зосередитися на моделюванні фіскального розриву, що формується на ранніх етапах трудового життя, із виокремленням студентської зайнятості як самостійного аналітичного сегмента.