Мова як свідчення війни: Охтирський краєзнавчий музей у міжнародному тандем-проєкті

Abstract

У дослідженні розглянуто особливості функціонування Охтирського краєзнавчого музею в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано основні виклики, пов’язані з руйнуванням будівлі та втратою частини фондів, а також дії працівників, спрямовані на збереження колекцій і створення безпечного простору для експонатів. Окреслено роль міжнародної підтримки у відновленні музею. Висвітлено процеси реставрації та поповнення колекцій, а також зовнішні форми співпраці. Окрему увагу приділено використанню формату тандем-навчання як інструменту збирання та інтерпретації свідчень про досвід музейників у час війни, що водночас сприяє міжнародній культурній комунікації. Зроблено висновок, що діяльність музею є прикладом стійкості та інноваційного підходу до збереження культурної спадщини в умовах війни.

This paper examines the functioning of the Okhtyrka Museum of Local Lore in the context of full-scale war. It analyzes the main challenges associated with the destruction of the building and the loss of part of the collection, as well as the actions taken by employees to preserve the collections and ensure the safety of the exhibits. The role of international support in the restoration of the museum is outlined. The processes of restoration and replenishment of collections are highlighted, as well as external forms of cooperation. Special attention is given to the use of the tandem learning format as a tool for collecting and interpreting testimonies about the experiences of museum professionals during wartime, while also fostering international cultural communication. It concludes that the museum’s activities are an example of resilience and an innovative approach to preserving cultural heritage in wartime.