Соціальні комунікації та механізми маніпуляції в умовах воєнних дій

Abstract

У роботі проаналізовано роль соціальних комунікацій в умовах війни як критичної інфраструктури формування громадської думки, суспільної консолідації та інформаційної безпеки. Розкрито трансформацію цифрових платформ і месенджерів у ключові канали оперативної взаємодії держави й громадян, а також інструменти волонтерської самоорганізації. Окреслено основні механізми маніпулятивного впливу: дезінформацію, інформаційний оверлоад, ботоферми, дипфейки та емоційні тригери. Підкреслено значення когнітивної війни, у межах якої об’єктом впливу стає сприйняття реальності. Обґрунтовано необхідність розвитку медіаграмотності та критичного мислення як чинників стійкості до інформаційних загроз.

The paper analyzes the role of social communications in wartime as a critical infrastructure for shaping public opinion, social cohesion, and information security. It highlights the transformation of digital platforms and messengers into key channels of interaction between the state and citizens, as well as tools for volunteer self-organization. The main mechanisms of manipulative influence are outlined, including disinformation, information overload, bot networks, deepfakes, and emotional triggers. The study emphasizes the concept of cognitive warfare, where perception becomes the primary target. The importance of media literacy and critical thinking as factors of resilience to information threats is substantiated.