Інформаційна модель підтримки реінтеграційних заходів звільнених оборонців України

Abstract

Звільнені оборонці України (ЗОУ) є носіями колосального обсягу інформації про ворога, обставини потрапляння до ізоляції, умови утримування та факти воєнних злочинів. Проблемне завдання полягає у критичному розриві між обсягом даних, які потребують опрацювання, та наявними спроможностями державної системи. В умовах масових звільнень кількість осіб, які потребують допомоги, багаторазово перевищує чисельність підготовлених фахівців. Традиційна модель «As Is», що базується на розрізнених файлах та ручній обробці, не забезпечує необхідної оперативності та комплексності. Дане дослідження присвячене розробці та обґрунтуванню інноваційної «To Be» моделі, яка базується на використанні геоінформаційних систем (ГІС) та інтелектуального аналізу даних для забезпечення повного постізоляційного відновлення військовослужбовців. Актуальність цієї теми виходить за межі суто медичної реабілітації, оскільки вона безпосередньо стосується національної безпеки та спроможності держави захищати свій людський потенціал в умовах гібридної агресії.

Released defenders of Ukraine (DFU) are carriers of a huge amount of information about the enemy, the circumstances of their isolation, the conditions of detention and the facts of war crimes. The problem lies in the critical gap between the volume of data that needs to be processed and the state systemʼs available capabilities. In conditions of mass releases, the number of people in need of assistance often exceeds the number of trained specialists. The traditional “As Is” model, based on disparate files and manual processing, does not provide the necessary efficiency and comprehensiveness. This study is devoted to the development and justification of the innovative “To Be” model, which uses geographic information systems (GIS) and intelligent data analysis to ensure the full post-isolation recovery of servicemen. The relevance of this topic goes beyond purely medical rehabilitation, since it directly concerns national security and the state’s ability to protect its human potential in conditions of hybrid aggression.