Ядерна безпека в історичній ретроспективі: від технократизму до системного підходу

Abstract

Здійснено узагальнення історичного досвіду великих аварій в атомній енергетиці з метою виявлення закономірностей розвитку підходів до забезпечення безпеки. Акцентовано увагу на зміні домінуючих уявлень - від технічної надійності до комплексного врахування людських, організаційних і зовнішніх чинників. Визначено ключові обмеження традиційних підходів до управління ризиками та окреслено необхідність їх інтеграції у ширший системний контекст. Обґрунтовано доцільність міждисциплінарного підходу як передумови підвищення стійкості ядерної інфраструктури в умовах сучасних викликів.

The study summarizes the historical experience of major nuclear power plant accidents in order to identify key patterns in the evolution of nuclear safety approaches. Highlights a shift in dominant paradigms from a narrow focus on technical reliability to a broader understanding that incorporates human, organizational, and external factors. Identifies the incompleteness and limitations of traditional risk management approaches and highlights the need for their integration into a broader systemic framework. An interdisciplinary approach is proposed as a necessary condition for strengthening the resilience of nuclear infrastructure under contemporary complex challenges.