Облік за справедливою вартістю з позицій нормативної теорії Ірвінга Фішера

Abstract

Система обліку, зорієнтована на інформаційні потреби власників, акціонерів та інвесторів, почала формуватися на початку ХХ століття саме на основі концепцій американського економіста Ірвінга Фішера. У статті здійснено узагальнення та критичне осмислення внеску Ірвінга Фішера у становлення сучасної системи бухгалтерського обліку, орієнтованої на справедливу вартість. Представлено позиції сучасних дослідників щодо постаті Фішера як науковця та його книги «Природа капіталу і доходу» як фундаментальної праці з теорії бухгалтерського обліку. Визначено, що фішерівський силогізм, який пов’язує ринкову ціну акцій із майбутніми грошовими потоками, став основою нормативної парадигми, спрямованої на максимізацію багатства акціонерів. Візуалізована модель впливу Фішера підтверджує міждисциплінарний характер його теорії, яка охоплює домінантні економічні напрями, альтернативні концепції та нормативні засади сучасного обліку. Модель демонструє, як фішерівські ідеї трансформувались у концептуальні основи, затверджені регуляторами, та стали підґрунтям для формування правил обліку за справедливою вартістю. У роботі проаналізовано відповідність фішерівських положень сучасним міжнародним стандартам бухгалтерського обліку та їх адаптацію у вітчизняних національних положеннях (стандартах). Встановлено, що хоча українські стандарти декларують справедливу вартість як базу оцінювання, вони не містять достатньої деталізації джерел інформації та методик, що ускладнює практичне застосування в умовах нерозвинених ринків. Зазначено, що нормативна теорія Фішера демонструє ефективність у періоди економічного зростання, але виявляє вразливість під час фінансових криз. Виокремлено три ключові проблеми застосування фішерівської парадигми у сучасному обліку: орієнтація на інтереси власників, відсутність емпіричної верифікації справедливої вартості та нечіткість меж між вимірюванням і оцінюванням. У висновках наголошено на необхідності критичного переосмислення фішерівської моделі в контексті сучасних викликів бухгалтерського обліку, особливо в умовах воєнної економіки України.

The accounting system oriented toward the informational needs of owners, shareholders, and investors began to take shape in the early 20th century, based specifically on the concepts of American economist Irving Fisher. This article provides a synthesis and critical reflection on Fisher’s contribution to the development of the modern accounting system centered on fair value. It presents the views of contemporary researchers regarding Fisher’s role as a scholar and his book The Nature of Capital and Income as a foundational work in accounting theory. It is determined that Fisher’s syllogism, which links the market price of shares to future cash flows, became the basis of a normative paradigm aimed at maximizing shareholder wealth. The visualized model of Fisher’s influence confirms the interdisciplinary nature of his theory, which encompasses dominant economic approaches, alternative concepts, and normative foundations of modern accounting. The model illustrates how Fisher’s ideas were transformed into conceptual frameworks endorsed by regulators and became the foundation for the development of fair value accounting rules. The study analyzes the alignment of Fisher’s principles with contemporary international accounting standards and their adaptation within national accounting regulations in Ukraine. It is found that although Ukrainian standards declare fair value as a measurement base, they lack sufficient detail regarding data sources and methodologies, which complicates practical implementation in underdeveloped markets. It is noted that Fisher’s normative theory proves effective during periods of economic growth but reveals vulnerabilities during financial crises. Three key problems in applying Fisher’s paradigm to modern accounting are identified: its orientation toward the interests of owners, the absence of empirical verification of fair value, and the ambiguity between measurement and valuation. The conclusion emphasizes the need for a critical reassessment of Fisher’s model in light of current challenges in accounting, particularly under the conditions of Ukraine’s wartime economy.