Аналіз інноваційного потенціалу – основа вибору інноваційної стратегії розвитку підприємства

Abstract

У статті досліджено сутність, структуру та методичні підходи до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства в умовах цифрової трансформації економіки. Узагальнено еволюцію наукових підходів до трактування поняття «інноваційний потенціал» та запропоновано авторське визначення, що інтерпретує його як інтегровану динамічну здатність підприємства генерувати, упроваджувати й комерціалізувати інновації на основі поєднання матеріальних, нематеріальних і цифрових ресурсів, компетентностей та організаційно-управлінських механізмів. Проведене систематизування ключових складових інноваційного потенціалу засвідчило домінування науково-технічної, фінансової, кадрової, інформаційної та організаційно-управлінської компонент у науковому дискурсі та виявило недостатню репрезентованість цифрового, інфраструктурного й культурно-корпоративного потенціалів, що актуалізує необхідність оновлення традиційних ресурсно-функціональних моделей. Обґрунтовано доцільність виокремлення цифрового потенціалу як системоутворюючої складової, здатної підсилювати ефективність інших компонент, скорочувати інноваційний цикл, забезпечувати доступність даних і формувати адаптивність підприємства до зовнішньої турбулентності. Проаналізовано сучасні методичні підходи до оцінювання інноваційного потенціалу (інтегральні індекси, метод функції бажаності, трьохкомпонентний аналіз, вагові моделі, функціонально-вартісний аналіз тощо) та визначено їхню чутливість до суб’єктивності експертних оцінок. З огляду на це доведено переваги таксономічного аналізу як більш об’єктивізованого інструменту порівняльної діагностики. Запропоновано таксономічну методику оцінювання інноваційного потенціалу, що базується на системі часткових індикаторів (науково-технічних, фінансових, організаційно-управлінських, кадрових, маркетингових і цифрових) та забезпечує визначення інтегрального показника, ранжування підприємств за рівнем потенціалу і встановлення відповідності між отриманими значеннями та типами інноваційних стратегій. Розроблена концептуальна модель забезпечує узгодження між діагностикою складових інноваційного потенціалу, кількісною оцінкою його рівня та вибором стратегічних рішень щодо розвитку, що підвищує цілеспрямованість та результативність інноваційної діяльності підприємства.

The article examines the essence, structure and methodological approaches to assessing the innovative potential of an enterprise in the context of the digital transformation of the economy. The evolution of scientific approaches to interpreting the concept of "innovative potential" is summarized and the author's definition is proposed, which interprets it as an integrated dynamic ability of an enterprise to generate, implement and commercialize innovations based on a combination of material, intangible and digital resources, competencies and organizational and managerial mechanisms. The systematization of the key components of innovative potential has shown the dominance of scientific and technical, financial, personnel, information and organizational and managerial components in the scientific discourse and revealed insufficient representation of digital, infrastructure and cultural and corporate potentials, which highlights the need to update traditional resource and functional models. The feasibility of isolating digital potential as a system-forming component capable of enhancing the efficiency of other components, reducing the innovation cycle, ensuring data availability and forming the adaptability of the enterprise to external turbulence is substantiated. Modern methodological approaches to assessing innovation potential (integral indices, desirability function method, three-component analysis, weight models, functional-cost analysis, etc.) are analyzed and their sensitivity to the subjectivity of expert assessments is determined. In view of this, the advantages of taxonomic analysis as a more objectified tool for comparative diagnostics are proven. A taxonomic methodology for assessing innovation potential is proposed, which is based on a system of partial indicators (scientific and technical, financial, organizational and managerial, personnel, marketing and digital) and provides for determining an integral indicator, ranking enterprises by potential level and establishing correspondence between the obtained values and types of innovation strategies. The developed conceptual model provides coordination between the diagnostics of the components of innovative potential, the quantitative assessment of its level and the choice of strategic development decisions, which increases the focus and effectiveness of the enterprise's innovative activities.