Theory of spontaneous market order as a methodological basis of strategic management of service enterprises

Abstract

The article focuses on the peculiarities of the functioning of service enterprises in the modern business environment. The aim of the work is a critical analysis of the concepts of strategic management in the context of their ability to form a relevant methodological basis for the formation and implementation of competitive strategies of enterprises in a high level of uncertainty of the business environment. The relevance of such research for service enterprises, whose activities are characterized by high variability and sensitivity to external changes, is emphasized. It is noted that the high dynamism, uncertainty and increasing complexity of relationships between economic actors in the modern market space reduces the effectiveness of traditional, rational-planned models of strategic management. This necessitates the need for a methodological rethinking of strategic management as a process of adaptive coordination of numerous individual actions within complex socio-economic systems. Modern concepts of strategic management are analysed from the standpoint of their practical usefulness and relevance for service enterprises. The importance of the uncertainty factor (emergency) in the strategic management of such enterprises is emphasized - it causes an increase in the share of spontaneous, reactive management decisions and reduces their proactivity. The key characteristics of the theory of spontaneous market order and strategic management are highlighted and correlated, on the basis of which the expediency of using the theory of spontaneous market order as a methodological basis for strategic management of service enterprises is substantiated. The argument for this statement is that this theory explains the effective self-organization of economic actors through mutual adaptation and local knowledge. It is concluded that modern strategic management for service enterprises should combine adaptability, situational orientation and consideration of emergence, which provides a balance between proactive and spontaneous management decisions. The practical value of the study lies in identifying methodological approaches and tools that contribute to increasing the effectiveness of strategic management of service enterprises in an unstable market environment.

У статті акцентовано увагу на особливостях функціонування сервісних підприємств у сучасному бізнес-середовищі. Метою роботи визначено критичний аналіз концепцій стратегічного управління в контексті їх здатності формувати релевантну методологічну основу для формування і реалізації конкурентних стратегій підприємств за високого рівня невизначеності середовища господарювання. Наголошено на актуальності таких досліджень для сервісних підприємств, діяльність яких вирізняється високою варіативністю та чутливістю до зовнішніх змін. Зазначено, що висока динамічність, невизначеність та зростання складності взаємозв’язків між економічними акторами в сучасному ринковому просторі знижує ефективність традиційних, раціонально-планових моделей стратегічного менеджменту. Це зумовлює потребу в методологічному переосмисленні стратегічного менеджменту як процесу адаптивного узгодження численних індивідуальних дій у межах складних соціально-економічних систем. Проаналізовано сучасні концепції стратегічного управління з позицій їх практичної корисності і релевантності для сервісних підприємств. Підкреслено значення фактору невизначеності (емерджентності) у стратегічному управлінні такими підприємствами - він зумовлює зростання частки спонтанних, реактивних управлінських рішень і зменшує їх проактивність. Виділено і співвіднесено ключові характеристики теорії спонтанного ринкового порядку і стратегічного управління, на основі чого обґрунтовано доцільність використання теорії спонтанного ринкового порядку як методологічної основи стратегічного управління сервісними підприємствами. Аргументом для такого твердження є те, що ця теорія пояснює ефективну самоорганізацію економічних акторів через взаємну адаптацію та локальні знання. Зроблено висновок, що сучасне стратегічне управління для сервісних підприємств має поєднувати адаптивність, ситуаційну орієнтацію та врахування емерджентності, що забезпечує баланс між проактивними і спонтанними управлінськими рішеннями. Практична цінність дослідження полягає у визначенні методологічних підходів і інструментів, які сприяють підвищенню ефективності стратегічного управління сервісними підприємствами в умовах нестабільного ринкового середовища.