Інтеграція принципів циркулярної економіки в управління ланцюгами постачань підприємств виробничого сектору

Abstract

У статті досліджено питання інтеграції принципів циркулярної економіки в ланцюги постачань українських виробничих підприємств, що переходять від лінійної до циклічної моделі, де ресурси зберігають цінність після первинного використання. Розглядаються базові принципи циркулярності (дизайн для повторного використання, максимізація ресурсів, організація зворотних потоків, розвиток партнерств) та операційні механізми їх реалізації у ланцюгах постачань. В умовах війни циркулярні підходи стають стратегічним інструментом підвищення стійкості: повторне використання компонентів, локальні партнерства та зворотна логістика зменшують залежність від імпорту, оптимізують витрати та забезпечують безперервність виробництва. Для впровадження принципів запропоновано операційні механізми: управління життєвим циклом продукту (PLM), зворотна логістика, сервісні та ремонтні мережі, управління запасами та стандартизація компонентів. Цифрові технології - RFID/IoT, цифрові паспорти, платформи обміну ресурсами, аналітика Big Data - забезпечують прозорість, контроль і оптимізацію потоків, дозволяючи приймати рішення щодо ремонту, ремануфактурингу чи переробки виробів. Ефективність оцінюється через матеріаломісткість, частку відновлених компонентів, собівартість життєвого циклу, обсяг відходів, вуглецевий слід та індекс економічної ефективності циркулярності (CEE). Багатоетапна модель впровадження охоплює аудит ресурсних потоків, розробку KPI, модульний дизайн продукту, побудову зворотної логістики та сервісних центрів, інтеграцію IT-рішень, пілотні проєкти та масштабування. Подолання технологічних, економічних, організаційних, ринкових та регуляторних бар’єрів через модернізацію, навчання та стимули забезпечує успішну циркулярну трансформацію. Таким чином, інтеграція циркулярних практик сприяє підвищенню ресурсоефективності, зниженню екологічного навантаження та економічній стійкості виробничих підприємств.

The article investigates the integration of circular economy principles into the supply chains of Ukrainian manufacturing enterprises transitioning from a linear to a circular model, where resources retain value after initial use. The study examines the core principles of circularity (design for reuse, resource maximization, organization of reverse flows, development of partnerships) and operational mechanisms for their implementation in supply chains. In the context of war, circular approaches become a strategic tool for enhancing resilience: reuse of components, local partnerships, and reverse logistics reduce dependence on imports, optimize costs, and ensure production continuity. To implement these principles, operational mechanisms are proposed, including product lifecycle management (PLM), reverse logistics, service and repair networks, inventory management, and component standardization. Digital technologies - RFID/IoT, digital product passports, resource exchange platforms, and Big Data analytics-ensure transparency, control, and optimization of flows, enabling informed decisions on repair, remanufacturing, or recycling of products. Effectiveness is assessed through material intensity, share of recovered components, lifecycle cost, waste volume, carbon footprint, and the Circular Economy Efficiency (CEE) index. The multi-stage implementation model encompasses resource flow auditing, KPI development, modular product design, construction of reverse logistics and service centers, IT integration, pilot projects, and scaling. Overcoming technological, economic, organizational, market, and regulatory barriers through modernization, training, and incentives ensures successful circular transformation. Thus, the integration of circular practices contributes to increased resource efficiency, reduced environmental impact, and enhanced economic resilience of manufacturing enterprises.