Формальні та неформальні інституції як капітал суспільства, необхідний при реалізації економічної політики

Abstract

Здійснено дослідження теоретичних засад формальних і неформальних інституцій, що у сукупності формують інституційне середовище. Вказано, що існує доволі багато класифікацій інституцій (інститутів), але жодна з них не стала повноцінним замінником та вагомою альтернативою для вже класичного поділу інституцій на формальні та неформальні. У кожній державі сформувалася своя унікальна система інституцій, яка відповідає культурним особливостям суспільства та є надбанням, нематеріальним активом і капіталом суспільства. Зазначено, що якщо такі інституції, як культура, освіта, наука, особливості виховання, мистецтво, релігія, звичаї, традиції, міфи, догми, упередження, стереотипи, ідеї, ідеологія, цінності, мораль, історична пам’ять, інформація та знання, мислення, світогляд, менталітет, особливості поведінки, психологічний і емоційний стани, соціальні та історичні умови, довіра і рівень свободи у суспільстві, мають вагомий вплив на встановлення соціально-економічних відносин та функціонування економіки, то вони становлять цінність для економіки й суспільства загалом і водночас їх варто розглядати як важливий ресурс для соціально-економічного розвитку. Всі ресурси та цінності, які можуть бути використані в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприятимуть зростанню продуктивності праці і в результаті цього впливатимуть на збільшення доходів економічних суб’єктів та національного доходу загалом, доцільно визначати як капітал, у цьому разі – як капітал суспільства або суспільний капітал. З’ясовано, що в економічній науці розширення значення поняття «капітал» призвело до появи нових термінів, серед яких: соціальний капітал, людський капітал, інтелектуальний капітал, інформаційний капітал, культурний капітал, моральний капітал, емоційний капітал, організаційний капітал, символічний капітал та ін. Вказано, що інституції слід розглядати як капітал суспільства саме з метою розуміння та усвідомлення їхнього значення для економіки. Водночас ці інституції необхідно дієво, продуктивно й результативно використовувати та визначати їх як ключові фактори соціально-економічного прогресу. Відповідно, при реалізації економічної політики у взаємодії з соціальною, гуманітарною й інформаційною політиками, державною політикою у сфері маркетингу і брендингу та іншими видами державної політики потрібно сформувати чітке розуміння і врахувати те, наскільки значний вплив мають неформальні інституції як капітал суспільства на економіку та яку вигоду вони можуть давати за умов ефективного використання цих інституцій.

A study of the theoretical foundations of formal and informal institutions, which together form the institutional environment, was carried out. It is indicated that there are quite a few classifications of institutions (institutions), but none of them has become a full-fledged substitute and a significant alternative to the already classical division of institutions into formal and informal. Each state has formed its unique system of institutions, which corresponds to the cultural characteristics of society and is an asset, intangible asset, and capital of society. It is noted that if such institutions as culture, education, science, upbringing features, art, religion, customs, traditions, myths, dogmas, prejudices, stereotypes, ideas, ideology, values, morality, historical memory, information and knowledge, thinking, worldview, mentality, behavioral features, psychological and emotional states, social and historical conditions, trust and the level of freedom in society has a significant impact on the establishment of socio-economic relations and the functioning of the economy, then they constitute a value for the economy and society as a whole and at the same time they should be considered as an important resource for socio-economic development. All resources and values that can be used in a particular area of economic activity will contribute to the growth of labor productivity and, as a result, will affect the increase in the income of economic entities and national income in general, it is advisable to define them as capital, in this case, as the capital of society or social capital. It was found that in economic science, the expansion of the meaning of the concept of «capital» led to the emergence of new terms, including social capital, human capital, intellectual capital, information capital, cultural capital, moral capital, emotional capital, organizational capital, symbolic capital, etc. It is indicated that institutions should be considered the capital of society precisely to understand and realize their importance for the economy. At the same time, these institutions must be used effectively, productively, and efficiently and identified as key factors of socio-economic progress. Accordingly, when implementing economic policy in interaction with social, humanitarian and information policies, state policy in the field of marketing and branding and other types of state policy, it is necessary to form a clear understanding and take into account how significant the impact of informal institutions as the capital of society on the economy is and what benefits they can provide under the conditions of effective use of these institutions.