Особливості удосконалення управління сферою послуг у контексті індустрії 4.0

Abstract

Розглянуто передумови реалізації Індустрії 4.0 у сервісному середовищі, визначено роль та місце освітніх та науково-дослідних закладів у реалізації завдань. Виявлено правові колізії в її реалізації у контексті розвитку повоєнного сервісу в Україні. Внесено пропозиції з вироблення організаційно-економічних механізмів реалізації основних положень Індустрії 4.0 у виробничу практику. Вирішення проблематики запропоновано розглядати у контексті інноваційного ланцюга: «держава – органи місцевого самоврядування, регіональні органи влади – обслуговуючі галузі, підприємства – споживачі послуг». Визначення напрямів відновлення сервісної інфраструктури та підвищення якості торгово-побутового обслуговування в повоєнних умовах повинна реалізуватися відповідно до знову ж таки науково обґрунтованих програм з урахуванням економічної, соціальної ефективності та Європейських вимог і стандартів. Виявлено особливості та проблеми адаптації прогресивного вітчизняного досвіду Індустрії 4.0 відповідно до вітчизняних умов функціонування сфери послуг та Європейської економіки, що зумовлюють необхідність визначення науково обґрунтованих шляхів активізації диверсифікаційної діяльності побутових підприємств та торговельного сервісу з урахуванням їх соціальної та економічної ефективності. Розглянуто принципи побудови парадигм формування стратегії відродження сервісної інфраструктури, на відміну від чинних включають регіональні традиції, принцип відкритості, довіри, кваліфікації та компетентності, об’єктивності, оптимізації діяльності, прямого спілкування. На сьогодні запровадження технологій Індустрії 4.0 є одним зі найважливіших напрямів як для промислових підприємств, так і для сфери послуг, враховуючи співвідношення з їх якості в різних країнах світу. Оскільки забезпечення сталого розвитку дозволяє суб’єктам господарювання зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище, розвивати економічні процеси, що орієнтовані на зниження споживання енергоносіїв, мінімізацію викидів парникових газів та забруднення зовнішнього середовища та зменшення використання природних ресурсів

The article examines the prerequisites for implementing Industry 4.0 in the service environment, determines the role and place of education and research institutions in the implementation of tasks. Legal conflicts in its implementation in the context of the development of post-war service in Ukraine are identified. Proposals are made to develop organizational and economic mechanisms for implementing the main provisions of Industry 4.0 in production practice. It is proposed to consider the solution of the problem in the context of the innovation chain: «state – local governments, regional authorities – service industries, enterprises – consumers of services». Determining the directions of restoring service infrastructure and improving the quality of trade and household services in post-war conditions should be implemented in accordance with scientifically substantiated Programs, taking into account economic and social efficiency and European requirements and standards. The features and problems of adapting the progressive domestic experience of Industry 4.0 have been identified, in accordance with the domestic conditions of the functioning of the service sector and the European economy, which necessitate the identification of scientifically based ways of activating the diversification activities of household enterprises and trade services, taking into account their social and economic efficiency. The principles of building paradigms for forming a strategy for the revival of service infrastructure have been considered, which, unlike the current ones, include regional traditions, the principle of openness, trust, qualification and competence, objectivity, optimization of activities and direct communication. The implementation of Industry 4.0 technologies is currently an extremely important issue not only for industrial enterprises, but also for the service sector, in relation to their quality in different countries of the world, because it ensures sustainable development, helps enterprises reduce the negative impact on the environment, develops the processes of a cyclical economy aimed at reducing energy consumption, greenhouse gas emissions and waste, as well as avoiding depletion and degradation of natural resources