Новітня парадигма обліку в аграрних підприємствах: фізіократичні засади та принципи сталості

Abstract

Формування новітньої парадигми обліку важливе для забезпечення актуальних інформаційних запитів в умовах розв’язання глобальних суспільних проблем. Наукові надбання фізіократів мають цінність у вирішенні сучасних питань людства, що пов’язані з енергетичною та кліматичною кризами. Метою статті є визначення фізіократичних засад та принципів сталості для формування новітньої парадигми обліку. Методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання з використанням системного підходу. Індукція та аналіз сприяли опрацюванню праць В. Вернадського та М. Руденка з метою виявлення ідей щодо становлення новітньої парадигми обліку. Синтез та аналогія дозволили розкрити цілі сталого розвитку, що враховано при створенні нових концептуальних та методологічних засад облікової науки. Узагальнення сприяло формуванню висновків про основні ідеї, що формуватимуть фізіократичну доктрину новітньої парадигми обліку. Проаналізовано наукові здобутки В. Вернадського та сформульовано ідеї, що мають вплив на формування парадигми облікової науки: облік інтелектуального капіталу як «геологічної сили» впливу на біосферу; облік соціальних зв’язків як елемента внутрішнього гудвілу в соціосфері. Виявлено, що основними науковими тезами М. Руденка, які можуть бути використані у формуванні парадигми обліку в аграрних підприємствах, є: біоенергетика – пріоритетний вид ВДЕ через поєднання енергії Сонця та праці людини; біоенергетичні активи як елемент «енергії прогресу» в глобальному кліматичному сценарії. Визначено, що фундаментальними засадами новітньої парадигми обліку є 5 принципів сталого розвитку: чиста й доступна енергія; промисловість, інновації та інфраструктура; відповідальне споживання та виробництво; пом'якшення наслідків зміни клімату; захист та відновлення екосистем суші. Трансформація концептуальних та методологічних засад бухгалтерського обліку згідно з зазначеними принципами сприятиме вирішенню глобальних економічних викликів, кліматичної та енергетичної криз і збереженню природного капіталу. Подальші наукові пошуки будуть спрямовані на розроблення теорії та методології обліку біоенергетичних активів як інноваційного об’єкта обліку.

Formation of the new accounting paradigm is essential to meet current informational needs in the context of solving global societal issues. The scientific contributions of the Physiocrats hold value in addressing modern human challenges related to energy and climate crises. The article aims to identify the Physiocratic bases and principles of sustainability for forming the new accounting paradigm. The methodological foundation of the research is the dialectical method of cognition, using a systematic approach. Induction and analysis facilitated the study of the works of V. Vernadsky and M. Rudenko to uncover ideas regarding the establishment of the new accounting paradigm. Synthesis and analogy revealed the goals of sustainable development, considered in forming new conceptual and methodological foundations of accounting science. Generalization contributed to forming conclusions about the main ideas that will shape the Physiocratic doctrine of the new accounting paradigm. The scientific achievements of V. Vernadsky were analyzed, and ideas were formulated that influenced the formation of the accounting science paradigm: accounting for intellectual capital as a «geological force» impacting the biosphere; accounting for social connections as an element of internal goodwill in the sociosphere. It was found that the main scientific theses of M. Rudenko that can be used in forming the accounting paradigm in agricultural enterprises are: bioenergy – a priority type of renewable energy due to the combination of solar energy and human labor; bioenergetic assets as an element of «progress energy» in the global climate scenario. It is determined that the fundamental bases of the new accounting paradigm are the five principles of sustainable development: clean and affordable energy; industry, innovation, and infrastructure; responsible consumption and production; climate action; life on land. The transformation of the conceptual and methodological foundations of accounting in accordance with the stated principles will contribute to addressing global economic challenges, the climate and energy crises, and the preservation of natural capital. Further scientific searches will be directed towards developing the theory and methodology of accounting for bioenergetic assets as an innovative accounting object.