Електронні публічні закупівлі в Україні під час воєнного стану

Abstract

Українська система електронних публічних закупівель по праву вважається однією з найбільш успішних реформ у галузі електронного урядування. За роки свого практичного втілення вона відзначена низкою міжнародних нагород та рекомендована як зразок для впровадження іншими країнами. У передвоєнний період система зробила відкритою та загальнодоступною всю інформацію про понад 5 млн закупівель на рік - від незначних прямих угод до багатомільйонних тендерів, загальним обсягом 13% ВВП України. Система публічних закупівель є цілісністю низки елементів: електронної онлайн-платформи Prozorro, нормативно-законодавчої бази, державних та комунальних замовників і представників бізнесу, що взаємодіють між собою з метою своєчасного та ефективного задоволення потреб держави у товарах, послугах та роботах. Вона побудована на принципах відкритості і прозорості всіх стадій закупівель, які передбачають можливість громадян отримувати інформацію на що і як саме витрачаються кошти відповідних бюджетів. Війна, розпочата росією, створила надскладні умови для усіх аспектів діяльності нашої держави, у тому числі сильно вплинула на публічні закупівлі, що вимагало негайної реакції на зміну навколишніх умов та на неочікувані виклики. Від того моменту порядок проведення закупівель, адаптуючись до умов воєнного стану, постійно зазнає змін. Окремі зміни стали зручними інструментами, що дозволили спростити та пришвидшити закупівлі, а інші - викликають суперечливі враження та нагально потребують доопрацювань. На початковому етапі війни з введенням воєнного стану прямі закупівлі без обмежень однозначно посприяли швидкому та оперативному забезпеченню потреб оборони та безпеки держави. Однак з часом реальною потребою стало повернення до прозорості та конкуренції, за адаптованими для кризових ситуацій правилами. Разом з тим, аналіз практичної ситуації показав, що воєнний стан створив додаткові корупційні ризики, зокрема недостатню конкуренцію, непрозорий вибір постачальників, необґрунтовані закупівлі, переплати за товари та послуги, низьку якість продукції тощо. Тому продовження роботи щодо максимальної публічності й конкурентності закупівель залишається надзвичайно актуальним, як для умов війни, так і для майбутніх масштабних проєктів повоєнної відбудови

The Ukrainian system of electronic public procurement is rightfully considered one of the most successful reforms in the field of electronic governance. Over the years of its practical implementation, it has been awarded a number of international rewards and recommended as a model for implementation by other countries. In the pre-war period, the system made all information on more than 5 million purchases per year open and publicly available - from minor direct agreements to multi-million tenders, with a total volume of 13% of Ukraineʼs GDP. The public procurement system is an integrity of a number of elements: the Prozorro online electronic platform, the regulatory framework, state and municipal customers and business representatives interacting with each other in order to timely and effectively meet the stateʼs needs for goods, services and works. It is built on the principles of openness and transparency of all stages of procurement, providing for the opportunity for citizens to receive information on what and how exactly the funds of the relevant budgets are spent. The war, started by russia, created extremely difficult conditions for all aspects of our stateʼs activities, including a major impact on public procurement, which required an immediate response to changing environmental conditions and unexpected challenges. Since then, the procurement procedure has been constantly changing, adapting to the conditions of martial law. Some changes have become convenient tools that simplify and speed up procurement, while others cause conflicting impressions and require improvements. At the initial stage of the war, with the introduction of martial law, direct procurement without restrictions clearly contributed to the rapid and efficient provision of the needs for defense and security of the state. However, over time, a return to transparency and competition according to rules adapted for crisis situations became a real need. At the same time, an analysis of the practical situation showed that martial law created additional corruption risks, in particular insufficient competition, non-transparent selection of suppliers, unjustified purchases, overpayments for goods and services, low quality of products, etc. Therefore, the continuation of the work on maximum publicity and competitiveness of procurement remains very relevant, both for the conditions of the war and for future large-scale post-war reconstruction projects