Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43466
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorЧорна, Ірина Михайлівна-
dc.contributor.advisorChorna, Iryna-
dc.contributor.authorПетренко, Наталія Сергіївна-
dc.contributor.authorPetrenko, Nataliia-
dc.date.accessioned2024-01-10T11:18:23Z-
dc.date.available2024-01-10T11:18:23Z-
dc.date.issued2023-12-
dc.date.submitted2023-12-
dc.identifier.citationПетренко Н.С. Особливості прокрастинації у представників різних професій : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спеціальністю „053 — психологія“ / Н.С. Петренко. - Тернопіль : ТНТУ, 2023. — 83 с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/43466-
dc.description1.Здійснивши теоретичний аналіз психологічної літератури з проблеми прокрастинації, виявлено, що у науковців немає єдиного підходу щодо причин та наслідків дії прокрастинації на трудові особливості індивідуума. Дослідження прокрастинації, проведене через багатогранну призму багатьох психологів, виявило складну взаємодію факторів, що сприяють її генезису та наслідкам. Численні аналізи психологічних систем, що охоплює різноманітні теорії та емпіричні дослідження, підкреслюють складну природу цього явища в людській поведінці. Автори визначили безліч факторів, що сприяють прокрастинації, описуючи її складну структуру, яка складається з взаємопов'язаних когнітивних, емоційних та поведінкових чинників. Від моделей, заснованих на рисах характеру, до теорій когнітивної оцінки, консенсус перегукується: прокрастинація виникає внаслідок злиття внутрішньої динаміки, що охоплює процеси саморегуляції, несприйнятливість до виконання завдань, відтермінування та дезадаптивний перфекціонізм тощо. Різноманітні точки зору, запропоновані психологами, проливають світло на багатовимірну природу прокрастинації, підтверджуючи її прояв як складне поєднання індивідуальних рис, переконань і ситуаційних впливів. 2. Наслідки прокрастинації, які прискіпливо досліджуються психологами, виходять далеко за межі простої затримки у виконанні завдання. Послідовні наслідки охоплюють спектр несприятливих результатів, охоплюючи зниження продуктивності, підвищений стрес, порушення психічного здоров’я та перешкоди досягненню мети. Цей комплексний аналіз з’ясовує поширений вплив прокрастинації на численні сфери життя людей, підкреслюючи її згубний вплив на особистий добробут і професійні досягнення. 3.Об’єднання результатів досліджень, емпіричних доказів і теоретичних основ, наданих авторами, дає детальне розуміння напрямків і стратегій, спрямованих на пом’якшення згубних наслідків прокрастинації. Від когнітивно- 62 поведінкової терапії до методів посилення мотивації, психологи пропонують різноманітний спектр інтервенцій, які охоплюють складну мережу факторів, що впливають на прокрастинацію. Цей різноманітний інструментарій, заснований на емпіричній перевірці, озброює людей механізмами подолання та методиками, спрямованими на боротьбу з тиском прокрастинації. 4.В дослідженні були застосовані психодіагностичні методи – спостереження, бесіда, анкетування, опитування, тестові методики, серед останніх: Методика «Шкала прокрастинації» Б.В.Такмана (Tuckman Procrastination Scale), Загальна шкала прокрастинації К.Лея (General Procrastination Scale, GPS),Проективна методика “Тести незакінчених речень” К.Г.Юнга. Низький рівень прокрастинації найхарактерніший для працівників сфери IT як жінок так і чоловіків. Це може бути пов'язано з наступними факторами: висока мотивація до роботи, здатність до самоорганізації Вони прагнуть досягти успіху в своїй професії і розуміють, що для цього необхідно чітко виконувати поставлені завдання, вони вміють планувати свою роботу і розподіляти свій час. Середній рівень прокрастинації не залежно від статі найвищий у юристів і медиків. Це може бути пов'язано з наступними факторами: високий рівень стресу, високий рівень стресу. Це може призводити до того, що працівники цих професій будуть відкладати виконання завдань, щоб уникнути стресу та щоб мати більше часу для обмірковування цих рішень. Високий рівень прокрастинації у представників обох статей переважає у працівників культури та сфери краси. Це може бути пов'язано з наступними факторами: творча природа роботи, необхідність гнучкості та імпровізації. Це може призводити до того, що працівники цих професій будуть відкладати виконання завдань, щоб мати більше часу для творчого самовираження. Таким чином, завдання дослідження виконані, мети досягнутою. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці тренінгів корекції прокрастинації для представників окремих професій.uk_UA
dc.description.abstractУ кваліфікаційній роботі здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз історії проблеми та сучасних наукових підходів до проблеми прокрастинації та його впливу на якість життя людини, представника визначеної професійної сфери. Представлено історію вивчення феномену прокрастинації у вітчизняній та зарубіжній та науковій літературі. Проаналізовано типові причини виникнення прокрастинації та її наслідки. Розкрито взаємозв’язок між прокрастинацією та самооцінкою, самодисципліною, мотивацією, професійним самовизначенням, особистісними рисами: імпульсивність, перфекціонізм, низька сумлінність і високий невротизм, тривожність особистості. Здійснено психологічну характеристику поняття прокрастинація у відповідності до різних наукових теорій. Розкрито такі аспекти прокрастинації, як когнітивна, емоційна сфера, вмотивованість, інше. Проаналізовано ймовірні наслідки пракрастинації у представників різних професій. У короткостроковій перспективі прокрастинація може призвести до таких наслідків, як стрес, тривога, депресія та зниження продуктивності. У довгостроковій перспективі це явище може призвести до невдач в навчанні або роботі, погіршенні стосунків та зниженні самооцінки. Здійснено емпіричне дослідження особливостей прокрастинації у представників різних професій. Обґрунтовано та охарактеризовано методики дослідження впливу прокрастинації у представників різних професій. Представлено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження прокрастинації у представників різних професій, зокрема: працівників сфери краси, сфери культури, медиків, юристів та працівників ІТ. Розроблено методичні рекомендації для психокорекції прокрастинації. Розкрито організаційно-методичні основи проведення тренінгу, спрямованого на психокорекцію прокрастинації у представників різних професій. Розкрито основні аспекти охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях. Зокрема, психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці та особливості надання психологічної допомоги під час надзвичайних ситуацій.uk_UA
dc.description.abstractIn the qualification work, was carried out a thorough theoretical analysis of the history of the problem and modern scientific approaches to the problem of procrastination and its impact on the quality of life of a person, a representative of a certain professional sphere. The history of studying the phenomenon of procrastination in domestic and foreign scientific literature is presented. Typical causes of procrastination and its consequences are analyzed. The relationship between procrastination and self-esteem, self-discipline, motivation, professional self-determination, personal traits: impulsiveness, perfectionism, low conscientiousness and high neuroticism, personality anxiety is revealed. A psychological characterization of the concept of procrastination was carried out in accordance with various scientific theories. Such aspects of procrastination as cognitive, emotional sphere, motivation, etc. are disclosed. Probable consequences of procrastination in representatives of various professions were analyzed. In the short term, procrastination can lead to consequences such as stress, anxiety, depression and decreased productivity. In the long term, this phenomenon can lead to failures in studies or work, deterioration of relationships and lower self-esteem. An empirical study of the peculiarities of procrastination in representatives of various professions was carried out. Reasoned and characterized methods of studying the influence of procrastination in representatives of various professions. Quantitative and qualitative analysis of the results of the research on procrastination among representatives of various professions is presented, in particular: workers in the field of beauty, the field of culture, doctors, lawyers, and IT workers. Methodological recommendations for psychological correction of procrastination have been developed. The organizational and methodological foundations of the training aimed at psychocorrection of procrastination among representatives of various professions are disclosed. The main aspects of labor protection and safety in emergency situations are disclosed. In particular, the psychological aspects of increasing the level of occupational safety and the specifics of providing psychological assistance during emergency situations.uk_UA
dc.description.tableofcontentsВСТУП.РОЗДІЛ II. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА ЙОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ.1.1. Історія вивчення феномену прокрастинації.1.2. Причини виникнення прокрастинації.1.3. Психологічна характеристика поняття прокрастинація.1.4. Наслідки прокрастинації. Висновок до розділу II.РОЗДІЛ IIII. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ ПРОФЕСІЙ.2.1.Характеристика методик дослідження впливу прокрастинації у представників різних професій. 2.2. Аналіз результатів дослідження.Висновок до розділу.РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПСИХОКОРЕКЦІЇ ПРОКРАСТИНАЦІЇ.3.1 Організаційно-методичні основи проведення тренінгу.Висновок до розділу ІІІ.РОЗДІЛ IVIV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ.4.1.Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці. 4.2. Надання психологічної допомоги під час НC Висновок до розділу IV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.ДОДАТКИuk_UA
dc.format.extent83-
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТНТУ ім. І.Пулюяuk_UA
dc.subjectпрокрастинаціяuk_UA
dc.subjectprocrastinationuk_UA
dc.subjectмотиваціяuk_UA
dc.subjectmotivationuk_UA
dc.subjectособистістьuk_UA
dc.subjectpersonalityuk_UA
dc.subjectфобіяuk_UA
dc.subjectphobiauk_UA
dc.subjectтривогаuk_UA
dc.subjectanxietyuk_UA
dc.subjectстрахuk_UA
dc.subjectfearuk_UA
dc.subjectуправління часомuk_UA
dc.subjecttime managementuk_UA
dc.subjectфрустраціяuk_UA
dc.subjectfrustrationuk_UA
dc.subjectкогнітивні функціїuk_UA
dc.subjectcognitive functionsuk_UA
dc.subjectневротизмuk_UA
dc.subjectneuroticismuk_UA
dc.titleОсобливості прокрастинації у представників різних професійuk_UA
dc.title.alternativeFeatures of procrastination in representatives of various professionsuk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
dc.rights.holder© Петренко Н.С., 2023uk_UA
dc.coverage.placenameТНТУ ім. І. Пулюяuk_UA
dc.subject.udc159.9uk_UA
dc.relation.references1. Вайда Т. С. Прокрастинація як компонент поведінки працівників ОВС та її профілактика під час професійної підготовки курсантів у ВНЗ МВС України [Електронний ресурс] Юридичний бюлетень. ,2016. Випуск 2. С. 197-211.URLURL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ub_2016_2_22uk_UA
dc.relation.references2. Колтунович Т. А., ПоліщукО. М. Прокрастинація – конфлікт між «важливим» і «приємним». Молодий вчений, 5 (45), 2017. С. 211–218.uk_UA
dc.relation.references3. Мартинець І. А. Платон і екзистенційний вакуум. Психологічні студії. № 1 (63), 2022. С. 122-131.uk_UA
dc.relation.references4. Мотрук Т. О., Стеценко Д. В. Прокрастинація як інгібітор розвитку успішної особистості. Актуальні питання сучасної психології: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Суми: Видавництво СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014. С. 388uk_UA
dc.relation.references5. Моначин, І. Л., Попик, Т. В. Сутність поняття психологічної готовності до діяльності. Матеріалали Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів „Актуальні задачі сучасних технологій 2016. С. 351-352.uk_UA
dc.relation.references6. Назарук Н. В. Прокрастинація як психологічний феномен. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3),2022. С. 66-70. URLURL: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.3.13uk_UA
dc.relation.references7. Патриляк Г., Вишньовський В. Особистісна готовність як чинник ефективної професійної діяльності. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції „Трансформація бізнесу для сталого майбутнього: дослідження, діджиталізація та інновації“, 2022. С. 166-168uk_UA
dc.relation.references8. Петренко Н. С. Вплив емоційної сфери невротичної особистості на рівень прокрастинації у людей з різними професіями. Молодіжна наукова ліга 23, 2023. С. 337-339.uk_UA
dc.relation.references9. Столярчук О. А. Сергієнкова О.П., Коханова О.П Динаміка академічної прокрастинації студентів Габітус,2021. Вип. 26. С. 127-132.uk_UA
dc.relation.references10. Ткачук О. М., Бондаренко О. М. Вплив прокрастинації на академічну успішність студентів. Психологічний часопис, 2(1), 2019. С. 107-115.uk_UA
dc.relation.references11. Ферлій В.К., Коц С.М., Коц В.П Прокрастинація як питання зниження працездатності . Природнича наука й освіта: сучасний стан і перспективи розвитку : тези доп. IIІ Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 22-23 верес. 2022 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди [та ін.] ; [редкол.: Ю. Д. Бойчук та ін.]. Харків : [б. в.], 2022. С. 78–80.uk_UA
dc.relation.references12. Чорна І.М. Професійне самовизначення сучасного школяра. Психологія. Збірник наукових праць. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск 20, 2003. С. 174-180.uk_UA
dc.relation.references13. Шейко В. М. Біхевіоризм як психологічний напрям культурології. Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. Харків: ХДАК. 2009. С. 29-42.uk_UA
dc.relation.references14. Baron, R. M., Kenny, D. A. The moderator-mediator variable distinction in social psychological research: Conceptual, strategic, and statistical considerations. Journal of Personality and Social Psychology, 51(6). 1986. P. 1173–1182.uk_UA
dc.relation.referencesen15. Ferrari, J. R. Procrastination: Why You Do It, What to Do About It, and When to Get Professional Help. Jossey-Bass Publishers. 1986. P. 17-21, 42-51, 83-90.uk_UA
dc.relation.referencesen16. Ferrari, J. R., Johnson, J. L., & McCown, W. G. (1995). Procrastination and task avoidance: Theory, research, and treatment. New York: Plenum Press/ 1995. P. 20-25.uk_UA
dc.relation.referencesen17. Forer, F. F. The Psychology of Mental Work. London: D. Appleton and Company. 1929. P. 128-131.uk_UA
dc.relation.referencesen18. Frank, L.K. Projective methods. Springfield, IL: Charles C. Thomas. 1939. P.100-107uk_UA
dc.relation.referencesen19. Gallagher, P. Procrastination: Theory, research, and treatment. New York, NY: Springer.2015. P.11-38uk_UA
dc.relation.referencesen20. John, O. P., Srivastava, S. The Big Five trait taxonomy: History, measurement, and theoretical perspectives. Handbook of personality: Theory and research, 2. 1999. P.102–138.uk_UA
dc.relation.referencesen21. Johnson, B. A., Baker, J. O., & Kofler, R. T. Procrastination: A review of the literature. Personality and Social Psychology Review, 7(3), 2003. P. 275-298uk_UA
dc.relation.referencesen22. Lay, C. H. The General Procrastination Scale: A revised measure of procrastination proneness. Personality and Individual Differences, 17(6), 1994. P. 655-661.uk_UA
dc.relation.referencesen23. Lawler, E. E. Motivation research and managerial behavior. Personnel Psychology, 21(3), 1968. P. 335-362.uk_UA
dc.relation.referencesen24. Lilienfeld, S. O., Wood, J. M., Garb, H. N. The scientific status of projective techniques. Psychological Science in the Public Interest, 1(2), 2000. P. 27-66.uk_UA
dc.relation.referencesen25. Lupu, I., Popa, I. C., Cernat, M. I. Procrastination at work: Prevalence, correlates, and consequences. The Journal of Psychology, 65(1),2019. P.102-112.uk_UA
dc.relation.referencesen26. Martin, D. F., Watt, A. A cognitive-behavioral model of procrastination: The role of perfectionism, anxiety, and self-esteem. Personality and Social Psychology Bulletin, 38(12),2012. P. 1581-1593.uk_UA
dc.relation.referencesen27. Martinčeková, L., Enright, R.D. (2020). The effects of self-forgiveness and shame-proneness on procrastination: exploring the mediating role of affect. Curr Psychol, 39, 2020. P. 428–437. https://doi.org/10.1007/s12144-018-9926-3uk_UA
dc.relation.referencesen28. Maslow, A. H. A theory of human motivation. Psychological Review, 50(4), 1943. P.370-396.uk_UA
dc.relation.referencesen29. Miller, M. K., Brody, A. L. The genetics of procrastination: A review and synthesis. Biological Psychiatry, 75(10), 2014. P. 813-820.uk_UA
dc.relation.referencesen30. O'Brien, K., DeLapp, J. The impact of social media on procrastination: A systematic review. Computers in Human Behavior, 87, 2018. P. 355-368.uk_UA
dc.relation.referencesen31. Oldham, W. G. Procrastination: Causes and Cures. New York: Van Nostrand Reinhold Company. 1972. P. 10-12.uk_UA
dc.relation.referencesen32. Przybylski, A. K., Murayama, K., DeHaan, C. R., Gladwell, M. Can Facebook make you unhappy? Social Psychological and Personality Science, 4(6), 2013. P. 679-684.uk_UA
dc.relation.referencesen33. Pychyl, T. A., Ferrari, J. R., Lay, P. Social-cognitive factors in procrastination. European Journal of Personality, 13(6), 1999. P. 523-538.uk_UA
dc.relation.referencesen34. Rogers, C. R. On becoming a person: A therapist's view of psychotherapy. Boston: Houghton Mifflin.1961. P.21.uk_UA
dc.relation.referencesen35. Richardson, M. Негативні емоції та прокрастинація. Журнал психології праці та організацій, 88(5),2003. P.678-697. Отримано з https://search.proquest.com/docview/211723595/abstract/E800981A3987462DPQ/1uk_UA
dc.relation.referencesen36. Schwarzman, R. S., Granter, J. D. Procrastination: A New Understanding of the Nature of Procrastination and Its Treatment. New York: Guilford Press. p. 2011. P.10-11.uk_UA
dc.relation.referencesen37. Sims, К. М. Self-regulation coaching to alleviate procrastination: Addressing the likeability of studying behaviours. Learning and Individual Differences, 56, 2017. P. 23-30. doi: 10.1016/j.lindif.2017.02.009uk_UA
dc.relation.referencesen38. Smith, A. P., Conroy, J. L., Smith, J. M. Procrastination in college students: Prevalence, correlates, and academic consequences. Journal of Counseling Psychology, 65(1), 2018. P. 102-112.uk_UA
dc.relation.referencesen39. Smith, R. E. The procrastination of students: A social learning perspective. Journal of Social Psychology, 131(3), 1991. P. 395-407.uk_UA
dc.relation.referencesen40. Steel, P. The nature of procrastination: A meta-analytic and theoretical review of research on procrastination. Psychological Bulletin, 133(1),2007. P. 65-94uk_UA
dc.relation.referencesen41. Steel, P. Procrastination in academic settings: A review of the literature and recommendations for future research. Personality and Social Psychology Review, 14(3), 2010. P. 65-86.uk_UA
dc.relation.referencesen42. Steel, P., Ferrari, J. R. Procrastination and interpersonal relations. Personality and Social Psychology Bulletin, 35(1), 2009. P. 129-140.uk_UA
dc.relation.referencesen43. Steel, P., König, C. J. Procrastination and attention control: A theoretical review and empirical investigation. European Journal of Personality, 20(2), 2006. P. 107-128.uk_UA
dc.relation.referencesen44. Takman, L. M. Procrastination: A review of the literature and implications for future research. Journal of Counseling Psychology, 26(3), 1979. P. 275-289.uk_UA
dc.relation.referencesen45. Taylor, J. The motivational model of procrastination. Psychological Review, 107(4),2000. P. 603-615. sychology Bulletin, 35(6), 759-771uk_UA
dc.relation.referencesen46. Taylor, J. G. A cognitive-motivational model of procrastination. Psychological Bulletin, 117(1),1995. P. 245-268.uk_UA
dc.relation.referencesen47. Warfield, T. E. (1988). Procrastination: A Philosophical Investigation. New York: Oxford University Press.1988. P. 26-50.uk_UA
dc.relation.referencesen48. Weinert, L. The role of language in human development. In JW Berry, PR Dasen, & TS Saraswathi (Eds.), Handbook of cross-cultural psychology: Vol. 2. Basic processes and human development . Boston: Allyn & Bacon.1985.P. 211-243.uk_UA
dc.relation.referencesen49. Wilson, K. G. (2002). Procrastination: A cognitive model. Psychological review, 109(1), 69-89.uk_UA
dc.identifier.citationenPetrenko N.S. Peculiarities of procrastination in representatives of various professions: qualifying work for obtaining a master's degree in the specialty "053 — psychology". Ternopil: TNTU, 2023. — 83 p.uk_UA
dc.coverage.countryUAuk_UA
Розташовується у зібраннях:053 — психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Петренко_Н маг.pdf1,02 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити
Авторська довідка Петренко Н-1.pdf282,62 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора