Трансформація наукових традицій у сфері управління в умовах оновленого повоєнного українського суспільства

Abstract

Розкрито процес трансформації національних традицій в умовах воєнного і повоєнного українського суспільства, періодичних змін наукових парадигм його розвитку. Визначено роль і місце у цих перетвореннях різних форм суспільної діяльності, в т.ч. і наукової. Вивчено вплив науки на формування суспільної свідомості з урахуванням дії об’єктивних чинників. Розглянуто процеси і методи управління, зумовлені пострадянськими традиціями волюнтаристичного лобіювання інтересів тих чи інших політичних груп, галузевиків, регіональників, тобто зацікавлених сторін. Проаналізовано мотиви, якими керуються суб’єкти наукової взаємодії залежно від рівня їх володіння предметом дослідження, важливими ресурсами, ін. Виявлено джерела зростання інтелектуального потенціалу сучасної парадигми розвитку науки та імітацію корисної для суспільства діяльності, стимулювання штучних потреб, що супроводжуються у воєнних умовах, експонентним наростанням кризових явищ у низці важливих для суспільства сфер його життєдіяльності. Встановлено необхідність зміни парадигми розвитку, національних і наукових традицій, сформованих ще у посттоталітарний період і переорієнтування їх на випереджаючий розвиток продуктивного культурного капіталу. Актуалізовано важливість визначення перспективних цілей, розроблення стратегій їх досягнення й переведення національних традицій від рефлекторного реагування на проблеми та зміну споживацького попиту на прийняття ефективних управлінських рішень. Запропоновано формування Морального кодексу поведінки науковця як комплексу дій відповідно до якнайшвидшого досягнення встановленої мети при максимальному ефективному результаті. Розкрито руйнівний для сучасної цивілізації контент нехтування розвитку високоморальних, гуманістичних наукових традицій на принципах правди, об’єктивності, історизму, наукового обґрунтування та переорієнтування не тільки на матеріальні блага, а й на розвиток культурного потенціалу людей. Визначено характерні ознаки проявів трансформаційно-руйнівних і деградаційних процесів у державі.

The article reveals the process of transformation of national traditions in the conditions of wartime and post-war Ukrainian society, as well as periodic changes in the scientific paradigms of its development. The role and place in these transformations of various forms of social activity, including scientific activity, are determined. The influence of science on the formation of public consciousness is studied, taking into account the influence of objective factors. The processes and methods of governance due to the post-Soviet traditions of voluntaristic lobbying for the interests of certain political groups, industry professionals, regionalists, i.e. stakeholders, are considered. The author analyzes the motives that guide the subjects of scientific interaction, depending on the level of their knowledge of the subject of research, important resources, etc. The sources of growth of the intellectual potential of the modern paradigm of science development and imitation of activities useful for society, stimulation of artificial needs, accompanied by exponential growth, crisis phenomena in a number of important spheres of society's life, are identified. The necessity of changing the paradigm of development, national and scientific traditions formed in the post-totalitarian period and reorienting them to the advanced development of productive cultural capital is established. The importance of defining long-term goals, developing strategies for their achievement and transferring national traditions from a reflexive response to problems and changes in consumer demand to making effective management decisions is actualized. The author proposes the formation the Moral Code of Behavior of scientist as a set of actions in accordance with the fastest possible achievement of the set goal with the most effective result. The article reveals the destructive content of neglecting the development of highly moral, humanistic scientific traditions based on the principles of truth, objectivity, historicism, scientific substantiation and reorientation not only to material goods, but also to the development of people's cultural potential. The characteristic features of manifestations of transformational, destructive and degradation processes in the state are identified.