Проєктний підхід у збереженні культурної спадщини України

Abstract

Збереження культурної спадщини відіграє важливу роль у відновленні та збереженні культурної самобутності й ідентичності народу. Проте під час військових конфліктів збереження культурної спадщини стає вкрай складним завданням через загрозу її знищення або розграбування. Незважаючи на це, варто пам’ятати, що збереження культурної спадщини є невід’ємною складовою відновлення миру, забезпечення сталого розвитку та підтримання національної ідентичності. Оскільки проблема культурної спадщини має міждисциплінарний характер, систему та механізми захисту культурної спадщини досліджували у своїх працях багато науковців і діячів з різних точок зору, включаючи антропологію, археологію, історію, мистецтвознавство, соціологію, філософію та інші науки. Метою статті є дослідження української практики збереження культурної спадщини під час військової агресії та обґрунтування теоретико-прикладних основ використання проєктного методу для збереження культурної спадщини України. Однією з основних причин знищення культурної спадщини є недостатнє фінансування та брак державної уваги до цієї проблеми. Це призводить до того, що деякі з пам’яток історії зазнають пошкоджень і зношення, або навіть знищуються. У випадку збройного конфлікту Р. Тейґелер пропонує розділити цикл катастрофи на три фази – до (передконфлікт), під час (периконфлікт) і після конфлікту (постконфлікт). Для кожної фази притаманні свої інструменти зі збереження культурної спадщини, але всі вони мають спільні етапи: готовність, запобігання, реагування, відновлення, відбудова та пом’якшення наслідків. Перелічені етапи накладаються на проєктну діяльність, яка своєю чергою, полягає в аналізі проблеми (комплексна діагностика проблеми, виявлення причинно наслідкових зав’язків), ідентифікація проблеми (структурована, слабоструктурована, неструктурована), вибір методів розв’язання проблеми та формування множини альтернативних рішень, вибір критеріїв для прийняття оптимального рішення (включаючи економічний та/або й соціальний ефекти); розрахунок бюджету витрат та джерел фінансування проєкту, розроблення організаційних структур реалізації проєкту. Використання проєктного методу має значний потенціал для подальшого розвитку та використання в процесах збереження культурної спадщини України, зокрема в удосконаленні процесів і методів, що використовуються в управлінні збереження культурної спадщини. Слід приділити увагу застосуванню проєктного методу під час військової агресії для ефективної протидії загрозам.

he preservation of cultural heritage is an important role in restoring and preserving the cultural originality and identity of the nation. However, during military conflicts, the preservation of cultural heritage becomes an extremely difficult task due to the threat of its destruction or looting. Despite this, it is worth remembering that the preservation of cultural heritage is an integral part of restoring peace, ensuring sustainable development and maintaining national identity. Since the problem of cultural heritage has an interdisciplinary nature, the system and mechanisms of cultural heritage protection have been studied by the many scientists and activists from various perspectives in their works, including anthropology, archeology, history, art history, sociology, philosophy and other sciences. The main purpose of the study is a researching Ukrainian practice of preserving cultural heritage during military aggression and to substantiate the theoretical and practical foundations of using the project method to preserve the cultural heritage of Ukraine. One of the main reasons for the destruction of cultural heritage is insufficient funding and lack of government attention to this problem. This leads to the fact that some of these monuments of history are damaged and demolition, or even destroyed. In the case of an armed conflict, R. Tegeler suggests dividing the disaster cycle into three phases – before (pre-conflict), during (peri-conflict) and after the conflict (post-conflict) [9]. Each phase has its own tools for cultural heritage conservation, but they all have common stages: preparedness, prevention, response, recovery, reconstruction and mitigation. The listed stages are superimposed on the project activity, which, in turn, consists in the analysis of the problem (comprehensive diagnosis of the problem, identification of cause and effect relationships), identification of the problem (structured, weakly structured, unstructured), the choice of methods for solving the problem and the formation of a set of alternative solutions, the selection of criteria for making the optimal decision (including economic and/or and social effects); calculation of the budget of costs and sources of project financing, development of organizational structures for project implementation. The use of the project method has significant potential for further development and use in the processes of cultural heritage preservation of Ukraine, in particular, in the improvement of processes and methods used in the management of cultural heritage preservation. Attention should be paid to the application of the design method during military aggression for effective countermeasures against threats.