Державне регулювання сфери вищої освіти як елемент розвитку національної економіки

Abstract

Обґрунтовано доцільність державного регулювання сфери вищої освіти; розкрито теоретичні засади держаного втручання на ринку освітніх послуг вищої школи; визначено структурні елементи системи державного регулювання, зокрема, об’єкт, суб’єкт, цілі, завдання, моделі, концепції, принципи та функції регулювання; класифіковано методи державного регулювання сфери вищої освіти. Також у дослідженні охарактеризовано напрями адміністративно-правового механізму державного регулювання національної сфери вищої освіти, такі, як управління системою вищої освіти на різних рівнях, регулювання обсягів підготовки фахівців за певними спеціальностями та освітніми рівнями, стандартизація змісту вищої освіти, ліцензування й акредитація, атестація та підвищення кваліфікації науково_педагогічних кадрів, організація вступної кампанії, проведення аудиту діяльності у сфері вищої освіти, розвиток міжнародного співробітництва, а також виокремлено інструменти їх реалізації. Проаналізовано використання інструментів організаційно-економічного та соціального механізмів державного регулювання сфери вищої освіти України, а саме, контролювання цін на освітні послуги, фінансування вищої освіти, податкові важелі впливу, забезпечення доходів працівників, кредитування здобувачів вищої освіти та державна підтримка суб’єктів сфери вищої школи в умовах воєнного стану. Запропоновано напрями державного регулювання щодо подальшого розвитку сфери вищої освіти у воєнний та повоєнний періоди, зокрема залучення можливостей для відшкодування руйнацій та організації освітнього процесу офлайн; створення умов для утримання кваліфікованих кадрів і забезпечення контингенту здобувачів вищої освіти в українських ЗВО; підготовка фахівців за затребуваними спеціальностями; відновлення роботи пошкоджених чи переміщених ЗВО, перетворення їх у науково-освітні (інноваційні) центри; усунення юридичних суперечностей; забезпечення якісної конкурентноздатної вищої освіти для різних груп населення; інтернаціоналізація вищої освіти; забезпечення цифровізації освітньої діяльності; реформування моделі бюджетного фінансування вищої освіти та модернізація механізмів кредитування навчання у ЗВО.

The article substantiates the expediency of state regulation in the sphere of higher education; the theoretical principles of state intervention in the market of higher education educational services are revealed; the structural elements of the state regulation system are defined, in particular, the object, the subject, goals, tasks, models, concepts, principles and functions of regulation; the methods of state regulation in the sphere of higher education are classified. The study also characterizes the directions of the administrative and legal mechanism of state regulation in the national sphere of higher education, such as management of the higher education system at various levels, regulation of the specialists training scope in certain specialties and educational levels, standardization of the higher education content, licensing and accreditation, certification and advanced training of scientific and pedagogical personnel, organization of an introductory company, conducting an audit of activities in the field of higher education, development of international cooperation, as well as the tools for their implementation are highlighted. The use of tools of organizational, economic and social mechanisms of state regulation of higher education in Ukraine, namely price control for educational services, financing of higher education, tax leverage, provision of employee incomes, crediting of higher education recipients, and state support of higher education subjects in conditions of martial law. The paper also proposes the directions of state regulation regarding the further development of the higher education sphere in the war and post-war periods, in particular, the attraction of opportunities to compensate for the destruction and the organization of the educational process offline; creation of conditions for retaining qualified personnel and providing a contingent of higher education applicants in Ukrainian higher education institutions; training of specialists in popular specialties; restoring the work of damaged or displaced higher education institutions, transforming them into scientific and educational (innovation) centers; elimination of legal conflicts; provision of high-quality, competitive higher education for various population groups; internationalization of higher education; ensuring digitization of educational activities; reforming the model of budgetary financing of higher education and modernization of crediting mechanisms for higher education.