Можливості реалізації експортного потенціалу України на світовому ринку

Abstract

Розраховано й проаналізовано динаміку показників експортного потенціалу України за період 2016–2021 рр. Визначено товарну структуру експорту України в 2021 р. та розраховано частку експорту товарів у ВВП України за 2016–2021 рр., що надало можливість узагальнити існуючі тенденції та представити певні практичні пропозиції. Встановлено, що незважаючи на кризові умови 2020–2022 рр., тенденції демонструють активізацію українських експортерів на світових ринках, але сама по собі структура торгівлі дещо гальмує процеси, що відображається від’ємним показником торговельного обігу. Визначено, можливості експортного потенціалу України, які демонструють, що в 2021 році більші обсяги продажів на зовнішніх ринках складають чорні метали та зернова продукція. Зазначено, що експорт України зростає швидшими темпами, ніж імпорт, а негативним чинником при цьому є висока залежність країни від імпорту. Встановлено, що Україна залишається сировинним придатком. Тому на стратегічну перспективу Україна ставить за мету змінити цей тренд через активний розвиток промислової переробки, що змінить частки рівно навпаки: експортувати 75% готових продуктів та послуг і лише 25% – сировини. З’ясовано, що свій вплив на можливості експортного потенціалу України справляє комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, які мають гострий проблемний характер. За результатами розрахунків встановлено, що нагальним питанням задля розширення можливостей реалізації експортного потенціалу України на світових ринках є здійснення виваженої зовнішньоекономічної політики держави щодо підтримання національних виробників, стимулювання експортоорієнтованої продукції та нарощування її конкурентоспроможності, приведення законодавчої бази у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно до світових стандартів. Визначено й запропоновано, що для оптимізації товарної структури зовнішньої торгівлі стратегічним заходом є перехід від орієнтації на сировинний експорт до експорту переробленої, обробленої чи готової продукції з високою доданою вартістю, а також доповнення існуючих домінуючих галузей експорту іншими перспективними напрямами

In the article, the author calculated and analyzed the dynamics of indicators of Ukraineʼs export potential for the period 2016–2021. The product structure of Ukraineʼs exports in 2021 was determined and the share of goods exports in Ukraineʼs GDP was calculated for 2016–2021, which provided an opportunity to summarize existing trends and to present certain practical proposals. It was established that, despite the crisis conditions of 2020–2022, the trends demonstrate the activation of Ukrainian exporters on the world markets, but the structure of trade in itself somewhat inhibits the processes, which is reflected by a negative indicator of trade turnover. It was determined that the possibilities of Ukraineʼs export potential demonstrate that in 2021, ferrous metals and grain products will account for larger sales volumes on foreign markets. It is noted that Ukraineʼs exports are growing faster than imports, and the countryʼs high dependence on imports is a negative factor. It was established that Ukraine remains a raw material appendage. Therefore, from a strategic perspective, Ukraine aims to change this trend through the active development of industrial processing, which will change the shares exactly the opposite: to export 75% of finished products and services and only 25% of raw materials. It has been found that the impact on the opportunities of Ukraineʼs export potential is exerted by a complex of internal and external factors, which are of an acute problematic nature. Based on the results of the calculations, it was established that an urgent issue in order to expand the possibilities of realizing the export potential of Ukraine on world markets is the implementation of a balanced foreign economic policy of the state regarding the support of national producers, the stimulation of export-oriented products and increasing their competitiveness, bringing the legislative framework in the field of foreign economic activity to meet world standards. It was determined and proposed that to optimize the commodity structure of foreign trade, a strategic measure is the transition from a focus on raw material exports to the export of processed, processed or finished products with high added value, as well as supplementing the existing dominant export industries with other promising directions