Продуктивний культурний капітал як інституційний засіб забезпечення модернізаційного процесу національної економіки

Abstract

Розкрито процес трансформації ролі економіки в організації суспільства, періодичних змін парадигм її розвитку протягом історії, місце у цих перетвореннях різних форм капіталу. Досліджено вплив на формування економічної реальності як об’єктивних чинників, так і процесів, зумовлених волюнтаристичним лобіюванням інтересів найбільших власників капіталів. Здійснено аналіз відмінних мотивів, якими керуються суб’єкти економічної взаємодії залежно від рівня їх володіння важливими ресурсами. Проаналізовано боротьбу різних видів капіталу, їх власників між собою за доходи, вплив, домінування, владу, яка супроводжується періодичною зміною панівних еліт, що опираються на різні за змістом активи. Виявлено вичерпання потенціалу сучасної парадигми розвитку економіки, де утвердився в якості панівного фіктивний капітал, в основі якого рента, імітація корисної для суспільства діяльності, стимулювання штучних потреб, що супроводжується одночасним експонентним наростанням кризових явищ відразу у низці важливих для суспільства сфер його життєдіяльності. Встановлено необхідність зміни парадигми розвитку, сформованої ще у період Нового часу і переорієнтування на випереджаючий розвиток продуктивного культурного капіталу. Актуалізовано важливість визначення перспективних цілей, розроблення стратегій їх досягнення й переходу національної економіки від рефлекторного реагування на проблеми чи зміну споживацького попиту на прийняття рішень і формування комплексу дій відповідно до якнайшвидшого досягнення встановленої мети. Розкрито руйнівну для сучасної цивілізації та навколишнього природного середовища орієнтацію на кількісні параметри зростання та необхідність переорієнтування на виробництво матеріальних благ максимально довготривалого використання, замкнених циклів виробництва та розвиток культурного потенціалу людей замість нагромадження знаків багатства, яке має тенденцію до їх концентрації у вузького кола суб’єктів економічної діяльності, породжуючи монополістичні тенденції вже у масштабах глобалізованої економіки.

The article reveals the process of transformation of the role of the economy in the organization of society, periodic changes in the paradigms of its development throughout history, the place in these transformations of various forms of capital, the studied influence on the formation of economic reality, both objective factors and processes caused by the voluntarist lobbying of the interests of the largest capital owners. An analysis of different motives, which are guided by subjects of economic interaction, depending on the level of their ownership of important resources, is carried out. The struggle of different types of capital and their owners among themselves for income, influence, dominance, and power, which is accompanied by a periodic change of ruling elites based on assets of different content, is analyzed. The exhaustion of the potential of the modern paradigm of economic development, where fictitious capital, which is based on rent, imitation of activities useful to society, stimulation of artificial needs, accompanied by the simultaneous exponential growth of crisis phenomena in a number of important spheres of societyʼs life activity, has been identified as the dominant one. The need to change the paradigm of development, formed in the period of the New Age and reorientation to the anticipatory development of productive cultural capital, has been established. The importance of defining prospective goals, developing strategies for their achievement, and transitioning the national economy from a reflexive response to problems or changes in consumer demand to decision-making and the formation of a set of actions in accordance with the fastest possible achievement of the set goal has been updated. It is revealed that the focus on quantitative parameters of growth and the need to reorientate on the production of material goods of maximum long-term use, closed production cycles and the development of the cultural potential of people instead of the accumulation of signs of wealth, which tends to their concentration in a narrow circle of subjects, are destructive for modern civilization and the natural environment economic activity, giving rise to monopolistic tendencies already on the scale of the globalized economy.