Архітектура вибору і підштовхування в поведінковій економіці

Abstract

статті обґрунтовано, що поведінкова економіка дозволяє відійти від ідеалізованого сприйняття людини як абсолютно раціонального суб’єкта прийняття рішень, що володіє усією інформацією про об’єкт; здатен сформувати чітку ієрархію власних пріоритетів, яка зумовлена балансом між вигодою та витратами; стабільний у своїх вподобаннях та не піддається емоційним впливам. Для цього необхідно враховувати когнітивні упередження, систематичні помилки мислення та можливості їхнього уникнення, з чим, власне, і працює поведінкова економіка. Розглянуто поняття «архітектура вибору», «підштовхування (наджинг)» та «лібертаріанський патерналізм». В найбільш загальних рисах, архітектура вибору ̶ це дизайн середовища, в якому люди приймають рішення. Змінивши середовище прийняття рішення, можна змінити і саме рішення. Підштовхування («наджинг») ̶ це одна зі стратегій поведінкової економіки, спрямована на поведінку суб’єктів виключно шляхом зміни середовища та контексту, тобто інструменти підштовхування здатні підкреслити економічні стимули і м’яко скерувати людину до оптимальних рішень, не позбавляючи її вибору. Показано, що інструментарій підштовхування активно почав використовуватися у державній політиці для підсилення ефективності регулюючих дій, проте, не обмежився нею, а досить швидко поширився і на інші сфери ̶ охорону навколишнього середовища, здоров’я, систему страхування та пенсійного забезпечення, підприємництво і т.д. Наведено приклади практичного застосування архітектури вибору та інструментарію підштовхування в сфері державного регулювання, екологічного використання ресурсів та особистого вибору. Зосереджено увагу на тому, що накладаючи обмеження варіантів дій або прямо впроваджуючи регулюючі інструменти, звичайно, можна досягти бажаних результатів, проте, такий вплив на зміну поведінки є швидше директивним, ніж таким, що залишає свободу людині. Інструменти підштовхування («наджингу») здатні підкреслити економічні стимули і м’яко скерувати людину до більш раціональних рішень. Вказано основні потреби, для задоволення яких підштовхування та створення архітектури вибору є ефективними та доречними, наприклад, стимулювання самоконтролю або підвищення рівня усвідомленості необхідності здійснення дій.

It is substantiated in the article that behavioural economics makes it possible one to move away from the idealized perception of a person as a completely rational decision-making subject who possesses all the information about the object; is able to form a clear hierarchy of own priorities, which is determined by the balance between benefits and costs; stable in his preferences and not susceptible to emotional influences. For this, it is necessary to take into account cognitive biases, systematic errors of thinking and the possibilities of their avoidance, which is actually what behavioural economics works with. The concepts of “choice architecture”, “nudging” and “libertarian paternalism” are considered. In its most general terms, choice architecture is the design of the environment in which people make decisions. By changing the decision-making environment, you can change the decision itself. Nudging is one of the strategies of behavioural economics, aimed at the behavior of subjects exclusively by changing the environment and context, that is, pushing tools are able to emphasize economic incentives and gently guide a person to optimal decisions without depriving him/her of a choice. It is shown that the toolkit of nudging began to be actively used in state policy to strengthen the effectiveness of regulatory actions, however, it was not limited to it, but rather quickly spread to other areas – environmental protection, health, the insurance and pension system, entrepreneurship, etc. Examples of the practical application of choice architecture and nudging tools in the field of state regulation, ecological use of resources, and personal choice are given. The focus is on the fact that imposing restrictions on options for action or directly implementing regulatory instruments can achieve the desired results, however, such influence on behaviour change is prescriptive rather than liberating. Nudging tools are able to emphasize economic incentives and gently guide a person to more rational decisions. The main needs are identifies for the satisfaction of which prompting and creating of an architecture of choice are effective and appropriate, for example, stimulating self-control or increasing the level of awareness of the need to take action.